Десятки країн світу нарощують борги перед Міжнародним валютним фондом на тлі зростаючого тиску на державні фінанси. Найбільші зобов’язання концентруються лише у кількох державах, серед яких лідирують Аргентина, Україна та Єгипет — і саме вони формують значну частину глобального боргу перед МВФ
Фото: freepik.com
Згідно з даними фонду станом на квітень 2026 року, Аргентина залишається беззаперечним лідером. Її борг перевищує $60 млрд, що майже у чотири рази більше, ніж у наступної країни. Такий обсяг є результатом багаторічних економічних проблем — від інфляційних криз до валютної нестабільності та регулярного звернення до програм МВФ.
Україна посідає друге місце із боргом понад $15 млрд. Частка цих зобов’язань становить близько 6,9% ВВП, що підкреслює суттєву роль міжнародної фінансової підтримки для стабілізації економіки в умовах тривалих кризових факторів.
До трійки також входить Єгипет із боргом понад $10 млрд, тоді як Пакистан із майже аналогічним показником посідає четверте місце. У першій п’ятірці також знаходиться Еквадор, чий борг перед МВФ перевищує $10 млрд і становить понад 7% ВВП.
Фото: visualcapitalist.com
Загалом у списку найбільших позичальників домінують країни, які стикаються з хронічними макроекономічними проблемами. Серед них — Кенія, Бангладеш, Гана, Ангола та Демократична Республіка Конго. Хоча їхні борги значно менші, вони все ж демонструють широку географію залежності від фінансування МВФ.
Цікаве по темі: Готуються масштабні податкові зміни: що вимагає МВФ
Водночас значна кількість країн має відносно невеликі зобов’язання — менше ніж $1 млрд. Це особливо характерно для африканського континенту, який вирізняється не обсягами позик, а їхньою поширеністю. Саме Африка має найбільшу кількість країн-позичальників, що пояснюється структурними економічними викликами, включаючи залежність від сировинних товарів і вразливість до зовнішніх шоків.
Окремо варто відзначити Суринам, який хоч і не входить до числа найбільших боржників у абсолютному вимірі, має найвищий рівень боргу перед МВФ відносно ВВП. Це наслідок глибокої економічної кризи початку 2020-х років, що завершилася дефолтом і подальшою реструктуризацією за підтримки фонду.
Країни зазвичай звертаються до МВФ у періоди економічних потрясінь — зокрема під час криз платіжного балансу, різких девальвацій валют або стрімкого зростання державного боргу. У таких умовах фінансування фонду стає інструментом стабілізації, хоча й супроводжується вимогами до проведення реформ.
Попри свою ключову роль у глобальній фінансовій системі, МВФ часто стикається з критикою. Йдеться насамперед про умови кредитування, які передбачають жорсткі заходи економії. Критики вважають, що це може стримувати економічне зростання, тоді як прихильники наголошують: без таких кроків досягти довгострокової стабільності неможливо.
У підсумку, структура боргу перед МВФ демонструє як концентрацію великих зобов’язань у кількох країнах, так і широку залежність від фонду серед десятків держав, що продовжують шукати фінансову підтримку в умовах нестабільної глобальної економіки.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
У Дії з’явилася нова військова облігація
Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ та втратив ліцензію у березні 2026 — аналітика
Як отримати від держави грант на власну справу — інструкція
Джерело: VisualCapitalist.
Telegram 
Viber 