Центр економічної стратегії (ЦЕС) оприлюднив результати дослідження «Трекер економіки України під час війни», у якому розглядається стан ринку праці, банківського сектору, сільського господарства та інших важливих сфер. У цій статті ми розглянемо головні моменти цього дослідження
У якому стані знаходиться українська економіка — звіт ЦЕС Фото: freepik.com
Для початку нагадаємо, що Центр економічної стратегії — це неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики, заснований у травні 2015 року. Завдання ЦЕС — підтримка реформ в Україні з метою досягнення стійкого економічного зростання. Центр здійснює незалежний аналіз найбільш важливих аспектів державної політики, а також працює над посиленням громадської підтримки реформ.
У звіті «Трекер економіки України під час війни» розглядаються наступні пункти:
- Банківський сектор.
- Ринок праці.
- Монетарна політика та інфляція.
- Очікування бізнесу та громадян.
- ВВП.
- Іноземна фінансова допомога.
- Фіскальна політика.
- Зовнішня торгівля.
- Енергетика.
- Сільське господарство.
- Металургія.
«Цей трекер економіки під час війни — лаконічніший формат щомісячних досліджень про стан економіки України, які ми випускаємо від початку повномасштабного вторгнення. Розділи періодично оновлюються, щоб містити найбільш актуальну інформацію», — зазначають організатори дослідження.
Банківський сектор
Протягом квітня валютні та гривневі депозити продовжували зростати, при цьому більшість з них відновилися до рівня кінця 2023 року. Найбільш популярними були нові депозити строком від 3 до 6 міс. Рівень доларизації депозитів користувачів зріс на 0,7 в.п. — до 32,2% (передусім це зумовлено знеціненням гривні).
Корпоративне кредитування також стабільно відновлювалося. Кредити МСБ займають 59% чистого гривневого корпоративного портфеля. Кредитування за межами програми «Доступні кредити 5-7-9%» постійно зростає. При цьому, погашення раніше виданих кредитів у межах даної державної програми перевищило видачу нових.
Ринок праці
Ця сфера особливо гостро відчуває всі виклики війни. З перших днів ринок праці пережив шок, зокрема, обвалилися як попит, так і пропозиція — компанії не наймали людей, багато хто був змушений закрити бізнес, все менше українців шукали роботу. Згодом ситуація почала відновлюватись, але, як зазначається в аналітичному звіті, досить повільно.
У літку 2022 року число охочих знайти нову роботу різко зросло і перевищило середні показники 2021 року. Дещо пізніше ситуація змінилася: потреба в робочій силі стабільно зростала (паралельно відновленню економіки), а активність шукачів роботи постійно скорочувалася, серед іншого, це спричинено міграцією за кордон та мобілізацією.
«Кількість нових вакансій на ринку у травні протягом червня практично не змінювалась і залишалася на рівні близько 90% від середнього рівня 2021 року. Активність же шукачів роботи залишається на стабільно низькому рівні, що є меншим за відповідні показники 2023 та 2022 років, — йдеться у дослідженні.
Цікаве по темі: Названо найстресовіші події для фінансового сектора України за останні роки — НБУ
Зазначається, що від початку повномасштабної війни Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens формує власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у травні 2024 року показник безробіття в Україні становив 15,3%. Це означає, що рівень дещо знизився після зростання у квітні. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у травні 2024 року становив 17,4%.
Монетарна політика та інфляція
У травні цього року інфляція була низькою — 3,3% у річному вимірі. Попри це, на наступні місяці прогнозується певне пришвидшення, що пояснюється впливом енергетичної кризи на ціни.
Облікова ставка Нацбанку залишалася на рівні 13,5%. Щодо дохідності однорічних гривневих військових облігацій та ставок за депозитами, вони продовжували знижуватись, як результат зниження облікової ставки в кінці квітня.
Читайте також: Скільки готівкової валюти ввезли банки в Україну за місяць — НБУ
Також у травні скоротилися міжнародні резерви (на $3,4 млрд) — до $39 млрд (5,1 місяця покриття імпорту), що зумовлено більшими обсягами операцій Національного банку на валютному ринку (через лібералізацію валютних обмежень та досить низькі надходження іноземної фінансової допомоги).
Офіційний обмінний курс гривні до долара США стабільно зростав протягом травня і перевищив важливу психологічну відмітку у 40 грн/$. Розрив між оф. та готівковим курсом був мінімальним. На початку травня Нацбанком запроваджено найзначніший пакет послаблень валютних обмежень з початку повномасштабної війни. Очікувано, що це збільшило попит на іноземну валюту.
Детальніше про те, скільки Україні коштувало пом’якшення валютних обмежень, читайте тут.
Очікування бізнесу та громадян
У травні індекс очікувань ділової активності НБУ знизився до 48 (з 52,3 у квітні) та опустився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів. Бізнес з усіх секторів ділиться здебільшого негативними прогнозами та настроями. Це зумовлено, зокрема, через постійні обстріли енергетичної інфраструктури, посилення бойових дій та значну невизначеність стосовно мобілізації робітників.
Аналітики ЦЕС зазначили, що зміна очікувань бізнесу — важливий суб’єктивний показник стану економіки, який свідчить про стабільне відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.
Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у травні 2024 року становив 72,6 пункти — фіксується погіршення порівняно з квітнем.
«Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (83,9 у травні) та Індекс поточного становища (55,6 у травні). Падіння Індексу у травні викликане в першу чергу падінням економічних очікувань, що може бути пов’язано з посиленням мобілізації», — зазначається у звіті.
ВВП
Цьогоріч валовий внутрішній продукт України, за прогнозом Нацбанку, зросте на 3,0% р/р. Це дещо гірший показник, ніж той, що НБУ публікував раніше (3,6%). Зростання реального ВВП у першому кв. 2024 року становило усього 3,1% р/р (це нижче, ніж у попередньому кварталі та гірше за оцінку в Інфляційному звіті Нацбанку за січень цього року).
Подібна динаміка пояснюється економією бюджетних грошей на початку 2024 року, в час, коли Україна отримала рекордно низький розмір міжнародної фінансової допомоги. Очікується, що у 2025-2026 роках зростання ВВП прискориться через швидшу нормалізацію економічної активності.
Іноземна фінансова допомога
Від початку повномасштабної війни всі власні надходження державного бюджету направлені на фінансування оборони. Такі видатки займають близько половини бюджету. Що стосується цивільних видатків державного бюджету, Україна фінансує їх за рахунок іноземних надходжень. Цьогоріч потреба у такому зовнішньому фінансуванні становить $38 млрд.
Варто зазначити, що в травні обсяги зовнішніх надходжень у вигляді фінансової допомоги обвалилися до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення. Україна отримала лише $20 млн кредитів від Світового Банку. Цього місяця іноземна підтримка покрила 0,4% потреби у фінансуванні держбюджету.
Попри те, що ситуація, як прогнозується, має покращитись (зокрема, за рахунок отримання €1,9 млрд від ЄС та $2,2 млрд від МВФ), ритмічність фінансування втрачено, що матиме негативний вплив на можливість уряду планувати видатки.
Фіскальна політика
Надходження до держбюджету від податків у травні становили 144,9 млрд грн. У цей час податки на споживання дещо впали (це скорочення вдалося компенсувати за рахунок надходжень від податку на прибуток підприємств).
Видатки державного бюджету в квітні знизилися на 10% (у порівняння з березнем) — до 314 млрд грн. Видатки на оборону, правопорядок і безпеку скоротилися у квітні (якщо порівнювати з березнем), але в річному вимірі збільшилися на декілька мільярдів гривень (порівняно з квітнем минулого року).
Читайте популярне: НБУ оприлюднив звіт про стан фінансового сектору України
Зовнішня торгівля
Згідно з попередніми даними Національного банку України, у квітні цього року баланс товарів та послуг був негативним -$2,8 млрд. Імпорт товарів у квітні (у цілому $5,7 млрд) перевищив експорт ($3,3 млрд). При цьому, імпорт послуг ($1,9 млрд) перевищив експорт ($1,4 млрд).
Енергетика
Країна-окупант продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Комерційний експорт електроенергії з України було призупинено (держава не продає електроенергію за кордон). У цей час фізичні транскордонні перетоки залишаються (це зумовлено тим, що Україна — частина об’єднаної енергомережі ENTSO-E: електроенергія може йти, наприклад, транзитом з Польщі до Румунії через територію нашої держави).
Як зазначив Володимир Зеленський, російські обстріли знищили вже 9 ГВт потужностей української генерації електроенергії станом на початок червня — це половина від зимового піку споживання. Для того, щоб хоча б частково компенсувати втрати генерації, держава імпортує електроенергію — до 1,7 ГВт потужності в окремі години.
Сільське господарство
Показник експорту агропродукції в травні цього року очікувано скоротився (причина цього — нижчі продажі торішнього врожаю зернових), і тепер становить менше 50% від загального фізичного обсягу експорту (5,8 млн тонн з 12,2 млн тонн). За травень показник експорту соняшникової олії зріс на 14%, досягнувши 714 тис. тонн (це найвищий показник з початку 2021 року).
«Частка експорту зернових та олійних через морські порти зросла до 81%, що є найвищим показником з початку повномасштабного російського вторгнення. Окупаційні адміністрації південних областей продовжують нелегально вивозити українське зерно, обсяги якого обчислюються сотнями тисяч тонн», — зазначається у звіті.
Металургія
У травні Україні вдалось оновити максимальні показники виробництва основних видів металопродукції за період повномасштабної війни. Серед іншого, за цей місяць було виготовлено 653 тис. тонн чавуну, 738 тис. тонн сталі та 595 тис. тонн прокату. За січень-травень загальне виробництво становило 2,84 млн тонн чавуну (+21%), 3,14 млн тонн сталі (+31%) та 2,57 млн тонн прокату (+30%).
Також у травні зріс експорт металопродукції, зокрема напівфабрикатів і труб. Уряд Сполучених Штатів продовжив тимчасове призупинення дії тарифів за Секцією 232 щодо української сталі ще на один рік. Це означає, що сталь з України та сталь, вироблена в ЄС з української сировини, буде звільнена від мита.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ хоче збільшити штрафи за незаконні P2P перекази
Податкова отримає дані про банківські рахунки українців за кордоном
НБУ запустив в обіг нову пам’ятну монету
