Перший Український Міжнародний Банк завершив минулий рік з неабиякими успіхами
Сергій Магдич, заступник Голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ
2022 рік став роком випробувань для всієї України і кожного українця, для кожного бізнесу, стартапу, банку. Незважаючи на колосальні труднощі, фінансова, зокрема банківська, система країни не лише вистояла, а й реалізувала низку важливих змін, розробила і впровадила нові стратегії, актуальні саме для воєнного часу. Завдяки належній регуляції з боку Національного банку України, власним ресурсам, завзяттю, оптимізму і непохитності банки зробили усе, щоб їхні клієнти максимально невідчутно пройшли через виклики війни та не зазнали її впливу на фінансове обслуговування.
Перший Український Міжнародний Банк – саме такий банк, який має у своїй road map пріоритетним напрямок стійкого розвитку, незважаючи на надскладні економічні умови, бойові дії і тимчасову окупацію деяких регіонів країни. Протягом 2022 року ПУМБ актуалізував низку банківських продуктів з огляду на популяризацію дистанційного обслуговування, а також розробив і запустив кілька унікальних сервісів. Про усе це ми детально поговорили з Сергієм Магдичем, заступником Голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ.
– Сергію Борисовичу, розкажіть, будь ласка, з якими глобальними викликами зіштовхнувся ПУМБ під час повномасштабної війни. Як вона вплинула на банківські продукти і послуги: карткові перекази, еквайринг, роботу процесингу?
– Головним викликом, котрий постав перед банком після початку повномасштабного вторгнення, стало збереження ПУМБ як організації, забезпечення безперервного режиму роботи як всього банку, так і кожного окремого відділення, банкомату та POS-терміналу. Важливо було також утримати наших клієнтів та захистити співробітників, гарантуючи їм необхідний рівень безпеки.
Робили релокацію цінностей – у випадку окупації міста банк завжди реагував оперативно, аби мінімізувати втрати. Крім того, протягом всього періоду повномасштабної війни, зокрема і навесні 2022 року, ми підтримували високий рівень безперебійності у відділеннях тих регіонів, біля яких проходила лінія фронту, – маю на увазі південь і схід України. Це не лише Херсонська область, а й Харківська та Запорізька, де була тимчасова окупація і тривали запеклі бої. Недалеко від зони активних бойових дій постійно працювали наші сервіси обслуговування – термінали і банкомати, які ми продовжували забезпечувати готівкою.
На жаль, усі ці виклики не зникли. Вони залишаються, незважаючи на те, що значна частина окупованих минулорічної весни регіонів України вже деокупована: Херсон і частина Херсонської області, Харківська область і північ України. ПУМБ повертається у ці регіони, відновлює діяльність і намагається допомогти клієнтам не лише з проведенням платежів, а й з підтримкою їхньої господарської діяльності, включаючи забезпечення обіговими коштами.
Щодо впливу війни на наші банківські продукти, то маю сказати, що власне “банківські продукти” – це дуже широке поняття. Мабуть, найважливішим для нас було забезпечити безперервний процес надання платіжних послуг, роботи еквайрингових сервісів, функціонування нашої CBS системи і сервісів, що дають клієнтам змогу керувати залишками на рахунках, проводити платежі, виплачувати заробітну платню своїм співробітникам і сплачувати податки.
– Які саме підходи та заходи дозволили банку забезпечити сталу роботу електронних платежів, процесингового центру у лютому-2022 та протягом всього минулого року?
– Коли 24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення, це, безумовно, був стрес і для країни, і для банківської системи. Потрібен був самоконтроль, щоб відкидаючи емоції, продовжити працювати. Важливим було не зупинятися ані на день, ані на годину щодо проведення розрахунків, тож ПУМБ працював щоденно з першого дня війни.
Банк стикнувся з необхідністю захистити дані і величезний масив нашої інформації. Насправді банк – це ж здебільшого IT-процеси, тому всі дані клієнтів та “робоча” інформація зберігаються на серверах. Перш за все, ми створили нові сервери і посилили функції інформаційної і фізичної безпеки та контролю. Після початку повномасштабного вторгнення ПУМБ збільшив інвестиції у створення додаткових центрів обробки даних – ЦОДів – у різних регіонах України. ЦОДи – це великі сервери, що обробляють інформацію, яка на них зберігається. На сьогодні маємо три ЦОДи – резервний, крім Києва, знаходиться у Львові. Крім того, ми ухвалили стратегічне рішення щодо міграції інформації та процесів у хмарний ЦОД. Наразі цей процес ще триває, адже це рішення потребує від банку багато ресурсів: і кадрових, і фінансових.
– Чи були якісь форс-мажорні випадки, невдачі, втрати?
– Так, у нас були зриви у відділеннях регіонів, які залишилися на окупованих на той час територіях. Ми вимушено зупинили роботу відділень у Харкові, Маріуполі та Херсоні. Але якщо подивитися на безперебійність процесів на рівні усього банку – а переважна частина платежів керується через дистанційні платформи і сервіси – то система платежів ПУМБ жодного разу не дала збій. Ті сервіси, які працюють безперервно, весь час працювали саме у такому режимі – 24/7.
У лютому 2022-го бізнеси великої частини клієнтів, які перебували у зоні бойових дій та частково в окупації, зупинилися. Ми побачили зменшення кількості транзакцій та платежів. Але вже через місяць-півтора бізнес почав стрімко відновлюватися – зростала кількість платежів і їх щоденний обсяг, що проходить через систему по бізнес-лініях ПУМБ. Сьогодні вже можна сказати, що ми відновилися у контексті кількості та обсягів платежів з боку і корпоративного бізнесу, і частково роздрібного.
До речі, якщо говорити про корпоративний бізнес, то минулого року, незважаючи на втрати кількості активних клієнтів – а у лютому-березні знизили активність та припинили свою діяльність тисячі з них – ми перетнули рубіж у 100 тисяч відкритих рахунків. До того ж за результатами минулого року ПУМБ зафіксував не лише стабілізацію активності клієнтів, а й її відновлення у ІІ півріччі 2022 року.
Початок війни був величезним навантаженням, проте наша потужна команда у той складний момент об’єдналася не лише для банку, а й для країни і втримала банк, як організацію. Мені дуже приємно, що усі клієнти, котрі залишилися з нами, можуть гідно оцінити наші зусилля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредитна підтримка бізнесу та громадян під час війни: Як українські банки та мікрофінансові установи проводять 2022 рік
– Як змінилася поведінка, уподобання та запити клієнтів банку після початку повномасштабної війни?
– Абсолютним трендом стало зростання попиту на усі дистанційні сервіси. Насправді така стрімка популяризація почалася набагато раніше 24 лютого 2022 року – ще під час коронавірусного карантину. Тоді абсолютно уся банківська система, і ми не є виключенням, збільшила рівень інвестицій у діджитал-платформи на рівні як корпоративного, так і роздрібного бізнесу.
А щойно почалося повномасштабне вторгнення, цей попит знову стрибнув догори, адже дистанційні сервіси дають клієнтові змогу, перебуваючи у будь-якій точці України або за кордоном, керувати своїм поточним рахунком. Тож ПУМБ у черговий раз переконався у важливості інвестицій у діджитал-платформи як корпоративного, так і роздрібного бізнесу, ще більше пріоритизувавши їх саме у цей напрямок. Власне, це і є – один з найважливіших проєктів стратегії розвитку ПУМБ на 2023 рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розширюють послуги для клієнтів і чекають на open banking: Як українські банки впроваджують новітні технології під час війни
– Які напрямки роботи є пріоритетними для банку зараз і будуть такими протягом 2023 року – на що ПУМБ робитиме акцент цьогоріч, спираючись на нинішні показники та здобутки?
– Наприкінці минулого року ми доєдналися до стратегічного проєкту, запровадженого Національним банком України, – POWER BANKING. Це потужна мережа системно важливих банків, які обладнали свої відділення генераторами, мають резервні канали зв’язку, посилену інкасацію готівки та додатковий персонал і можуть повноцінно надавати фінансові послуги клієнтам інших банків навіть в умовах повного блекауту.
ПУМБ, як один з ключових банків країни і як банк з найбільшим приватним капіталом, взяв участь у цьому проєкті, залучивши до нього 88 відділень. До речі, з усієї мережі ПУМБ 155 наших відділень забезпечені генераторами та двома каналами зв’язку – це дає змогу безперебійно надавати послуги, бо зараз це надважлива задача.
Ми будемо надалі розвивати фінансування підприємців, яке впровадили минулоріч. Це по-справжньому діджитальне рішення – клієнт може у режимі онлайн відправити заявку на надання кредиту у розмірі до 500 тис грн і миттєво отримати погодження.
На порядку денному подальший розвиток різноманітних платіжних рішень альтернатив класичному еквайрингу. Зовсім скоро запустимо новий продукт, що передбачає здійснення розрахунків за допомогою мобільного телефону та NFC-технології Tap to phone. Ми і надалі продовжимо інвестувати час, зусилля і кошти у розвиток альтернативних платіжних сервісів, які будуть зручними, легкими і недорогими, щоб клієнти могли безперебійно проводити розрахунки у будь-якій точці України, незважаючи на те, де знаходиться їхній бізнес.
Платежі, хоч і важлива частина, але не єдина. Ми розуміємо, що необхідно також надати клієнтам можливість дистанційного користування якомога більшою кількістю продуктів і сервісів. З огляду на це, банк встиг багато чого зробити у 2022 році. Приміром, ми запустили низку сервісів, які дають змогу безпосередньо на платформі ПУМБ Digital Business (корпоративний інтернет-банкінг) віддалено скористатися низкою корисних послуг. І це далеко не тільки платежі і перегляд балансу рахунку.
– Розкажіть, будь ласка, детальніше про платформу Digital Business від ПУМБ. Які саме переваги вона надає ФОПам?
– Це платформа, яка дає змогу легко, зручно і головне – віддалено – проводити транзакції, керувати своїми рахунками, переглядати баланс та історію розрахунків, проводити платежі, отримувати консультації, відправляти податкову звітність. Минулоріч ФОПи отримали змогу навіть оформити кредит «всеБІЗНЕС» через цю платформу. Цього року також запроваджуємо можливість дистанційно розміщувати депозити та користуватися різними програмами розміщення вільних коштів, що передбачають додатковий фінансовий дохід від процентної ставки.
Сергій Магдич
Підприємці можуть за п’ять хвилин відкрити рахунок, незважаючи на те, у якій частині України або світу вони знаходяться. Клієнту не потрібно приходити у відділення та підписувати папери, бо через інтернет-банкінг або мобільний застосунок він проходить ідентифікацію з платформою «Дія» і відкриває рахунок майже миттєво! Платформа працює 24/7, тому у реаліях воєнного стану її важливість складно переоцінити.
Крім того, ПУМБ має сертифікований центр створення кваліфікованих електронних підписів – КЕПів, які знаходяться у хмарі. Банк уже провів відповідні консультації та отримав акредитацію від Державної податкової служби України. Тож наші клієнти віднедавна можуть підписувати нашим КЕП документи на інших державних платформах.
Загалом наша велика ціль – перевести усі послуги, окрім касових операцій, на цю платформу. Навіть карткові продукти, ми плануємо перевести у віртуальні.
– Якими банківськими фінансовими продуктами та сервісами щодо платежів, реструктуризації кредитів, кредитних канікул ПУМБ допомагав своїм клієнтам: фізичним особам, ФОПам, малому та середньому бізнесу?
– Щойно почалася війна, ми прийняли цілу низку важливих рішень на підтримку наших клієнтів. Перш за все, було запроваджено кредитні канікули для корпоративних клієнтів терміном на кілька місяців. Це були канікули не лише за тілом кредиту, а й за відсотками. Тоді ще ніхто не розумів масштабів війни, тож ми поставили платежі перед банком не на перше місце, давши бізнес-клієнтам змогу сплатити податки і зарплатню своїм співробітникам та провести критичні платежі.
Потім ми адаптували ці канікули, залишивши відсотки, але індивідуально з кожним клієнтом проговорювали, що робитимемо – перенесемо чи реструктуруємо тіло кредиту. Усе залежало від конкретної галузі бізнесу, його локації та бізнес-моделі. До того ж були клієнти, які залишилися на окупованих територіях та у регіонах, близьких до лінії фронту, і ті, хто втратив бізнес. Для кожного ми обирали індивідуальні рішення, щоб прописати найбільш оптимальний варіант для погашення кредиту.
Щодо платіжних сервісів, то на півроку ми скасували фіксовану комісію за еквайринг, суттєво знизили рівень комісії, яку стягували зі щоденного і щомісячного обороту клієнтів. З клієнтів, які призупинили або втратили бізнес, ми не брали жодної копійки по розрахунках, навіть якщо вони проводили транзакції.
Щодо бізнесу фізичних осіб, тут ми також запровадили канікули, які діяли до вересня 2022. Ми підтримуємо українців, ухвалюючи рішення, адаптовані до кожного клієнта.
– Відомо, що ПУМБ бере участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» з кредитування українського бізнесу. Розкажіть, будь ласка, як ця програма впроваджувалася у реаліях повномасштабної війни? Якими були її успіхи у 2022 році?
– ПУМБ доєднався до цієї програми ще задовго до 2022 року. Наш банк був і є одним з лідерів програми, входячи у п’ятірку найактивніших її учасників. «Доступні кредити 5-7-9%» користувалися величезним попитом минулого року, адже були адаптовані під потреби бізнесу у воєнних умовах. Якщо на зорі впровадження програми програма мала на меті фінансувати нові бізнеси, створювати нові робочі місця і підтримувати підприємства, що розвивається, то сьогодні цілі програми розширилися. Тепер її мета – збереження бізнесу, робочих місць, підтримка бізнесу, який має труднощі з обслуговуванням боргу.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є міцним плечем від уряду та Державного фонду для підтримки підприємців, і вона не обмежується лише малим і середнім бізнесом. Зараз учасниками програми можуть стати (і є) компанії різних сегментів, у тому числі і великий бізнес. Сьогодні це, мабуть, найбільша і найуспішніша програма підтримки бізнесу, яка діє в Україні.
За 2022 рік ПУМБ видав біля 8 мільярдів гривень за програмою «5-7-9%» по всім сегментам бізнесу, який розвиваємо: малий, середній і великий. Програма підтримала клієнтів через рефінансування старих лімітів, які були за вищими відсотковими ставками, у ставку, яка більш адаптована в рамках програми і є неринковою.
До речі, ще одна державна ініціатива, активним учасником якої є ПУМБ, стала програма надання державних гарантій від Міністерства фінансів на підтримку бізнесу. Вона передбачає структурування кредитних лімітів так, що частину ризику з фінансування позичальника бере на себе держава в особі Мінфіну. Тут ПУМБ, до речі, також входить у п’ятірку лідерів – після чотирьох державних банків. Ми успішно використали 2,5 мільярди гривень державних гарантій щодо ліміту, який нам був наданий.
Ця програма дає змогу підтримати бізнес, що знаходиться у складній ситуації у регіонах з підвищеним ризиком бойових дій. Завдяки державним гарантіям ми можемо балансувати, приймаючи на себе лише частину ризиків і тому не відмовляємо, а навпаки – підтримуємо бізнес-клієнтів, які працюють у регіонах України біля лінії фронту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всупереч викликам великої війни: Фінтех-стартапи України розповіли, як працюють і ростуть в умовах повномасштабного вторгнення
– Розкажіть про кейси 2022 року, пов’язані з електронними платежам, якими пишається команда банку.
– Мабуть, найголовніше, що, маючи дистанційні сервіси, ми утримали клієнтів, які змушені були працювати з обмеженнями через окупацію і бойові дії. Зважаючи на те, що минулого року ці сервіси працювали без збоїв і продовжують так само працювати зараз, бізнес може швидко відновлюватися.
ПУМБ приділяв дуже багато уваги платіжним рішенням, розвиваючи альтернативний еквайринг, який передбачає розрахунки між нашими корпоративними клієнтами і їхніми клієнтами за надані продукти або послуги. Ми запровадили продукт під назвою «SMART ОП!ЛАТА», що дає можливість проведення оплати через сканування QR-коду навіть за відключення електроенергії. Це не потребує додаткового обладнання, це швидко і зручно – з допомогою лише мобільного телефону. Крім того, ПУМБ працює над іншими альтернативними платіжними продуктами, що мають бути реалізовані у І кварталі цього року.
Рішення щодо створення власного центру сертифікації ключів, що було ухвалене завчасно – задовго до початку повномасштабної війни – дало нам змогу з мінімальними втратами та великим рівнем продуктивності пройти складний 2022 рік. Навіть більше – не беручи до уваги платформу Digital Business, ми досягли реальних результатів, перевівши переважну частину кредитних договорів у дистанційний режим і дозволивши клієнтам підписувати їх віддалено за допомогою КЕПу. Таким чином, ми не наражали клієнтів на ризики під час фізичного підписання у відділеннях банку або в офісах нотаріусів.
Взагалі вважаю, що правильна стратегія банку, затверджена ще на початку пандемії коронавірусу, а також збільшення пріоритизації інвестицій в IT та розширення функціоналу наших діджитал-платформ і є найбільш результативним нашим кейсом, бо дозволила безперебійно витримати труднощі лютого 2022-го.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Передумови та результати впровадження open banking у Європі. Інтерв’ю із засновником компанії Akurateco Андрієм Рябчуком
– Сергію Борисовичу, поділіться, будь ласка, історією про соціальний проєкт «Ми однієї крові». Скільки грошей вже вдалося зібрати, і скільки людей долучилося до проєкту?
– Ми повинні були підтримати наших захисників і захисниць, тож намагалися, зробити свій внесок. Так ПУМБ ініціював соціальний проєкт «Ми однієї крові», котрий об’єднав тих, у чиїх жилах вирує свобода, заради тих, хто проливає кров за свою країну. Цей проєкт досить масштабний і об’єднує багатьох партнерів – сюди залучені логістична компанія, українські виробники, ілюстратори, громадські організації.
Усі патріотичні речі та аксесуари, створені українськими виробниками. Половину вартості кожного замовлення ПУМБ перераховує громадським організаціям ДонорUA та «Агенти крові». Кошти, зібрані у рамках цього проєкту, йдуть, перш за все, на забезпечення потреб у донорській крові, а також на закупівлю турнікетів, бинтів, бандажів та іншого обладнання для невідкладної допомоги. За шість місяців вдалося зібрати 2,5 мільйони гривень.
Ми розуміємо, що таким чином рятуємо життя та робимо свій внесок у велику перемогу, яку наближаємо щодня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як після перемоги Україна посилюватиме економіку і відновлюватиме бізнес: Думка експертів ринку
Сильні і незламні: Українські TechFin-компанії та проєкти розповідають про роботу під час війни
Telegram
Viber