Доступна іпотека під загрозою? Як один законопроект може знищити доступну іпотеку в Україні
https://fbc.ua/
У Верховній Раді зареєстрували законопроект №5883, який має на меті «усунути прогалини в законодавстві та встановити правову визначеність у питаннях, пов’язаних із закінченням терміну давності в іпотечних договорах», що фактично дозволяє не повертати борги банкам.
Проект закону пропонує встановити додаткову підставу для припинення іпотеки – закінчення терміну позовної давності на вимогу про стягнення заборгованості та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також наголошується, що кредитор не має права на звернення на закладене майно у позасудовому порядку після закінчення строку позовної давності, встановленого для судового захисту такого права.
Для кращого розуміння суті цього документа наведемо простий приклад
У 2014 році сусід 1 (кредитор) позичив кошти сусідові 2 (позичальник) у розмірі $5 000. Погашення боргу між сторонами було забезпечено іпотекою, згідно з якою сусід 1 (кредитор) має безстрокове право на звернення на предмет іпотеки у позасудовому порядку і може продати це право коли завгодно на власний розсуд (хоча зазвичай це право застосовується як крайній захід у разі неповернення боргу).
А 2021 року законопроект №5883 фактично пропонує узаконити прощення всього боргу у розмірі $5 000 лише тому, що минуло три роки з дня несплати сусідом 2 (позичальником) коштів на користь сусіда 1 (кредитор). Питання – хто поверне борг у розмірі $5 000?
Цей приклад яскраво демонструє, як законопроект №5883 грубо порушує майнові права учасників інвестиційно-фінансового ринку. Особливо тих інвесторів, які придбали портфелі проблемних кредитів у банках, які перебувають у стані ліквідації.
По суті, нівелюється зміст іпотеки як засобу забезпечення виконання боргового зобов’язання. Також проект імперативно позбавляє кредитора можливості повернути борг, адже скасовує право звертати стягнення на закладене майно у позасудовому порядку, без будь-яких заяв чи заперечень боржника (останньому достатньо дочекатися закінчення строку позовної давності).
Водночас ініціатори проекту не враховують, що звернення на закладене майно у позасудовому порядку (за винятком вчинення виконавчого напису нотаріуса) здійснюється на підставі договору про задоволення вимог кредитора або відповідного застереження в іпотечному або іншому договорі, що укладаються між кредитором заставником.
Тобто обома сторонами правочину наперед визначається та погоджується порядок звернення стягнення на закладене майно.
Відповідно, боржник/заставодавець (іпотекодавець) від початку дає кредитору згоду застосування позасудових способів звернення стягнення на закладене майно у разі настання певних обставин.
Крім того, нововведення законопроекту колізійні та з юридичної точки зору. Адже позовна давність — це визначений законом термін, протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Які наслідки законопроект №5883 матиме для банківської системи
Законопроект не враховує катастрофічних наслідків для усієї банківської системи України. Відповідно до законодавчої ініціативи іпотека «житиме» три роки, з моменту того, як боржник перестане платити, а потім непогашений кредит залишиться незабезпеченим до кінця терміну кредитування.
Виходить, що банки втратять право вимагати стягнення щодо іпотеки за результатами закінчення терміну позовної давності. Відповідно, зникнуть і джерела погашення великих сум боргів за іпотечними кредитами, якщо ці борги позичальники не повертатимуть.
У свою чергу, всі іпотечні кредити ризикують стати незабезпеченими, що вимагатиме від банку формування 100% резерву на всю суму кредиту. Це призведе до погіршення якості загального кредитного портфеля, зростання збитків (внаслідок формування страхового резерву) та кредитних ризиків.
Ухвалення законопроекту вплине на загальний стан іпотечного кредитування в Україні. Адже спровокує зростання ставок за іпотечними кредитами для пересічних громадян. Очевидно, що це призведе до скорочення обсягів кредитування.
Це стосується і державної програми іпотечного кредитування під 7%, і інвестиційної активності у будівництві. Адже програма працює за принципом компенсації державою різниці між ставкою банку (у середньому становить 14%) та 7%, які сплачують позичальники.
Відповідно, зросте розмір грошової компенсації, яка має бути сплачена з державного бюджету тому чи іншому банку.
ДОВІДКА PAYSPACE MAGAZINE
Кабмін розширив коло учасників програм «Доступна іпотека 7%» та «Доступні кредити 5-7-9%». Згідно з офіційною інформацією, текст указу «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 та від 24 січня 2020 року № 29» був погоджений на засіданні уряду 21 жовтня. Також з ініціативи Кабміну до програми було вирішено включити ФОП, сумарний річний дохід якого не перевищує 50 млн грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні зростають борги по зарплатам: вказана цифра
За матеріалами сайту budport.com.ua
Telegram
Viber