Для багатьох людей американська нацвалюта є мірилом стабільності та впевненості у завтрашньому дні
Першість та безумовна цінність американського долара ось уже понад сім десятиліть не викликає сумнівів ні в кого у світі. Національна валюта США у готівковому вигляді давно стала «резервною» для громадян багатьох країн. Долар – втілення стабільності американської фінансової системи, тому і він сам є стабільною валютою, а відтак – стабільним інструментом інвестування для збереження грошей.
Конвертуючи гривні, злоті, ліри, леї у долари, можна бути впевненим у тому, що вони будуть збережні від знецінення принаймні певний час. Щоправда, і сам долар давно уже схильний до впливу небаченої інфляції, але все ж досі мужньо тримається на плаву.
Американський долар не завжди був всемогутнім у сенсі купівельної спроможності та впливу на фінансові системи країн світу. Колись він стояв далеко не на перших позиціях. Приміром. Британський фунт впевнено лідирував у переліку найсильніших валют світу. Проте все змінила Друга світова війна та далекоглядність і прекрасна економічна стратегія американців…
У цьому матеріалі ми вирішили розповісти про виникнення американського долара, про історію його зміцнення, а також про формування його курсу у різних країнах і, нарешті, про вплив «зеленого» на економіку України.
Виникнення, розвиток і зміцнення долара США
Як з’явився символ долара? Долар – двічі вертикально перекреслена латинська буква «S», що зараз знайома майже кожному жителю планети, – виник п’ять сотень років тому. У XVIII сторіччі на території сучасних Сполучених Штатів Америки існувала Іспанська імперія, яка карбувала монети песо, що позначалися на письмі абревіатурою «ps». Літера S накладена на P, і створила сучасний вигляд доларового символа.
Існує й інша легенда щодо його походження – від Герба Іспанії, який карбувався на песо – він зображає два Геркулесові стовпи, переплетені смужкою тканини у формі літери «S»
Як виникла назва «долар»? Маємо цікаву історію щодо назви американської валюти – у 1518 році граф Богемії Ієронімус Шлік карбував срібні монети під назвою «Йоахімсталер», що означала «Долина святого Йоахіма» – місце видобутку срібла для монет. Щоправда, така назва виявилася надто складною для побутового вжитку і її уніфікували до «талер». Монета, якою розраховувалися у багатьох країнах набуло лінгвістичного відтінку кожної з них. Так в Італії на монету казали «tallero», в Угорщині – «tallér», у Данії та Швеції – «daler», у Норвегії – «dalar» і нарешті у Британії – «dollar». Так виникло слово «долар».
Цікаво, що інші, здавалося б, сленгові назви долара, як-от «бакс» або «грінбек» – також мають історичне коріння. Приміром, слово «бакс» виникло у XVIII сторіччі і походить від англійського слова «Buckskin», тобто «шкіра оленя» – товар, яким колоністи активно торгували з індіанцями. Слово «грінбек» (green back) з’явилося пізніше – у ХІХ сторіччі, коли були випущені банкноти, надруковані на звороті зеленим кольором.
Долар США вперше був визначений у 1792 році, через 16 років після здобуття Штатами незалежності. Монетний двір встановив його вартість на рівні іспанського долара, вкладаючи в монету 27 грамів срібла, а в «іґл», тобто 10 доларів – 17 грамів золота. У той час у Штатах встановився біметалізм – фіксована вартість золота і срібла.
Хто міг друкувати долари? Спершу у Штатах не було Центрального банку, тож усі комерційні фінустанови випускали власні банкноти. Першим централізованим фінансовим органом став Банк Північної Америки, заснований у 1781 році. За два роки він перейшов у приватну власність і перестав бути центральним. У 1791 році Александр Гамілтон відкрив Перший банк США, що також став Центральний, але лише на двадцять років. З 1816 до 1836 року працював Другий банк США, а після цього чверть сторіччя у Штатах панували правила вільного банкінгу, коли банкноти друкували комерційні банки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У безпрецедентній боротьбі з інфляцією ФРС США знову підвищив ставку
Номінали доларів. У 1862 та 1863 роках Конгрес США передав національним банкам повноваження щодо випуску єдиної американської валюти. Зрештою у 1913 році було створено Федеральну резервну систему, членами якої стали 12 регіональних Федеральних резервних банків. Система функціонує і зараз – кожен банк має літерні та цифрові коди, які вказуються на надрукованих ними банкнотах.
У 1914 році було надруковано гроші номіналами 5, 10, 20, 50 та 100 доларів. У 1918 світ почачили банкноти у 500, 1000, 5000 та 10 000 доларів – лише для міжбанківських розрахунків.
До 1934 року існували монети номіналами у 1⁄2, 2, 3, 20, центів та 2,50, 3, 5, 10 і 20 доларів. А з 1934 року випускаються монети номіналами лише в 1, 5, 10, 25, 50 центів та 1 долар. У 1963 було випущено банкноту в 1 долар, а у 1973 році – 2 долари.
Дизайн долара. Спершу долари не мали зображень політиків, як це є зараз. Взагалі вигляд долара кардинально не змінювався ніколи. Досі зображення на них друкують чорною фарбою на аверсі і зеленою на звороті. Щоправда, у 1928 році було зменшено розмір банкнот, у 1996 році – збільшено розмір портретів політиків, у 2004-2009 роках – прибрано овальне обрамлення портретів. Цікаво, що незмінними протягом часу існування залишаються банкноти в 1 та 2 долари. До того ж на усіх банкнотах видно печатку Казначейства і надпис «In God We Trust».
Захист долара від підробок. Банкноти мають водяний знак, захисну стрічку, «Сузір’я Євріона», друк номіналу, який змінює колір за умов розглядання під різними кутами. У 2013 році в обіг була введені 100 доларів зі вплетеною «3D стрічкою», зображенням Дзвону Свободи, що змінюється написом «100», та зображенням чорнильниці, яка змінює колір при зміні кута огляду. Банкноти друкуються на папері, що складається з бавовни (75%) і льону (25%).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не доларом єдиним: Як українцям захистити свої заощадження в умовах зростаючої інфляції
Гегемонія долара у світі
У 1900 році у США скасували систему біметалізму і ввели золотий стандарт, прив’язавши долар до вартості золота. Інакше кажучи, ціна одного долара дорівнювала ціні 1,505 грама золота. Щоправда, золотий стандарт переривали під час Першої світової війни. Справа у тому, що у 1914 році компанії США заборгували немалі суми європейським кредиторам і погашали їх золотом за відповідним курсом, вказаним вище. У той же час у Європі золотий стандарт призупинили, тому обмінний курс долара США до євровалют був вищим від номінального золотого паритету. Очевидно, що це спровокували масштабний відтік золота зі Штатів, котрий припинився лише у липні 1914 року, коли закрилася Нью-Йоркська фондова біржа, і золотий стандарт перервався. Відновили його за пяь місяців – у грудні 1914, коли біржа відкрилася.
Примітно, що доки Штати дотримувалися нейтралітету у війні, вони були єдиною країною із золотим стандартом і без жодних обмежень в експорті та імпорті з 1915 по 1917 рік. Коли ж Америка вступила у війну у квітні 1917 року, тодішній президент Вудро Вільсон заборонив експортувати золото, щоб не спустошувати золоті запаси країни.
Вже після Першої світової війни Європа повернулася до золотого стандарту. У той ж час економіка США мала необмежені можливості для розвитку, адже збільшувала експорт до союзницьких країн, перетворившись з великого боржника на багатого кредитора. Тож варто зазначити, що саме Перша світова стала потужним поштовхом до зміцнення долара і переосмислення його як резервної валюти світу.
Минав час, економіка США міцніла та нарощувала шкіру, щоб протистояти безлічі майбутнім труднощів, які вже давали про себе знати. Так, у 1933 році, під час Великої депресії, багато країн скасували золотий стандарт. Разом з тим, Штати, щоб зберегти стандарт, підняли відсоткові ставки. Це тиснуло на громадян – вони почали масово купувати золоті монети, що спровокувало спустошення золотих резервів. Зрештою, президент Франклін Рузвельт та Конгрес Штатів призупинив золотий стандарт за винятком іноземного обміну, скасував функцію золота як засобу сплати боргів і заборонив населенню володіти великою кількістю золотих монет. До того ж держава примусово скуповувала у громадян золото по $20,67 за унцію, поповнюючи свої запаси.
Друга світова війна ще більше зміцнила вартість і впливовість американського долара, укріпивши його на багато десятиліть на валютному троні світу. Війна 1939-1945 років повністю знищила економіки країн Європи та Азії. При цьому Штати, котрі не брали активної участі у війні до 1944 року, коли відкрили Західний фронт, залишалися практично невразливими. Тим часом європейці купували у Штатів військові засоби та екіпірування, розраховуючись золотом. Такі реалії зробили США власником найбільших у світі запасів золота. Крім того, у 1944 році було впроваджено Бреттон-Вудську систему, що перетворила долар на резервну валюту світу, зобов’язавши західноєвропейські країни прив’язати курси своїх валют до долара.
Крім того, у 1948 році США ухвалили «План Маршалла», який гарантував післявоєнну допомогу Європі для відбудови інфраструктури та підняття економіки. Штати виділили Європі 12 мільярдів доларів, які були витрачені європейцями на купівлю у США продовольства, устаткування, інструментів, машин, приладів, одягу, сировини. Саме «План Маршалла» перетворив долар на панівну валюту світу, яка змістила у цій ролі британський фунт. Детальніше про це можна прочитати у нашому матеріалі за цим посиланням.
У 1971 році тодішній президент Сполучених Штатів Річард Ніксон скасував прив’язку долара до золота – країна перевела курс своєї валюти від фіксованого до плаваючого (ринкового). Відтоді золото перетворилося з грошей на товар, а долар став фіатними грошима. Розпочалася золота ера долара.
За даними МВФ, у 1975 році на американський долар припадало 84% світових валютних резервів, на німецьку марку – 6%, а на фунт – 3%. У 1990-і роки після розпаду СРСР долар став доступний для колишніх республік. Їхні громадяни намагалися зберегти гроші, які стрімко знецінювалися, саме у доларах.
Американський долар досі залишається на вершині валютного Олімпу завдяки таким факторам:
- розмір економіки США (за номінального ВВП вона є найбільшою у світі);
- важливість і впливовість економіки у міжнародній торгівлі через активий імпорт та експорт товарів і послуг у світі;
- розвиненість фінансових ринків;
- прив’язування до долара валютних курсів інших валют (понад двадцять);
- ціни на нафту, газ, золото на міжнародних біржах вказуються саме у доларах.
При цьому, не дивлячись на міцність, долар не можна назвати найтвердішою валютою, як, приміром, швейцарський франк або британський фунт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфляція в єврозоні встановила черговий рекорд — аналіз у розрізі країн і років
Вплив долара на становлення економіки України
Курс валют в Україні та й інших країнах світу – це ціна однієї грошової одиниці в межах іншої, що визначається ринковою ситуацією. Як в Україні з’являються долари, чому іноді їх різко меншає, а іноді більшає?
В Україну долари потрапляють кількома шляхами. Перший – це експортери. Вони продають різний товар за кордоном і завозять долари до країни, де зареєстрований їхній бізнес – в Україну. Щоб заплатити податки на батьківщині, долари потрібно міняти на гривні. Крім того, в Україні працюють іноземні інвестори, які мають долари, котрі мають бути обміняні на гривні. До того ж Україна отримує міжнародні позики, які за умови закриття ними соціальних потреб мають такод бути обміняні на гривні (приміром, для виплати стипендій, пенсій тощо).
Купують в Україні долари імпортери – ті, хто продає товари в Україні за гривні і щоб закупити товар у Європі, повинні мати долари. Також долари купують українці та іноземці, які хочуть вивести гроші за кордон. Ба більше – Національний Банк України викуповує валюту, щоб унормувати стрибки на ринку або поповнити власні золотовалютні запаси.
Як змінювався курс долара в Україні за 30 років і які прогнози на 2023 рік
У 1996 році, коли національна валюта України гривня тільки-но з’явилася, середньорічний курс долара становив 1,83 грн. За рік він зріс лише на кілька копійок – до 1,86 грн. Вже у 1998 році долар подорожчав до 2,45 грн, а у 1999 – до 4,13 грн. Протягом перших восьми років третього тисячоліття курс долара в Україні практично не хитався, залишаючись в межах 5-5,44 грн.
Проте вже у 2009 році долар коштував 7,79 грн – усе через глобальну фінансову кризу. За наступні три роки курс долара виріс на 25 копійок, зупинившись у 2013 році на позначці 7,99 грн.
У 2014-2015 роках долар коштував в Україні 11,89 грн – через економічні хитання внаслідок революції Гідності, втечі президента Януковича, перевиборів глави держави та уряду. У лютому 2015 року Нацбанк впровадив плаваючий курс. Наступного дня після цього рішення курс долара в Україні різко підстрибнув до 30 грн за долар. Щоправда, пізніше гривня прийшла до тями і долар коштував 21-22 гривні. У 2016 році середній курс долара становив 25,55 грн, у 2017 – 26,6 грн, у 2018 – 27,2 грн, у 2019 – 25,85 грн, у 2020 – 26,96 грн, а у 2021 – 27,7 грн.
Цьогоріч через колосальні втрати внаслідок війни, розв’язаної Росією, курс американської валюти в Україні сягнув історичного максимуму – понад 41 гривню за 1 долар. Наразі, у передостанній місяць року, він утримується на рівні 40-40,50 грн.
На 2023 рік український уряд заклав у державний бюджет технічний розрахунковий курс валют на рівні 42,2 гривні за долар. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, станом на кінець 2023 року курс може вирости до 49 грн за долар. Разом з тим голова парламентського Комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев зазначив, що курс долара в Україні наступного року залежатиме від подій на фронті і за сприятливих умов не перевщить 50 гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Війна, друк гривні та подорожчання у магазинах: Причини інфляції в Україні та прогнози на 2023 рік
Інфляція змушує людей відмовлятися від цифрових технологій — дослідження
Як стримувати інфляцію у воєнний час