Ірина впевнена, що люди почнуть розглядати криптовалюти як заміну фіатних грошей уже найближчим часом
Ірина Лоренс
Ірина Лоренс – прекрасний приклад талановитої жінки, яка пробує себе у нових галузях сучасних технологій, отримує знання і відразу успішно їх застосовує. Вона – криптоінвесторка, трейдерка не лише в Україні, а й далеко за її межами, кофаундерка проєкту Weld Money, який випустив карту для розрахунку криптою, а також у минулому – керівниця Лондонського криптохедж фонду, багато аналізує, прогнозує і головне – не боїться ризикувати. Вона зуміла перемогти упередження чоловічого кола криптанів щодо своєї експертизи, досвіду та аналітичного розуму.
Ми поговорили з Іриною про багато речей з приставкою «крипто-»: про якості та риси характеру успішного криптоінвестора, про перспективи криптогалузі України та світу, а також про філософію сучасного трейдингу та закореніло чоловічу тусовку криптанів.
– Ірино, розкажіть, будь ласка, як ви прийшли у криптобізнес, як починали кар’єру, як знайшли свою нішу і, власне, зрозуміли, що вона ваша?
– Шість років тому я зробила успішний екзит з попереднього проєкту, який на той момент здавався мені суперуспішним. Я активно шукала, куди проінвестувати гроші та розглядала різні варіанти. У тому числі думала і над варіантом майнінгу. Тоді таке слово ще особливо ніхто не знав, і доводилося розбиратися у цій галузі з нуля. Пощастило, що у мене дуже багато друзів айтішників-розробників, і я могла запитати у них про деталі. Тож я почала максимально детально вивчати блокчейн, майнінг, криптовалюти. А коли зрозуміла всю суть цих технологій, і мені вони дуже сподобалися, адже я побачила в цьому щось на зразок game changer, я вирішила, що візьмуся за це.
Правду кажучи, як і всі, я прийшла у криптогалузь зі спекулятивними намірами. Мені потрібно було вкласти гроші і отримати більше на майнінгу або купити крипту і почекати, поки вона виросте в ціні. Зрозуміло, що всі приходять на ринок як спекулянти. Я не бачила ще таких людей, які б прийшли тільки заради ідеї. Як би там не було, але саме жадібність приводить усіх у цю галузь, а потім уже трансформується у якусь криптоідеологію.
– А в яких країнах ви раніше працювали?
– Їх чимало: і в Європі, і в Азії. Мій спосіб життя можна назвати кочовим. Я дотримуюся думки про так звану «базу» для людини – місце, де зберігаються речі та багаж. Навколо такого місця я можу їздити, літати, дивитися, періодично повертаючись на базу. Такими базами для мене був Берлін, зараз це Лісабон, а до цього був Таїланд.
Такі пересування дуже допомагають розвинути менталітет. Ти бачиш, як усе працює у тій чи іншій країні – це дало мені розуміння того, що в Україні ми дуже розпещені якісним фінтехом. При цьому, коли ти намагаєшся отримати банківську картку у Європі, на тебе чекають труднощі. Мені не вдалося цього зробити у Німеччині протягом трьох місяців. То не доходив лист із карткою, то лист із PIN-кодом…Отримати банальну банківську картку – тобто провести найпростішу операцію – складно, не кажучи вже про інші кроки.
Насправді скрізь у світі фінтех-галузь працює по-різному, і коли ти починаєш бачити різницю та порівнювати, то з’являються ідеї, де можна щось додати у функціонал свого фінансового продукту.
– Розкажіть про ваш шлях трейдера. Що у цій професії просто, що складно, а що незвичайно? Що найбільше надихає?
– У мене математичний склад розуму плюс я дуже люблю фінанси! Прихід у трейдерство був для мене чимось із серії: «Вау! А там можна?! Чи можна займатися тим, що подобається, на чому розумієшся, а це ще й стає твоїм джерелом доходу? Коли ти займаєшся трейдерством лише як захопленням заради додаткових доходів – це одне, а якщо працюєш трейдером фул-тайм, то отримуєш уже зовсім інші відчуття та емоції.
Що в цьому реально класного, і чому мені так подобається ця сфера? Справа у моментальному відгуку на твої дії. Прийняв ти правильне рішення або припустився помилки – розумієш це миттєво. Якщо в іншому бізнесі можна ухвалити рішення зараз, а результат побачити через місяці (зниження або підвищення продажів, негативний баланс при виході на нові ринки тощо), то тут моментальна реакція. Це дозволяє проводити якісну роботу над помилками.
– Що потрібно, щоб стати трейдером? До чого треба бути готовим?
– Взагалі трейдинг не терпить жодної недбалості та халатності. Людина повинна мати дуже чіткий мані-менеджмент, ризик-менеджмент, дисципліну. Не можна ігнорувати це, бо ринок миттєво покарає. Також потрібна робота з емоціями, адже трейдинг не дозволяє жодних емоційних рішень, реакцій, станів тільту. До речі, тільт – стан, що прийшов з покеру, коли через невдачу або успіх людина втрачає емоційну рівновагу і не може ухвалити правильне рішення. Саме у цьому стані і доводиться працювати у трейдингу. Якщо уявити шкалу, на одному кінці якої розташувалася жадібність до грошей, а на іншому – страх, то тобі потрібно обережно балансувати посередині і весь час тримати себе у рівновазі. До речі, ринок дуже часто заносить у «жадібність» – починаються панічні поради, які говорять, що потрібно терміново купувати біткоїн, тому що він буде коштувати $100 тисяч. Тут важливо зрозуміти, що це – емоційний вплив з боку ринку, новин, власної жадібності та бажання заробити.
Набір всіх цих якостей, безумовно, розвиває характер, дозволяє працювати над собою. Скажу так – те, що мені дав трейдинг, не давав жоден тренінг у житті. У будь-якому випадку це дуже класний досвід.
– А як у цій галузі щодо прийняття жінок?
– Сфера блокчейну – це чоловіки, як правило, дуже розумні та ерудовані, часто вони математики або програмісти. Це найкращі уми світу, трохи відсторонені, не дуже товариські, найчастіше інтроверти. І коли вони бачать у своїй галузі дівчину, то, м’яко кажучи, дивуються.
Зараз ситуація у галузі відчутно змінилася. Почали з’являтися дівчата-розробниці з IT, а також дівчата, запрошені на позиції продакт-менеджерів та на різні керівні посади.
– Чула, що ви свого часу придумали технологію захисту авторських прав на YouTube. Що це за проєкт?
– Не зовсім правильно. Я його не вигадувала. Справа була ось у чому. У 2011 році я тісно співпрацювала з YouTube, і була запрошена взяти участь у розробці матеріалів для російськомовного сегменту, які б пояснювали, що сервіс має на увазі. Я активно співпрацювала з YouTube, розробляючи навчальні програми з користування сервісами платформи, і мене запросили до США на навчання. Взагалі треба розуміти, що тоді на YouTube дивилися лише відео зі смішними котиками, і перспективним напрямом він ще не був.
Місяць я працювала в офісі YouTube, дізналася дуже багато нового, чого в Україні тоді ще не існувало, – наприклад, про технологію захисту авторських прав. Її я привезла до України та впровадила у свій бізнес – ми проводили захист авторських прав для тих, хто створює контент.
– Розкажіть про роботу у Лондонському криптовалютному хедж-фонді. Що було найцікавішим, найскладнішим, найбільш незвичайним?
– Найскладнішим виявилося те саме, що і в трейдингу. Йдеться про дуже жорстку дисципліну, уміння менеджерити свій емоційний стан. Адже багато хто недооцінює це. Насправді емоційна напруга іноді досягає піку, коли ти просто не можеш лягти спати, бо не в змозі відпустити ситуацію, навіть якщо робиш все відповідно до стратегії. Одна справа, якщо ти перебуваєш у такій напрузі день, поки тримаєш угоду, і зовсім інша, коли це триває постійно. Причому ти працюєш з дуже великими не своїми грошима, і при цьому потрібно триматися, щоб не збожеволіти.
Близько 90% трейдерів сходять з дистанції протягом двох років, тому що або втрачають гроші, або вигоряють. Отже, потрібно тримати все під контролем, і не прив’язуватися до всього емоційно.
Так, хоч крипторинок і не спить, і відпочинок в його реаліях – лише умовна змінна, відпочивати все ж таки потрібно. У мене, наприклад, звичка кожні 20 хвилин відкривати графіки не зникла досі, хоча на постійній основі я вже не торгую.
– А як ви потрапили на роботу до хедж-фонду і очолили його?
– Все просто – вирішила спробувати себе у роботі з великим капіталом – було цікаво, як це. А очолила фонд після того, як попередній управитель не впорався зі своїми обов’язками. Треба було швидко призначати когось, і призначили мене. Адже так часто буває, що в моменти хаосу той, хто зголосився, і буде обраний.
– Які люди працюють у цій галузі? Який характер і тип особистості повинна мати людина, щоб стати успішним криптоінвестором?
– На перше місце я б поставила вміння терпіти. Мені, наприклад, саме це дається найскладніше – я дуже нетерпляча людина, якій потрібно все і “на вчора”. Але незважаючи на те, що криптогалузь розвивається дуже динамічно, і тут іноді доводиться чекати. Ось ти купив біткоїн і, як інвестор, повинен чекати.
Друге – дисципліна та вміння дотримуватися початкової стратегії. Як би на ринку не тиснули, мовляв, крипта падає, виводьте гроші, поки все не втратили, потрібно пам’ятати про свою стратегію та цілі, і дотримуватися їх, не піддаючись паніці.
Третє – вміння передбачити ризики. Якою б великою не була біржа, зберігати там усі гроші недалекоглядно. І це вміння передбачати ризики – дуже важливо. У будь-якому випадку якісь ризики спрацюють, адже крипта – це мінне поле, йдучи яким, гарантовано десь підірвешся. І якщо одразу прийняти той факт, що колись і десь ти втратиш гроші, жити стає легше.
Потім ти починаєш по-іншому мислити: «Якщо я точно втрачу гроші, то де і за яких обставин це може статися? Як зробити так, щоби втрати були мінімальними?»
Словом, починаєш ставити собі правильні запитання. А думати, мовляв, «я – найрозумніший і зможу уникнути будь-яких втрат» – самовпевнена, а тому неправильна позиція.
Ірина Лоренс
– Ірино, а як ви знайшли криптофінтех-стартап Weld Money і приєдналися до нього? Чи, можливо, це він вас знайшов?
– Це дуже кумедна історія. Варто почати з того, що у мене всі гаджети постійно перебувають у стані розрядження, вони ось-ось вимкнуться. Якось уночі я приїжджаю на заправку під Києвом, телефон розряджається, а коли я підходжу до каси, щоб розрахуватися, з’ясовується, що всі мої карти заблоковані через несплату невеликого штрафу.
Складається іронічна ситуація – я знаю, що у мене багато грошей у крипті, а в реальності ж не вистачає грошей заправити машину, тому що кешу немає, карти заблоковані, фізичної карти також немає, адже все прив’язане до Apple Pay. Склалася абсурдна ситуація – виходить, неважливо, скільки у тебе мільйонів у крипті, але якщо ти не можеш доїхати до дому, то яка користь від цих грошей? Тоді я і зрозуміла, що називати крипту грошима зовсім неправильно, це далеко від реальності. Адже гроші – це те, чим ти можеш скористатися тут і зараз, а не капітал, що лежить на криптобіржі.
Першою думкою було: «Зараз зареєструюся на Binance і виведу трохи грошей». Тільки куди виводити, якщо карти заблоковані? Коло замкнулося.
Цієї миті я збагнула, що це – великий біль на ринку, і поки не вирішиться проблема ліквідності, яка існує у грошей, криптовалюті буде далеко до мас-адопшену і сприйняття народом її як справжніх грошей.
– Чим закінчилася ця нічна історія?
– Ох, вдячна заправці за те, що запропонувала за програмою лояльності списати як оплату мої накопичені раніше бонуси.
– А щодо Weld Money – тоді, після випадку на заправці, ви вирішили пошукати, що «криптовалютного» є на ринку і приєдналися до команди?
– Так. Я почала шукати варіанти, але тоді в Україні нічого такого взагалі не було. Тоді так сталося, що мій друг попросив проконсультувати стосовно криптовалют. Слово за слово – я зрозуміла, що він розвиває проєкт з агрегації персональних фінансів, розповіла йому про виявлений мною «біль» та запропонувала вирішувати його разом. Команда надихнулася ідеєю, і ми скоординувалися – з їхнього боку проєкт отримав сильне розуміння фінтеху, з мого боку – розуміння ринку крипти.
– У Weld Money три кофаундери: Олексій Морецький, Олексій Бобок і ви. Яка ваша сфера відповідальності у проєкті?
– Я займаюся всім тим, що стосується криптоскладової, а також відносинами з інвесторами та залученням фінансування проєкту.
– Які труднощі чекали на вас під час створення криптокарти Weld Money?
– Почнемо з того, що із запуском продукту ми запізнилися на рік. Спочатку думали, що запустимося у вересні 2021 року, а зрештою запустилися у вересні 2022 року, зокрема, через війну. Напевно, це й було найголовнішою складністю для мене – я не розуміла, що таке регулювання і наскільки повільними банки бувають, як складно і важко стверджувати різні нюанси.
І коли ми вже зробили картку, я зрозуміла, чому ж ніхто її не випустив до нас – так тому що це колосально складно! Багато хто вставляє палиці в колеса, на шляху виникає маса перешкод. Словом, поріг входу до сфери регулювання дуже важкий. Наприклад, умовний криптан зможе придумати і розробити технологію, а ось пройти весь шлях регуляції та тверджень навряд чи.
– Чи є зараз тенденція до спрощення регулювання? Чи усе так само, як було рік чи два тому?
– На жаль або на щастя – нічого не спрощується. Банки досить консервативні, повільні та традиційні у своєму підході. Так, є якесь технологічне вдосконалення, але про спрощення процесу регулювання поки що не йдеться. Банки дотримуються правил – краще повільніше, але з меншими ризиками.
– Розкажіть, будь ласка, як проєкт Weld Money інтегруватиметься в екосистему відкритого банкінгу?
– Зараз ми знаходимося на фінальній стадії інтеграції по Європі з open-banking системою. Не можу поки сказати, як це буде працювати, бо це наше ноу-хау, але дам пару вступних про те, на чому ми зараз сфокусовані.
Після краху FTX (сервіс обміну цифрових валют, – ред.) і після початку сильного відтоку грошей з бірж на некастодіальні гаманці (пропонують повний контроль над ключами та засобами без сторонніх посередників, – ред.), ми зрозуміли, що люди знаходяться у пастці. По суті гроші на гаманці, ключі від якого належать тобі, і який не дозволяє тобі розпоряджатися цими грошима. Це місце лише для зберігання, не більше.
Так що все одно доводиться користуватися централізованими біржами, і ти ризикуєш, адже біржа може заморозити виведення, заблокувати обліковий запис, змусити проходити процедуру KYC(Know Your Client – «знай свого клієнта», – ред.). Іноді біржа доходить до неймовірно дивних дій, коли просить надати джерело походження коштів, ти кажеш, що джерело – це майнінг, а вони просять надіслати чеки, які підтверджують це, і не має значення, що вони за 2017 рік. Нехай ви надішлете чеки, але у вас попросять довести, що обладнання, яке вказано в чеку, це саме те обладнання, яке використовувалося при майнінгу. Іншими словами, починається дивина. Звичайно, у цей момент ризикуєш.
Жодного рішення, яке дозволило б клієнту користуватися грошима на некастодіальних гаманцях, зараз немає. Weld взяв курс на цей напрям, так що криптокарту Weld Money можна буде підв’язати до свого некастодіального гаманця і розраховуватись грішми безпосередньо з цього гаманця. При цьому все буде супербезпечним, і ви будете єдиним власником своїх ключів.
– Як вважаєте, наскільки сильно українці інтегровані у криптогалузь? Чи можна назвати Україну країною, де активно користуються криптовалютами?
– Останні дані, зібрані до війни, показували, що Україна на третьому місці у світі за цим показником – 14% у Глобальному індексі впровадження криптовалюти.
Я думаю, що після війни цей показник різко зросте, адже активізується нова аудиторія, якої раніше в криптогалузі не було. Перша категорія новачків – люди, які намагалися вивести свої гроші за кордон і не знаходили інших способів, окрім крипти. Друга категорія – волонтери, для яких найпростіший спосіб збору коштів для закупівлі різних речей – це крипта. Третя категорія – підприємці, котрі втратили в Україні все: бізнес, житло, заощадження, інвестиції. Вони думають – чим займатися далі? Адже ми знаємо, що підприємництво не лікується. Отже, їм уже не хочеться ні прив’язуватися до конкретної юрисдикції, ні розвивати щось офлайн, адже це можна втратити. Так що блокчейн залишається альтернативою, яка не має зазначених ризиків, хоча має інші ризики.
Я впевнена, що після війни ми побачимо стрибок за індексом crypto adoption та за кількістю проєктів, які будуть створені українцями. Адже вже зараз на світовій арені Україна перебуває у топі за кількістю проєктів, які були придумані та реалізовані у нашій країні.
– Як вам здається, чим відрізняється ставлення українців до криптовалюти та ставлення до неї громадян інших країн?
– Є кілька відмінностей. Після падіння гривні для українців криптовалюта вже не виглядає надто ризиковою, як для європейців. По-друге, ми маємо високий рівень національного авантюризму. Адже блокчейн і криптовалюта – це і є авантюризм, максималізм та виклик традиційним фінансовим ринкам. Тому за цінностями наші співгромадяни дуже сильно збігаються з криптогалузю на відміну від консервативних німців та французів, які тричі подумають, перш ніж вкладатись у крипту.
Я сподіваюся, що наша держава підтримає тенденцію розвитку криптовалют і створить грамотні умови – зокрема, податкову та законодавчу базу для розвитку ринку, і не заважатиме йому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Головне в бізнесі – розуміння сутності грошей». Інтерв’ю із співзасновником сервісу обліку коштів Finmap Олександром Солов’єм
– Які безпідставні страхи виникають у людей стосовно криптовалюти? Люди бояться чогось, чого не варто побоюватися?
– Найбільший страх, про який я чую, це твердження, що криптовалюти – це бульбашка. Не можу сказати, що це цілком безпідставне побоювання. Проте з таким самим успіхом можна заявити, що гривня, долар, євро – це теж бульбашка, адже золотовалютними резервами це все на 100% не підтверджено.
– З якими труднощами зараз стикається криптогалузь України? Неякісне держрегулювання, недостатня поінформованість українців про сутність крипти чи ще щось?
– Насправді це будуть ті ж труднощі, що й для будь-якого іншого бізнесу.
Щоправда, основна проблема стосується не так криптовалют, як держави в цілому. Давайте міркувати гіпотетично. Якщо у нашій країні можна очікувати, що з’явиться хтось і силою забере бізнес, то прийти і забрати крипту набагато простіше. І поки цей ризик загалом із країни не піде, вона не стане безпечним місцем для власників криптовалюти.
– Як скоро в Україні коректно запрацює регулятор криптовалют?
– Враховуючи скільки разів це все відкладалося, думаю, що говорити про це поки що немає сенсу. Чекаємо насамперед на запуск податкового законодавства України в контексті криптовалют.
– Які перспективи у криптовалюти в Україні через два-три роки, через п’ять років?
– Дуже складно зараз розмірковувати про плани на такий тривалий час. Все залежатиме від кількох змінних.
Перша і найважливіша – як і коли закінчиться війна в Україні. Друга – як держава зможе повернути людей назад до України після війни. А якщо найкращий інтелект країни її покине, це буде несолодко. Третя – як далі держава комунікуватиме з людьми, чи прислухатиметься до них і чи змінюватиме систему так, щоб ті, хто повернеться, змогли вибудувати нові перспективні проєкти.
– А які тренди у світовій криптогалузі пануватимуть у 2023 році?
– У наступному році ми однозначно побачимо смерть ще багатьох проєктів. Так, криптозима закінчується – на мою думку, найближчим часом вона завершиться, але те, що відбувається на ринку зараз, зможуть пережити не всі компанії. Адже найскладніший і темніший час перед світанком. І цей процес непоганий хоча б тим, що таким чином ринок очищується. При цьому ніхто не знає, які саме проєкти зникнуть з ринку. Після цього я чекаю певного «світанку», коли ринок почне відновлюватися і розвиватися. Інвестори знову почнуть інвестувати, завдяки чому проєкти матимуть «паливо» для розвитку.
Крім того, ми нарешті побачимо вихід на ринок нових проєктів та продуктів. Криптозима триває вже рік і весь цей час проєкти будуються. Поки що вони відкладають лонч, навіть якщо все готове, адже виходити на ринок зараз безглуздо. Загалом на нас точно чекає дуже цікаве майбутнє!
– Яким має бути успішний фінтех-стартап в Україні? Якою має бути команда, ідея, фінансування? Чому не кожен фінтех-стартап стає успішним в Україні?
– Коли Weld Money стане єдинорогом, я матиму право відповідати на це запитання. А поки що ми лише у пошуку цього рецепту. Підтвердження того, що ми рухаємося у правильному напрямку, ще немає. А ось коли ми отримаємо мільйон клієнтів та/або статус юнікорну, я розповім, оглядаючись назад на досвід та помилки, про цей рецепт успішності.
– Чи можна повністю стверджувати, що майбутнє за криптовалютами, а не за фіатними грошима?
– Це таке собі подвійне запитання. Так, криптовалюта створювалася як альтернатива, противага традиційній машині, що друкує долари. Однак те, що ми бачимо зараз, відрізняється від початкового задуму. Крипта не йде на противагу, а повністю корелюється S&P 500 (фондовий індекс, до кошику якого включено 505 акцій 500 обраних компаній, що торгуються на фондових біржах США, з найбільшою капіталізацією, — ред.) та іншими стандартними ринками. Сьогодні криптовалюти схожі на ще один інструмент, який можна використовувати спекулятивно. Поки що крипта не виглядає як зміна парадигми мислення про гроші. На жаль.
Щоправда, я сподіваюся, що це ще не фінал, і для крипти просто потрібно трохи більше mass adoption – всесвітня позначка повинна показувати 15-20%. Це і буде та маса людей, яка донесе іншим сенс крипти. Отже, коли падатиме долар, чи фінансові системи захитаються, крипту почнуть по-справжньому розглядати як можливість зберегти гроші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Амбіції, труднощі та успіхи: Як розвивалися українські криптопроекти у 2022 році
