CES 2026 у Лас-Вегасі ще раз довела: нас уже складно здивувати роботами чи повсюдним ШІ — цікавіше інше, як саме ці технології «приземляються» в реальне життя і починають вирішувати конкретні потреби людей та бізнесу. У своєму авторському блозі Анна Мотрич, project manager Українського фонду стартапів, ділиться головними інсайтами з виставки, говорить про ключові глобальні тренди та пояснює, чому українські технології на таких майданчиках звучать дедалі переконливіше
Анна Мотрич, project manager Українського фонду стартапів
Consumer Electronic Show 2026, що пройшла у Лас-Вегасі на початку січня, вмістила тисячі технологій на 12 виставкових майданчиках площею 2,5+ млн квадратних метрів. Гуманоїдні роботи і автономні машини, десятки інклюзивних рішень, повсюдний штучний інтелект і, звісно, експерименти на межі hardware і software.
Майже кожен відвідувач уже написав про технології, їх вплив на ринки і наше повсякденне життя. Та цей текст буде міркуванням про зсув від «вау-інновацій» до реального застосування технологій, що вирішуватимуть болі користувачів по всьому світу.
CES 2026 показала — друга чверть 21 століття пройде в інтеграції технологій, силу яких ми ще не до кінця осягнули, у звичні сценарії нашого життя. Це епоха приземлення вау-інновацій. Класний приклад – нові рішення від LEGO, показані на CES 2026, говорять не про ігрові технології, а про майбутнє освіти та розвиток інженерного мислення з дитинства.
Захід продемонстрував остаточний відхід від концепції виставки продуктів. Тепер це – майданчик, де на тлі демонстрації технологій розробники показують механіку того, як саме ці технології входять у повсякденне життя людини, бізнесу та індустрій.
Далі – про ключові тренди подальшого розвитку технологій у світі, про місце українських інновацій серед глобальних технологій і важливість нашого голосу на виставках світового масштабу.
Повсюдність інновацій і їх еволюція у геометричній прогресії. Гуманоїдні роботи вже не є сенсацією, але цьогоріч вражала не стільки їх присутність, як масштаб і рівень зрілості технологій. Кілька років тому роботи навчилися тримати баланс і цим зривали оплески аудиторії, сьогодні вони уже вміють об’єктивно реагувати на людину, працювати у фізично непередбачуваному середовищі, демонструвати не лише конкретні сценарії застосування, а й імпровізацію у координації рухів і швидкості реакції.
Технології і продукти, показані на CES 2026, можна умовно розділити на 4 категорії за сенсами, які вони транслюють:
- машини, що працюють поруч з людьми, а не замість них, тримають баланс, реагують на людину, адаптуються до фізичної невизначеності;
- гуманоїдні роботи та індустріальний AI як логічна відповідь на дефіцит робочої сили: людина залишається в центрі, технологія стає її смарт-партнером;
- інклюзивні технології перестали бути нішевими: дизайн доступний для різних можливостей, віку, контекстів використання і стає новим стандартом масового ринку;
- healtech гаджети на кожен день доступні для людей з різними доходами.
Один з цікавих інсайтів CES 2026 – ми більше не дивуємося стрімкому розвитку інновацій. Гуманоїдні роботи, що грають у теніс, роботособаки, роботизовані руки, які акуратно складають футболки, уже не виглядають як прорив, а радше як логічний етап розвитку технологій. Саме тому виникає питання, значно важливіше за «Що ще можуть робити роботи?» і воно звучить як «Чи рухаємося ми достатньо швидко?» Йдеться не про швидкість розробки технологій, а про швидкість їх впровадження. Тепер справжній виклик – у здатності суспільств, економік і екосистем інтегрувати інновації у життя.
Читайте також: Найцікавіше з CES 2026: від ШІ та фінтеху до робототехніки і автомобілів
Українські стартапи на CES: досвід війни став конкурентною перевагою. На тлі глобальних проривних трендів виникає питання: де у цьому шаленому марафоні технологій українські інновації, і з якою швидкістю відносно світу рухаємося ми? І можна впевнено сказати, що українські стартапи показали на CES унікальну інженерну і продуктову експертизу, сформовану в умовах постійної турбулентності, ризиків і викликів війни. І це – одна з основних перемог української стартап-делегації у Лас-Вегасі.
Цього року на CES поїхало 8 українських стартапів: Ovul, Shapid AGV, VARTA, Tykho Electronics, HEFT, Sirocco Energy, 3D UTU, Lanka Robotics. Вони привезли готові рішення і отримали класні результати – не лише потенційні партнерства, а й зміну сприйняття України. З країни війни ми перетворюємося на країну інженерної стійкості та швидких, але дієвих інновацій.
Dual-use компанії України викликали значний інтерес у світових інвесторів. Звичний для багатьох іноземних партнерів актуальний образ України – це війна, а отже, і підвищена увага до оборонних та dual-use технологій. Тож на CES 2026 українські dual-use та defensetech-команди отримали десятки запитів від глобальних промислових, інфраструктурних і логістичних компаній щодо адаптації та масштабування їх технологій у галузях безпеки, сенсорики, автономних систем, аналітики даних і hardware. Для українських команд результатом CES стали зустрічі з міжнародним бізнесом, залучення нових клієнтів і потенціал зростання в нових регіонах щонайменше Х2.
Приміром, стартап Tykho на CES 2026 презентував напрацювання в архітектурі польотних контролерів і систем детекції загроз у реальному часі. Команда провела переговори з низкою міжнародних оборонних та технологічних компаній, що відкриває шлях до спільного виробництва компонентів, сертифікованих за стандартами MoD та НАТО. Для Tykho CES 2026 стала підтвердженням того, що українські інженерні рішення у сфері автономних систем та БпЛА відповідають найвищим світовим стандартам. Ще один український стартап провів зустрічі з міжнародною японською корпорацією, які вже на етапі CES перейшли до обговорення потенційного інвестування обсягом кілька мільйонів доларів.
Український стенд представив технології, які «інноваціонізують» цілі галузі. Йдеться про створення нових технологічних підходів, які змінюють логіку ринку, поведінку користувачів і економіку галузі. На рівні процесів це означає: перехід від реактивних рішень до превентивних; заміну дорогих, інвазивних або складних процедур доступними технологіями; створення нових ринків і моделей використання, яких раніше не існувало.
Йдеться, зокрема, про такі стартапи:
Ovul — інноваціонізація femtech-сфери. Команда створила перший в Україні неінвазивний гормональний трекер, який замінює лабораторні аналізи та тест-смужки цифровим вимірюванням на основі аналізу слини та AI, знижує бар’єр доступу до гормонального моніторингу з медичних процедур до домашнього використання; відкриває новий ринок персоналізованого гормонального здоров’я поза клініками.
HEFT — інноваціонізація агросектору. Система моніторингу здоров’я та фертильності корів, що переводить управління молочним господарством з ручного контролю у data-driven модель, дозволяє зменшувати втрати від захворювань, що у традиційній моделі коштують фермерам тисячі доларів, формує новий стандарт управління агробізнесом, де рішення ухвалюються на основі аналізу даних.
І, мабуть, найважливіша зміна, яку було відчутно на CES: українські інновації поступово перестають цікавити аудиторію лише тому, що вони з країни, яка воює. Вони привертають увагу, бо це сильні, прикладні, конкурентоспроможні рішення. Український контекст більше не сприймається як ризик – він стає показником швидкості і здатності створювати технології, які працюють у складних умовах.
Профіт для України від присутності на глобальних tech-подіях. Міжнародні технологічні події – це завжди двосторонній процес. Україна приїжджає не лише вчитися у світу, а й впливати на глобальний технологічний порядок денний. Для України присутність на CES – спосіб інтегрувати стартапи, студентів і бізнес у глобальний ланцюг створення інновацій. А для глобального ринку українські команди – це джерело рішень у сферах безпеки, hardware, AI, resilience-tech, які стають актуальними для всього світу.
Є ще один, менш формальний, та дуже важливий сенс українського стенду. Це – точка зустрічі українців з усього світу. Дуже часто саме ці контакти – з українцями, які давно живуть і працюють у США чи інших країнах, – виявляються такими ж цінними, як міжнародні знайомства. Вони відкриті, готові допомагати, ділитися досвідом, підтримувати вихід українських продуктів на глобальні ринки. Ця взаємна підтримка надихає.
Технології уже не вау-гаджети, а реальні інструменти для життя і бізнесу. Українські стартапи довели, що можуть конкурувати на глобальному рівні, пропонуючи рішення, перевірені реальними викликами. Студенти отримали практичне бачення глобальної інженерної освіти, а український павільйон стартапів став платформою для міжнародних контактів і партнерств. Делегації на кшталт CES – це живі двері до глобальної співпраці, де українські інновації перетворюються на реальні бізнес-результати і дають Україні змогу бути почутою. Завдяки знайомству і розмовам формується довіра: інвестори, партнери, донори, урядовці бачать, що, попри війну українці створюють технології і впроваджують їх не лише для себе, а й для всього світу. І це – величезний бенефіт для українського бізнесу, що переростає у тривалі контракти і масштабування у світі.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Оперативна пам’ять і чипи стрімко дорожчають: чому та як це вплине на ринок у 2026 році
Готовність до кіберзагроз: як IBM Power і FlashSystem підвищують кіберстійкість інфраструктури
Amazon анонсувала запуск трьох ШІ-агентів
Telegram
Viber
