close-btn
Ми в соцмережах:

Інтернет-феномен краде гроші: Як підступний ефект Google робить інвесторів біднішими 

Ось уже понад два десятиріччя знання кардинально змінили свій шлях до кінцевого споживача 

Ефект Google

Високі технології зробили життя простішим, але ми отримали наслідки. Фото: https://inbusiness.kz/

У ХХ сторіччі і раніше звукова, текстова, числова, графічна чи візуальна інформація мала пройти довгий ланцюжок перш ніж осісти у головах у слухачів та глядачів, тепер же усе спростилося до кількох кліків на гаджеті. Доступ до всесвітньої павутини та необмежені можливості поглинання і користування інформацією – це колосальний стрибок розвитку людства і… ведмежа послуга особисто кожному сучасному homo sapiens. Справа у тому, що користувач дедалі більше прив’язується до джерела знань і доступності пошукових систем, тому не напружує мозок, щоб запам’ятати інформацію і надалі користуватися нею з глибин своєї пам’яті. Для нас інформація завжди під рукою, відтак відпадає необхідність закарбовувати її у пам’яті. 

Протягом останніх років стрімко розвивається феномен, названий дослідниками ефектом Google або цифровою амнезією. Дещо моторошна назва, чи не так? Ми вирішили розповісти, у чому проявляється сумнозвісний Google-ефект та як він може вкрасти у інвесторів їхні заробітки. 

Що таке ефект Google, і у чому його небезпека 

У 2011 році науковці Бетсі Сперроу з Колумбійського університету, Дженні Лю з Університету Вісконсину та Даніел М. Вегнер з Гарварду з’ясували, що постійне користування інтернету призводить до змін у людській пам’яті. 

Ефект Google

Ефект Google доволі підступний. Фото: https://webdesign-z.com/

Вони провели експеримент, в рамках якого учасникам спершу запропонували відповісти на прості і складні запитання, а далі – виконати психологічний тест Струпа, котрий виявляє гальмування реакції під час читання слів (якщо колір слова не збігається з його сенсом – приміром, «синій» написано жовтим кольором). Науковці демонструвати учасникам тесту звичайні слова і ті, що пов’язані з технологіями та інтернетом. Люди довше орієнтувалися, коли бачили другий тип слів, бо підсвідомо очікували, що потрібно погуглити відповідь. 

Під час другої частини досліду вчені сказали першій групі учасників, що вислови будуть збережені, і на них можна буде подивитися, тоді як іншу групу попросили запам’ятати усе без можливості підглянути. Перші погано запам’ятали вислови, але точно знали назву файлу з інформацією і папку, де його можна знайти. Другі ж відтворили багато висловів. Вчені зробили очевидний висновок – сподіваючись на підказку і знаючи, що інформацію можна знайти у мережі, людина не напружується, щоб її запам’ятати. 

Ефект Google

Люди не намагаються запам’ятати те, що можно знайти в інтернеті. Фото: https://www.kulturpara.hu/

Професор Лав Р. Варшні провів схоже дослідження сприйняття інформації з інтернету і дійшов висновку, що люди краще пам’ятають те, як і де знайти дані, ніж саму інформацію. 

Тим часом письменник та журналіст та автор книги «Що інтернет робить з нашими мізками» Ніколас Карр зазначає, що через користування Google у людей погіршилася пам’ять і здатність концентруватися. Наш сучасник ліниться читати великі тексти без розбивок у вигляді картинок та швидко переходить з лінку на лінк. Користувачі мережі жартують – комп’ютер був придуманий для розв’язування надскладних задач, а інтернет – для доступу до всіх книг світу, натомість ми щодня розглядаємо фотографії кошенят. Здається, так і є. 

Ми маємо цифрову амнезію або як її ще називають «ефект Google» – вплив залежності від інтернету на механізм зберігання і запам’ятовування інформації. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кім Кардаш’ян разом із колишнім керівником Carlyle заснували приватну інвестиційну компанію

Як ефект Google впливає на інвестування

Марк Халберт, відомий американський фінансовий аналітик та публіцист, фахівець зі зворотного інвестування, останні кілька років пише про те, що інтернет неабияк загрожує сучасній колективній фінансовій грамотності, а вільний доступ до безмежної інформації погіршує якість інвестицій. 

Халберт говорить про нереалістичність фінансових стратегій інвесторів покоління Z віком від 18 до 24 років. Їхня інакшість у всьому: у мисленні, прогнозуванні, плануванні, веденні справ та способах інвестування – є результатом розвитку високих технологій та повсюдного використання інтернету і може зіграти з ними злий жарт. Ось що каже публіцист з цього приводу. 

Покоління Z не знає, як накопичувати активи, і по суті не вміє цього робити. Відповідно до низки соціологічних опитувань, американська молодь розраховує завдяки своїм нинішнім інвестиціям стати пенсіонерами у 50 років та жити безбідно. Марк Халберт спробував порахувати, скільки грошей вони матимуть насправді у 2050-2055 роках. Журналіст проаналізував нинішню середню заробітну плату молоді вказаного віку, врахувавши її щорічне підвищення, а також розмір щорічних внесків у так званий власний «пенсійний фонд» (15% доходу). Халберт припустив, що 100% накопичень люди інвестуватимуть у фондовий ринок.

На основі цих даних публіцист вирахував, що сучасна молодь Z, досягнувши 50 років, матиме у запасі 607 000 доларів, а річний дохід при виході на пенсію становитиме 24 000 доларів. Щоправда, якщо порахувати дохідність акцій на основі інфляції найближчим часом, то вийде близько 11 000 доларів на рік. Небагато. Тож покоління Z не стільки прораховує, скільки сподівається на успішність інвестицій, проте сподівання їхні перебільшені. Не в останню чергу «завдяки» інтернету. 

Ефект Google

Ефект Google має неабиякий влив на фінансову галузь. Фото: https://thecapitalquest.com/

Схожу аналітику провели Едріан Ф. Ворд (професор маркетингу Техаського університету), Тіто Грілло (професор маркетингу, економіки бізнесу та права Університету Альберти) та Філіп Фернбах (професор маркетингу Колорадського університету), опублікувавши результати у Social Science Research Network цього літа. 

Дослідники з’ясували, що доступність безмежного обсягу інформації в інтернеті змушує сучасних інвесторів думати, що вони знають і можуть прогнозувати більше, ніж це є насправді. Це самообман, що породжує химерну самовпевненість і призводить до того, що їхні інвестиційні портфелі працюють гірше, ніж якби вони не будували стратегію на основі даних з інтернету. 

Науковці вивели ключові тези стосовно цього: 

  • Через ефект Google люди схильні приписувати собі знання, якими вони насправді не володіють і якими не вміють розпоряджатися. Це скоріше не глибоке володіння темою, а поверхневе її розуміння. Таке явище у наукових колах нерідко називають стиранням меж між внутрішнім і зовнішнім знанням, яке змушує особу помилково вважати себе експертом. 
  • Google-ефект робить інвесторів занадто самовпевненими у фінансових питаннях. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найкращих проектів метавсесвіту за рентабельностю інвестицій

Дослідники показали це на прикладі. Вони розділили інвесторів на дві групи. Першій під час проходження інвестиційної задачі надали доступ до інтернету, а другій – ні. Інвестори сформували свої портфелі, а тоді у них запитали, скільки коштів вони готові поставити на наступну дохідність своїх портфелів. 

Перша група була більш успішною на тестуванні. Ці люди с вищим балом також у середньому робили більше ставок на ефективність свого інвестиційного вибору. Це свідчило про більшу впевненість щодо свого аналізу та інвестиційного таланту. Щоправда, така поведінка була невиправданою, а самовпевненість – помилковою. 

Дослідники виявили, що інвестори з першої групи отримали менший дохід, ніж їхні «колеги» з другої. Це – яскрава ілюстрація феномену «впевненості без компетентності» та невиправданого ризику при невеликих реальних знаннях про ситуацію. 

Детальне дослідження, вміщене на 78-ми сторінках, показує, що інтернет не варто сприймати як головне та істинне джерело інформації у тому числі щодо ситуації у фінансовій галузі. Науковці сформулювали лейтмотив свого дослідження приблизно так: «Google стирає межі між знаннями, які знаходяться у голові, і знаннями, які знаходяться в інтернеті». Тож нам зараз саме час замислитися над тим, що варто вчитися не якомога швидше шукати інформацію в інтернеті, а розмежовувати корисні дані від перекручувань фактів, маніпуляцій, викривлень, спотворень та відвертої брехні. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

«Гроші – це свобода вибору і можливість допомагати іншим». Фінансова консультантка Аліна Шух про золоті правила і погані звички в інвестуванні 

Обман інвесторів, кредити співробітникам і гучні судові позови: Як злетів і падає фінтех-єдиноріг Bolt

Криптобіржа Bybit представила українцям надійний інструмент інвестицій у криптовалюту

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!