За прогнозом Нацбанку інфляція цього року тимчасово пришвидшиться, але повернеться до зниження в наступні роки
Фото: НБУ
Квітневий прогноз Національного банку враховує наслідки руйнувань в енергетиці та вплив війни на Близькому Сході. Інфляція у 2026 році пришвидшиться до 9,4%, а з наступного року почне знижуватися: до 6,5% наприкінці 2027 року та до 5% у 2028 році. Відновлення економіки цього року сповільниться до 1,3%, але пришвидшиться в наступні роки до 2,8–3,7% на рік.
Базовий сценарій прогнозу НБУ ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки України. Він враховує поточні наслідки обстрілів і руйнувань та достатні обсяги зовнішнього фінансування на прогнозному горизонті. Припущенням прогнозу є також тимчасовий характер гострої фази війни на Близькому Сході та, відповідно, поступове зниження цін на нафту з другого півріччя 2026 року, хоча їх рівень все ще залишатиметься достатньо високим.
Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за квітнень 2026 року.
Інфляція пришвидшиться до 9,4% у 2026 році, а надалі почне знижуватися та повернеться цілі Національного банку 5% у 2028 році
Після тривалого періоду зниження інфляція почала зростати й за підсумками березня пришвидшилася до 7,9%. За оцінками НБУ, така тенденція зберіглася у квітні. Найближчими місяцями інфляція залишатиметься близько поточного рівня, але пришвидшиться в другому півріччі (до 9,4% наприкінці року) через посилення тиску на виробничі витрати підприємств, зокрема через прямі та вторинні ефекти від подорожчання енергоресурсів, послаблення курсу гривні під впливом ринкових чинників у попередні періоди, а також подальше підвищення зарплат.
Інфляція повернеться на траєкторію стійкого сповільнення вже на початку 2027 року та знизиться в кінці року до 6,5%, а у 2028 році – до цілі НБУ 5%. Таке сповільнення відбудеться за широким спектром товарів і послуг завдяки вичерпанню ефектів високих цін на пальне, послабленню зовнішнього цінового тиску, поступовому нарощуванню врожаїв, нормалізації ситуації в енергетиці та заходам монетарної політики НБУ.
Прогноз НБУ передбачає збереження облікової ставки на рівні 15% до ІІ кварталу 2027 року. Такий рівень ставки підтримуватиме інтерес до гривневих заощаджень, що стримуватиме інфляцію як через обмеження тиску на споживчий попит та валютний ринок, так і завдяки утриманню інфляційних очікувань під контролем. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.
Зростання економіки у 2026 році буде помірним, але пришвидшиться в наступні роки
НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році на 0,5 в. п. (до 1,3%) з огляду на значні руйнування інфраструктури, більші дефіцити е/е та ефекти суттєвого подорожчання енергоресурсів. Водночас економічну активність підтримуватимуть стійкий споживчий попит, а також інвестиції у відновлення інфраструктури та розвиток оборонно-промислового комплексу.
За умови поступового зниження безпекових ризиків негативний вплив енергодефіцитів на економічну активність суттєво зменшиться у 2027-2028 роках. Нормалізація умов функціонування економіки стимулюватиме пожвавлення приватних інвестицій. Вагомий внесок до економічного зростання матиме й стійке приватне споживання та зростання врожаїв. У результаті очікується, що у 2027 році відновлення економіки пришвидшиться до 2,8%, а у 2028 році – до 3,7%.
Ситуація на ринку праці поступово поліпшуватиметься, зокрема завдяки розвороту негативних міграційних тенденцій у наступні роки
НБУ припускає, що чистий відплив населення у 2026 році становитиме близько 0,2 млн осіб. Водночас прогнозні припущення ґрунтуються на основі розрахунків щодо “чистогоˮ повернення мігрантів, яке розпочнеться у 2027 році (близько 0,1 млн осіб), а в 2028 році цей процес активізується (0,5 млн осіб), зокрема з огляду на очікуване зменшення безпекових ризиків та загальне поліпшення економічної ситуації.
В умовах відновлення економічної активності ринок праці потребуватиме значної кількості працівників. Високий попит на робочу силу сприятиме подальшому скороченню безробіття та підтримуватиме збільшення зарплат. За прогнозом НБУ, безробіття цього року знизиться до 10%, а в наступні роки становитиме близько 9%. Реальні зарплати зростуть на більше 11% у 2026 році та на 6-7% щороку у 2027-2028 роках.
Обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету для підтримки фіскальної та зовнішньої стійкості
НБУ залишив без змін припущення щодо дефіциту бюджету у 2026 році – на рівні близько 19% ВВП, але підвищив на наступні два роки – до 18% та 11% відповідно до урядових оцінок. Вищі дефіцити бюджету в наступні два роки пов’язані з необхідністю підтримання обороноздатності, модернізації сектору безпеки та відбудови інфраструктури.
Ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету залишатиметься міжнародна допомога. НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів близько 53 млрд дол. США у 2026 році, 42 млрд дол. США у 2027 році та 22 млрд дол. США у 2028 році. Це дасть змогу зберігати міжнародні резерви на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку – 60-67 млрд дол. США у 2026‒2028 роках.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:
- Війна на Близькому Сході: канали впливу на економіку України
Україна зазнала комплексного шоку від війни на Близькому Сході: цей конфлікт одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит. Перегляд ключовими партнерами геополітичних пріоритетів створює як нові можливості, так і ризики для України. Вищі ціни на енергоносії збільшують фінансовий ресурс агресора, однак це не вирішує його структурних проблем, що накопичуються.
Читайте також: Скільки в Україні мільйонерів: статистика НБУ
Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове зниження напруженості на Близькому Сході з кінця ІІ кварталу та зниження ціни на нафту марки Brent до 80 дол./бар. наприкінці 2026 року. Альтернативний сценарій передбачає тривалішу війну та вартість нафти не нижче 100 дол./бар. до кінця 2026 року.
Сумарний внесок прямих та вторинних ефектів від війни на Близькому Сході в річну інфляцію в Україні становитиме 1,5 в. п. у базовому сценарії та 3,0 в. п. – в альтернативному. Негативний вплив на зростання реального ВВП оцінюється на рівні 0,3 в. п. та 0,6 в. п. відповідно.
У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий оперативно посилити монетарні умови. Це може бути реалізовано як через інструменти процентної політики, так і через інші механізми. Такий комплексний підхід дасть змогу своєчасно нівелювати інфляційні ризики та зберегти макрофінансову стабільність.
- Точність макроекономічних прогнозів
Макроекономічні прогнози є важливою складовою ухвалення рішень з монетарної політики. НБУ регулярно оцінює точність власних прогнозів, порівнюючи їх з оцінками інших організацій за чотирма ключовими показниками: інфляція, ВВП, сальдо поточного рахунку та облікова ставка. Такий аналіз дає змогу вдосконалювати прогнозний інструментарій та оперативно виявляти його недоліки.
Аналіз відхилень за період 2019–2025 років свідчить про відсутність систематичного зміщення у прогнозах НБУ: відхилення від фактичних даних не мають стійкої тенденції до пере- чи недооцінки показників. Розбіжності зумовлювалися передусім дією непередбачуваних чинників, насамперед мінливою пропозицією продовольчої продукції та переглядом припущень щодо тривалості й інтенсивності безпекових ризиків.
Влучність прогнозів НБУ щодо інфляції в 2025 році поліпшилася. НБУ точно передбачив розворот тренду інфляції в середині року та чинники, що його спричинили. Аналіз за період 2019–2025 років свідчить, що прогнози Національного банку були влучнішими, ніж консенсусні.
- Як війна розмежувала траєкторії розвитку регіонів України
За роки повномасштабної війни розрив у рівнях економічної активності між регіонами суттєво поглибився: що ближче область розташована до зони бойових дій, то більшими є втрати й повільнішим відновлення. Війна формує глибоку структурну асиметрію, яка звужує потенціал майбутнього економічного зростання. Найбільш постраждалі прифронтові та прикордонні регіони ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань у поєднанні з виснаженою економічною базою.
Для подолання загрози формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом потрібні не лише фізична відбудова, а й активна державна стратегія. Йдеться як про стимулювання повернення українців, так і про створення спеціальних механізмів страхування та залучення капіталу в найвразливіші регіони.
НБУ спрятиме відновленню постраждалих регіонів передусім шляхом забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку кредитування. Завдяки реалізації Стратегії з розвитку кредитування та більш таргетованій державній підтримці з середини 2024 року темпи кредитування в прифронтових регіонах вже зрівнялися з іншими областями. Ця проблематика залишається у фокусі уваги НБУ.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ оштрафував «НоваПей» на майже 8 млн грн
Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ та втратив ліцензію у березні 2026 — аналітика
НБУ оновив правила кредитування для банків
Telegram 
Viber 
