2026 рік стає переломним для українців, які виїхали до країн Європейського Союзу через війну. Частина держав уже переглядає умови проживання, соціальні виплати та правила доступу до допомоги. Додатковим фактором невизначеності є завершення дії механізму тимчасового захисту, який запровадили у березні 2022 року. Наразі його продовжено до березня 2027 року, після чого країни ЄС мають визначити новий статус для українців
Фото: chatgpt.com
Про це йдеться у матеріалі reinform.in.ua.
Тимчасовий захист дозволяє українцям працювати, отримувати медичну допомогу та доступ до освіти. Водночас дедалі більше держав вводять нові вимоги для отримання соціальної підтримки.
Виплати на дітей
У більшості країн Європи українці з тимчасовим захистом можуть претендувати на допомогу на дітей на тих самих умовах, що й громадяни ЄС. Розмір виплат залежить від кількості дітей у родині, працевлаштування батьків та навчання дитини у школі приймаючої країни.
Наприклад, у Польщі допомогу на дітей виплачують за умови, що дитина навчається у польській школі, а батьки працюють у країні. Також доступні одноразові виплати — програма Dobry Start (300+) для придбання шкільного приладдя та Rodzinny kapitał opiekuńczy, яка передбачає до 12 тис. злотих для сімей із двома або більше дітьми до трьох років.
У Німеччині, Норвегії, Ісландії, Швейцарії та Ліхтенштейні діє програма Kindergeld — 259 євро на місяць на дитину до 18 років.
В Іспанії розглядають запуск нової допомоги Prestación Universal por Crianza — 200 євро на дитину, однак закон ще не ухвалений. Наразі родини з тимчасовим захистом можуть отримувати 400 євро на місяць плюс 100 євро на дитину протягом шести місяців.
Читайте також: Деякі українці можуть не платити за розподіл газу
У Великій Британії виплати Child Benefit становлять 25,60 фунта на тиждень на старшу або єдину дитину та 16,95 фунта — на кожну наступну. В Італії родини можуть отримувати допомогу Assegno Unico Universale — від 57 до 199 євро на дитину до 18 років залежно від доходів сім’ї.
Освіта українських дітей
Більшість країн ЄС забезпечують безоплатний доступ до державних шкіл для дітей з України.
За різними оцінками, близько 78% українських дітей навчаються у школах приймаючих країн, тоді як приблизно чверть поєднує місцеву освіту з онлайн-навчанням в українських школах.
У Німеччині діє обов’язкова шкільна освіта з приблизно шести років, яка поширюється і на дітей з тимчасовим захистом. У Польщі школярів зараховують до класів відповідно до їхнього віку та попереднього рівня освіти, а також надають безкоштовні уроки польської мови.
У деяких країнах діють додаткові програми підтримки. Наприклад, у Греції працюють спеціальні центри допомоги з виконанням домашніх завдань та мовними курсами для дітей-біженців.
Що варто врахувати родинам
Попри доступ до соціальної підтримки, правила отримання допомоги в різних країнах відрізняються. Вони залежать від статусу родини, працевлаштування батьків та інтеграції дитини в місцеву систему освіти.
Водночас у ЄС уже почали обговорювати майбутній правовий статус українців після завершення дії тимчасового захисту у 2027 році.
Раніше ми також писали, що на початок березня громадяни України вже подали понад 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Загалом задекларовано 32,4 млрд грн доходів, отриманих у 2025 році.
За результатами декларування громадяни визначили до сплати 716 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 200 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Стрибок цін на нафту: як реагують світові ринки та чого чекати Україні
НБУ оновить правила інкасації та перевезення валютних цінностей банків
НБУ оштрафував «Акцент-Банк»: причина
Telegram
Viber
