Програма «Аполлон» відправила людей на Місяць вже у 1969 році. Враховуючи динамічний розвиток технологій, чому ж з того часу ніхто більше не відвідував наш супутник та скільки коштує такий візит?
Скільки коштує відправитись на Місяць та чому астронавти туди не літають Фото: chat.openai.com
У 60-ті роки XX століття космічне агентство NASA витрачало близько 5% всього федерального бюджету, і більше половини цих коштів йшло на «Аполлон». З урахуванням інфляції, вся ця програма обійшлася б у понад $260 млрд сьогоднішніми мірками. Якщо включити інші підготовчі етапи (створення передумов), то ця цифра сягнула $280 млрд.
Для порівняння, сьогодні NASA отримує менше ніж півпроцента від загального федерального бюджету, маючи значно ширший спектр пріоритетів та директив. За останнє десятиліття агенція витратила приблизно $90 млрд на програму «Артеміда». Природно, що зі значно меншим бюджетом на нову місячну посадку, прогрес буде повільнішим, навіть з урахуванням просування в технологіях.
Тісно пов’язані з фінансовими обмеженнями — політичні реалії. У 1960-х роках Америка була втягнута у космічну гонку, конкуренцію з СРСР за досягнення багатьох першостей у космосі, особливо посадки людей на Місяць. Громадськість підтримувала і була натхненна цією ідеєю, як і законодавці, які направляли великий бюджет NASA.
Проте такі витрати були глибоко нестійкими. Як тільки Америка «перемогла», громадськість швидко втратила інтерес, і фінансування NASA впало. Просто не існує політичної або громадської волі витрачати такі кошти на другу спробу висадки на Місяць.
Це поєднання нижчої політичної волі та менших фінансових ресурсів змусило NASA прийняти критичні рішення в кінці 1990-х і на початку 2000-х років — рішення, які все ще впливають на «Артеміду» сьогодні.
Цікаве по темі: Скільки часу потрібно сонячному світлу, щоб досягти Землі
Зокрема, коли програма космічного шатла наближалася до завершення, адміністратори NASA не знали, що робити з промисловими можливостями та партнерствами. Вони вирішили залишити цю інфраструктуру на місці, використовуючи багато частин шатла, особливо двигуни, та інтегрувати їх у конструкцію «Артеміди».
З іншого боку, можна стверджувати, що було правильним рішенням зберегти цю інфраструктуру та зайнятість аерокосмічних інженерів, тому що саме ця технічна база була необхідна для запуску недавнього відродження у приватних космічних компаніях — але це окрема дискусія.
Наостанок, сучасна концепція програми «Артеміда» має набагато інший набір пріоритетів, ніж місії «Аполлона». На це впливає багато факторів, зокрема, толерантність громадян, політиків та керівництва NASA до ризику, яка значно нижча, ніж була в 1960-х. Місії «Аполлона» були небезпечними, із значним шансом на невдачу.
Дійсно, кілька місій зіткнулися з катастрофами: пожежа Аполлона 1, яка вбила трьох астронавтів, зупинка двигуна під час Аполлона 6, і майже смертельний конструктивний недолік, що ледь не призвів до смерті астронавтів Аполлона 13. NASA, законодавці та громадськість не готові взяти на себе такий рівень ризику знову, особливо після катастроф «Челленджера» (1986 рік) та «Колумбії» (2003 рік).
Підсумок
Місії «Аполлона» витратили величезні суми грошей, щоб відправити астронавтів на місячну поверхню на кілька десятків годин. Вони прилетіли, зібрали кілька зразків, встановили деякі прості експерименти та пішли.
Місії «Артеміди» розроблені навколо повністю іншого набору цілей. По-перше, астронавти проведуть до тижня на місячній поверхні, що вимагає більше їжі, води, пального та наукових інструментів. По-друге, хоча місії «Аполлона» ставили науку на останнє місце — головною метою було випередити СРСР. Наукове дослідження буде грати центральну роль у програмі «Артеміда», що означає більш тривале, складніше конструювання місії.
І нарешті, мета програми Артеміда не просто повернути людей на Місяць; мова йде про початок створення інфраструктури для підтримки постійної людської присутності там. Все, від орбітальних заправних депо до вибору місць для майбутніх колоній, входить до компетенції проєкту «Артеміда». Це набагато більш залучена програма, оскільки вона забезпечує основу для досягнення мрій майбутніх поколінь.
Ранше ми писали, що в надрах Марса може бути життя: що знайшли вчені.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Вчені знайшли нові докази існування дев’ятої планети в Сонячній системі
Учені виявили в нашій галактиці космічний обʼєкт більший за Сонце
Місячні та сонячні затемнення у 2024 році: коли чекати та чи побачать їх українці
