Уламки супутників та ракет після запусків дедалі частіше досягають поверхні Землі замість того, щоб згоріти в атмосфері. Вчені заявляють, що загроза для людей і будівель зростає та більше не є віддаленим ризиком
Фото: unsplash.com
Дослідники з Університету Вісконсин-Стаут вивчили матеріали, які дозволяють уламкам переживати повторне входження в атмосферу, щоб запропонувати зміни для підвищення безпеки.
Під час запусків космічних апаратів багаторазово невикористовувані прискорювачі та інші компоненти відокремлюються від ракети. Передбачалося, що вони мають згоряти під час повернення в атмосферу, однак у багатьох випадках цього не відбувається.
Через стрімке зростання кількості запусків обсяг такого космічного сміття також збільшується, а разом із ним — і ризик падіння уламків на Землю.
Уламки SpaceX уже падали на Землю
Дослідники навели кілька прикладів таких інцидентів. Частини вуглепластикового багажного відсіку SpaceX Dragon уже неодноразово падали на Землю. Повний модуль за розмірами перевищує мікроавтобус на 15 пасажирів.
Один із випадків стався під час місії Crew-7 до Міжнародної космічної станції, коли уламки впали у Північній Кароліні. Схожа ситуація сталася і під час місії Crew-1 — тоді фрагменти відсіку знайшли у штаті Новий Південний Уельс в Австралії.
Уламки багажного відсіку також впали після місії Axiom-3 у канадській провінції Саскачеван.
Кілька разів виявляли й уламки вуглепластикових компонентів, які використовуються для зберігання газів під тиском. Останні такі випадки зафіксували в Австралії, Аргентині та Польщі.
Читайте також: Супутники Starlink можуть змінити клімат на Землі — учені
Кількість запусків різко зросла
Вчені намагалися з’ясувати, чому ці елементи не руйнуються повністю. Основною причиною вони називають різке збільшення кількості запусків у порівнянні з ситуацією 10 років тому.
Із 1960-х років у космос щороку в середньому запускали близько 100 об’єктів. У 2016 році кількість запусків зросла до 200, а у 2025 році — вже до 4 500.
Такі компанії, як SpaceX та Rocket Lab, планують створювати масштабні супутникові угруповання з сотень тисяч або навіть до мільйона супутників.
Термостійкі матеріали ускладнюють проблему
Зростання кількості запусків означає й більше випадків повернення об’єктів в атмосферу.
Крім того, використання вуглепластиків та нових металів робить супутники й космічні апарати не лише легшими та міцнішими, а й більш стійкими до високих температур.
Через це під час сходження з орбіти такі конструкції можуть витримувати температури повторного входження в атмосферу.
Втім, повний масштаб проблеми може проявитися лише через 10 років, адже списані супутники дозволено не зводити з орбіти протягом 25 років.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Учені виявили мікропластик у міському повітрі
Деякі міста планети можуть раптово піти під воду — учені
Земля розколюється: учені виявили ознаки нового тектонічного розлому
За матеріалами wionews.com.
Telegram 
Viber 
