close-btn
PaySpace Magazine Global toggle EN
Ми в соцмережах:
PaySpace Magazine Global toggle EN

Зрушення з мертвої точки або популізм: чи допоможе примусова реструктуризація вирішити проблему валютної іпотеки

Ініціативу про примусову реструктуризацію валютної іпотеки, попри критику з боку банків, регулятора та бізнес-асоціацій, вже підписав президент. PaySpaceMagazine вирішив розібратися, чому вона не всіх влаштовує і які її можливі наслідки для ринку іпотеки

95% іпотечних кредитів в Україні не обслуговуються. Фото: pixabay.com

За даними Нацбанку, станом на кінець лютого на балансах банків було 15 млрд грн валютної іпотеки, з них 95% – непрацюючі позики. Це кредити, які українці брали на купівлю житла в банках до 2009 року. З того часу НБУ заборонив кредитувати населення у валюті. Такий крок був зумовлений світовою економічною кризою, девальвацією гривні та дефолтами по іпотеці.

Щоб вирішити наболілу проблему непрацюючих валютних іпотечних кредитів, в Україні проведуть примусову реструктуризацію. Вона передбачає, що боржник, який володіє одним об’єктом нерухомості, що є єдиним місцем його проживання і перебуває в іпотеці кредитора, має право звернутися до суду за реструктуризацією. При цьому попередня згода з боку кредитора не потрібна. Процедурою можуть скористатися позичальники без простроченої станом на 1 січня 2014 року заборгованості, якщо предмет іпотеки – квартира до 140 кв. м, житловий чи садовий будинок до 250 кв. м. Конвертацію валютного боргу в гривню проведуть по курсу, що дорівнює середньому значенню між офіційним курсом на день реструктуризації та офіційним курсом на дату надання кредиту. Тобто це приблизно 16,5 грн за долар.

Крім того, банк має зарахувати сплачені штрафи й пені в рахунок погашення основної суми боргу, а несплачені – вважати погашеними. Разом з тим відсотки за користування кредитом він має перерахувати за зниженою ставкою – у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб у валюті, а переплату зараховувати у тіло кредиту.

Суд може призначити мінімальну суму щомісячного погашення кредиту, але не нижче половини мінімальної заробітної плати. Фото: pixabay.com

Після реструктуризації боржник повинен

  • щомісяця рівними частинами протягом 10 років сплачувати суму заборгованості за кредитом,
  • проценти за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб у гривні, збільшеного на один процентний пункт,
  • пеню за просрочку, яка складає половину облікової ставки НБУ.

Якщо у боржника не буде фінансових можливостей погашати реструктуризований кредит, суд може встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації. Але вона не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати.

Крім того, в Україні продовжили мораторій на стягнення застави по валютній іпотеці ще на 5 місяців. Загалом він діє понад шість років.

Гірка юшка: що думають про новацію банкіри й НБУ

У Незалежній асоціації банків підрахували: така реструктуризація коштуватиме банкам щонайменше 10 млрд грн. Ще до підписання законопроєктів ця асоціація, а також ЕБА, Американська торгова палата в Україні, Форум провідних міжнародних фінансових установ звернулися до Президента з листом, у якому описували ризики ухвалення ініціативи у такому форматі. Зокрема, вони звертали увагу на те, що:

  • реструктуризація без належного оформлення договірної документації створює підґрунтя для судових спорів у майбутньому;
  • запровадження норм на користь сторони, яка не виконує зобов’язань, демотивує сумлінних позичальників;
  • призведе до зменшення бюджетних відрахувань з боку банків,
  • погіршить економічні нормативи банків, що виллється в зниження кредитування МСБ;
  • створює ризик докапіталізації держбанків з їх значною часткою NPL за рахунок бюджету.

Крім того, чергове продовження мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами дозволяє боржникам і надалі ухилятися від своїх зобов’язань. Разом з тим ріст проблемних активів у банках стримуватиме відновлення іпотечного кредитування у країні, зауважили підписанти.

У НБУ вважають, що ініціатива знизить активність банків на ринку іпотеки. Фото: pixabay.com

Не підтримують ініціативу й продовження мораторію і в Нацбанку.

“Через тривалу дію мораторію та відсутність мотивації у позичальників обслуговувати чи реструктуризувати валютну іпотеку такі кредити стали переважно непрацюючими, тож банки мали покрити їх резервами замість того, щоб спрямувати кошти у ліквідність та капітал для нового іпотечного кредитування”, – йдеться у повідомленні регулятора.

У НБУ зазначають, що процедура банкрутства фізособи, передбачена чинним Кодексом з процедур банкрутства, більш збалансована. Згідно з ним, сума нового боргу розраховується, виходячи із поточної ринкової вартості житла, а за збереженням балансу сторін слідкує суд.

“Примусовою реструктуризація де-факто є лише для банків, що вочевидь порушує баланс інтересів кредиторів та позичальників. Це є тривожним сигналом про ставлення держави до захисту прав кредиторів, та, відповідно, матиме негативний вплив на активність банків на ринку іпотеки”, – резюмують у НБУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Доступна іпотека: парламент схвалив випуск ОВДП на 20 млрд грн

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!

Матеріали по темі