Мета проєктного офісу — дати молодим компаніям всі можливості для розвитку, масштабування та залучення інвестицій
Як ми писали раніше, Дія.City стане доступнішим для стартапів. Ці зміни, і не тільки, передбачені у законопроєкті № 9319 «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Нагадаємо, що Верховна Рада України вже прийняла документ у першому читанні за основу із доопрацюванням певних положень. Документ ще мають ухвалити у другому читанні, але бізнес-спільнота вітає дуже важливе рішення у цій сфері та оцінює нові переваги Дія.City.
У нашому матеріалі ми зібрали основні пропоновані зміни у законопроєкті, що каже бізнес та як коментують вдосконалення у проєктному офісі Дія.City. Ознайомимо вас далі.
Спеціальний податковий режим
Законопроєкт №9319 вдосконалює спеціальний податковий режим Дія.City та нівелює деякі колізії. Йдеться про те, що в Податковому кодексі не було дозволено малим компаніям ставати резидентами Дія.City і користуватися пільгами. За час роботи простору проєкт отримував багато відгуків про те, що зовсім маленьким компаніям не дуже зручно заходити в Дія.City. Тепер це питання вирішується.
«До сьогодні для зовсім маленьких технологічних компаній не всі переваги Дія.City, зокрема пільгові податкові ставки, були фактично доступні. Цим законопроєктом ми хочемо повноцінно відкрити Дія.City для найменших стартапів. Так, ми усунули вимогу для стартапів мати від 9 людей в команді, щоб користуватися пільговими ставками Дія.City», – прокоментували PSM у проєктному офісі Дія.City.
Тож зараз у Дія.City доволі багато корисних інструментів саме для стартапів — від податкових механізмів для залучення ангельських інвестицій — до опціонів, конвертованої позики та інших інструментів венчурного інвестування. Тож це нагода дати молодим компаніям усі можливості для розвитку, масштабування та залучення інвестицій.
Читайте також: Дія.Бізнес запустила корисну послугу для українців: як скористатись
Посилення антикритерію
Також важливою новацією є те, що за новим законопроєктом пропонується розв’язати питання потенційної участі країни-агресора у проєктному офісі. в документі передбачено, якщо прямий або опосередкований власник часток юридичної особи є резидент держави-агресора – такі компанії не зможуть бути резидентами Дія.City, незалежно від того, де ці особи зараз перебувають.
«У поточній редакції базового закону про Дія.City цей антикритерій виглядає так: наявність у статутному/акціонерному капіталі прямих або опосередкованих власників часток/акцій держави-агресора, або наявність у структурі юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до законодавства такої держави, або фізичної особи, яка постійно чи переважно проживає в такій державі. Після внесення змін законопроєктом №9319 не матиме значення, де вони перебувають чи проживають зараз», — пояснюють у Дія.City.
Додаткові умови для підтримки галузі
Серед інших позитивних змін, законопроєктом передбачаються можливість гіг-спеціалістам під час виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом здобувати освіту. Тобто можна буде поєднувати навчання спеціалістів у закладах освіти.
Також, передбачається уточнення особливостей оподаткування зарплати та винагороди за гіг-контрактом спеціалістів резидента Дія Сіті. Додатково прокєтом вносяться уточнення особливостей розміру ЄСВ, що сплачується за спеціалістів резидента Дія Сіті. У Європейській Бізнес Асоціації вважають, що такі зміни є важливою підтримкою для компаній та стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.
«ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації щиро дякує Міністерству цифрової трансформації України за підтримку ІТ-галузі на всіх етапах розгляду законопроєкту, адже продовження вдосконалення режиму Дія Сіті – рівноцінно створенню додаткових умов для підтримки галузі. Окрім цього варто зазначити й роботу депутатів, особливо профільного Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики – адже попередні пропозиції Асоціації були також враховані під час доопрацювання тексту до першого читання, за що бізнес-спільнота вдячна», – висловились в асоціації.
Важливими є і внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо уточнення категорій військовозобов’язаних осіб, що підлягають бронюванню, зокрема можливість бронювання військовозобов’язаних осіб, які є гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті.
Бізнес спільнота з нетерпінням очікує на прийняття проєкту у другому читанні. За цей час можливі будь-які зміни та правки від депутатів, тож остаточний варіант ми побачимо після офіційної публікації та фінального тексту документа.
Вам буде корисно ознайомитись:
Українці можуть одружуватися по відеозв’язку в Дія: постанова
Мінцифри і Adobe проведуть спільний воркшоп – чому навчать українців
Мінцифри подали заявку на реєстрацію торгової марки “Дія Store”