19 серпня НАБУ та САП оприлюднили нові матеріали операції «Форест Гамп», у яких державний Sense Bank, за версією слідства, був задіяний у ймовірній схемі легалізації коштів. Уже наступного дня голова Національного банку України Андрій Пишний звітував у Верховній Раді. НБУ визнав голову наглядової ради Sense Bank Миколу Гладишенка таким, що не відповідає вимогам незалежності, розпочав оцінку всього складу наглядової ради, а голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликав очільника регулятора піти у відставку.
Ситуація навколо Sense Bank, однак, почалася значно раніше за операцію «Форест Гамп». Ще у травні 2026 року з’явилися матеріали про можливий сторонній вплив на формування наглядової ради банку, після чого НБУ розпочав перевірку її відповідності встановленим вимогам. Паралельно питання щодо діяльності банку та його системи фінансового моніторингу порушували у Верховній Раді. Розбираємо, що наразі встановлено, у чому полягає версія НАБУ та САП, що відповідає НБУ та звідки виник конфлікт навколо Андрія Пишного
Фото: chatgpt.com
Що таке операція «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, до якої, за версією слідства, входили чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та інші особи.
Антикорупційні органи оприлюднили серію записів розмов і повідомили про декілька епізодів можливої злочинної діяльності. Один із них безпосередньо пов’язаний із Sense Bank.
За даними слідства, учасники організації організували легалізацію близько 150 млн грн готівки, щоб надалі використати ці кошти для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас». НАБУ заявляє, що гроші передавали частинами, використовували підконтрольні юридичні особи та державний банк, а організатор контролював окремі етапи операції.
У медіа цей епізод пов’язують із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком: у червні 2026 року за нього внесли заставу саме в розмірі 150 млн грн, а на записах фігурує ім’я Герман. Водночас НАБУ у публічному повідомленні не називало особу, за яку були призначені ці гроші, тому цей зв’язок поки слід трактувати як журналістську ідентифікацію, а не окремо встановлений слідством факт.
Важливо також розмежовувати суму всієї операції та роль самого банку. У публічних матеріалах НАБУ йдеться про легалізацію близько 150 млн грн і використання рахунків підконтрольних компаній та державного банку. Водночас детальної інформації про те, яка саме частина коштів пройшла безпосередньо через Sense Bank, які операції були завершені та які з них могли бути зупинені системою фінансового моніторингу, наразі немає.
Що НАБУ говорить про контроль над Сенс банком
Найважливіша для банківського сектору частина матеріалів «Форест Гамп» стосується не лише руху грошей.
За даними НАБУ, на початку червня 2026 року організатори схеми отримали фактичний контроль над державним Sense Bank і надалі використовували його у власних інтересах.
Це поки що позиція органу досудового розслідування, а не встановлений судом факт. Так само публічно не деталізовано, що конкретно НАБУ вкладає у поняття «фактичний контроль»: вплив на керівництво, наглядову раду, окремі операції банку чи сукупність цих чинників.
Проте саме ця частина справи виводить історію за межі окремої підозрілої транзакції. Sense Bank є системно важливим банком, а після націоналізації у 2023 році 100% його акцій належать державі.
За даними НБУ станом на 1 лютого 2026 року, активи Sense Bank становили 134,08 млрд грн, зобов’язання — 119,68 млрд грн, капітал — 14,4 млрд грн. Банк має статус платоспроможного та системно важливого.
Держава придбала 100% акцій Sense Bank у липні 2023 року після рішення НБУ про виведення установи з ринку через санкційні та репутаційні ризики, пов’язані з її колишніми російськими власниками. Управління корпоративними правами держави здійснює Кабінет Міністрів.
Передісторія: плівки про наглядову раду
Нинішні заяви НАБУ наклалися на історію, яка стала публічною ще у травні.
1 травня 2026 року «Українська правда» оприлюднила нову частину так званих «плівок Міндіча». На записах фігурант справи «Мідас» Олександр Цукерман та бізнесмен Василь Веселий обговорювали майбутню наглядову раду Sense Bank.
Розмова датована 9 травня 2025 року. Веселий називає Пьотра Новака, Єжи Шугаєва, Еву де Фальк, Олександра Щура, Миколу Гладишенка та Олега Містюка.
Через 40 днів, 18 червня 2025 року, усі шестеро увійшли до складу нової наглядової ради Sense Bank.
Сам по собі цей збіг не доводить причетності шістьох членів наглядової ради до будь-яких домовленостей. Немає й публічних доказів, що всі вони знали про розмову Цукермана та Веселого або погоджували свої кандидатури з ними.
Читайте також: Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ та втратив ліцензію у липні 2026 — аналітика
Проте записи поставили питання про те, як стороннім людям міг бути відомий майбутній склад органу управління державного банку до завершення офіційної процедури.
Ситуація має додатковий контекст. У звіті команди підтримки реформ Мінфіну за 2025 рік зазначалося, що нову наглядову раду Sense Bank відбирали у відкритому процесі відповідно до закону, із залученням міжнародних рекрутингових компаній та міжнародних фінансових організацій.
Саме тому одним із ключових невирішених питань залишається походження списку, який обговорювали Цукерман та Веселий ще до офіційного призначення.
Що відомо про роль Веселого та реакцію керівництва банку
Василь Веселий, який разом з Олександром Цукерманом обговорював майбутній склад наглядової ради, мав формальний зв’язок із Sense Bank — його називали радником голови наглядової ради банку. Після додаткової перевірки НБУ також підтвердив, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Нацбанк для зустрічей із працівниками наглядового блоку. Водночас даних про його особисті зустрічі з Андрієм Пишним немає.
Після появи записів голова наглядової ради Sense Bank Микола Гладишенко заперечив зв’язки з Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом. За його словами, рішення взяти участь у конкурсі було самостійним, а протекції під час відбору він не отримував.
На початку червня наглядова рада також повідомила, що внутрішній аудит не встановив фактів надання преференцій згаданим у журналістських матеріалах особам і компаніям або порушення внутрішніх процедур. Водночас ця перевірка не давала відповіді на ширше питання, яке тепер порушує НАБУ, — про можливий фактичний контроль сторонніх осіб над банком.
Як реагував НБУ
Після появи перших записів у травні Національний банк розпочав перевірку відповідності Миколи Гладишенка вимогам незалежності. 20 серпня Андрій Пишний пояснив у Верховній Раді, що публічних матеріалів тоді було недостатньо для остаточного рішення. За його словами, НБУ двічі просив НАБУ та САП надати матеріали кримінального провадження, але отримав відмову через таємницю досудового розслідування.
Після оприлюднення «Форест Гамп» регулятор дійшов іншого висновку. За словами Пишного, нові записи містили інформацію про отримання та виконання Гладишенком вказівок від сторонніх осіб. НБУ визнав його таким, що не відповідає вимогам незалежності, розпочав оцінку колективної придатності всієї наглядової ради та окреме провадження щодо професійної придатності голови правління Sense Bank Олексія Ступака.
Позиція Пишного полягає в тому, що регулятор не може ухвалювати кадрові та наглядові рішення винятково на підставі публічного резонансу і має спиратися на достатню доказову базу. Водночас залишається питання, чи могли після появи травневих записів бути застосовані інші превентивні наглядові заходи, навіть якщо матеріалів для формального рішення щодо незалежності Гладишенка тоді бракувало.
Цікаве по темі: Обмеження інтерчейнджу в Європі: що показують дані центральних банків
Що НБУ знав про проблеми Sense Bank раніше
Офіційні дані регулятора не підтверджують тезу, що до нинішньої справи НБУ взагалі не фіксував проблем у Sense Bank.
Ще до націоналізації, у грудні 2022 року, банк оштрафували на 47,7 млн грн, зокрема за неналежну організацію внутрішньої системи запобігання легалізації незаконних доходів та первинного фінансового моніторингу. У березні 2025 року Sense Bank отримав ще один штраф — 4,1 млн грн — за недоліки у перевірці клієнтів та застосуванні ризик-орієнтованого підходу.
НБУ також повідомляв, що у 2023-2026 роках за результатами наглядових заходів щодо Sense Bank направив 13 звернень до правоохоронних органів і Державної податкової служби та чотири листи до Держфінмоніторингу.
Це свідчить, що проблеми у сфері фінансового моніторингу раніше потрапляли в поле зору регулятора. Водночас публічно не відомо, чи стосувалися ці звернення компаній, осіб або операцій, які зараз фігурують у «Форест Гамп».
Так само поки немає даних про те, чи виявляли системи самого Sense Bank операції, пов’язані з нинішнім розслідуванням, чи формували відповідні сигнали та чи передавали інформацію Держфінмоніторингу. Тому робити висновок як про доведений провал фінмоніторингу, так і про його повну ефективність поки передчасно.
Що говорить Данило Гетманцев
Данило Гетманцев критикував роботу НБУ щодо Sense Bank ще до появи «Форест Гамп». Також він заявляв про можливі проблемні операції у сфері азартних ігор, P2P-платежів та фінансового моніторингу банку. Ці твердження є позицією депутата: публічного судового рішення або висновку правоохоронців, який би встановлював усі названі ним факти, немає.
НБУ звинувачення відкидав і заявляв про політично вмотивований тиск на незалежність регулятора. Після виступу Пишного у Верховній Раді 20 серпня Гетманцев назвав нинішні рішення щодо Sense Bank правильними, але запізнілими, та закликав голову НБУ піти у відставку.
Водночас ім’я самого Гетманцева також з’явилося в контексті записів «Форест Гамп». В одній із розмов сторонні особи згадують можливий інтерес голови парламентського комітету та «Давида» до ситуації навколо Sense Bank. У медіа другу згадану особу пов’язали з головою фракції Слуга народу Давидом Арахамією.
НАБУ не повідомляло про підозру Гетманцеву у зв’язку з цим епізодом. Сам депутат заперечив будь-які переговори про встановлення контролю над банком та заявив про готовність дати покази детективам НАБУ.
Сама згадка посадовця іншими особами на записі не доводить його участі у можливій схемі. Це однаково стосується як Гетманцева, так і інших публічних осіб, чиї імена можуть звучати у матеріалах слідства.
Звідки конфлікт між Пишним та Гетманцевим
Протистояння голови НБУ та керівника парламентського фінансового комітету почалося раніше за справу Sense Bank.
Одним із предметів суперечки була податкова політика щодо банків. Гетманцев підтримував повторне застосування 50% податку на прибуток банків, тоді як НБУ попереджав , що підвищене оподаткування обмежує здатність сектору генерувати капітал і підтримувати темпи кредитування.
Після появи матеріалів щодо Sense Bank конфлікт перейшов у площину відповідальності за банківський нагляд. Гетманцев наполягав, що незалежність НБУ не звільняє регулятор від відповідальності, тоді як Нацбанк заявляв про політичний тиск.
Додатковий контекст з’явився 13 серпня, коли Bloomberg із посиланням на джерела повідомив, що Данило Гетманцев розглядається серед можливих кандидатів на посаду голови НБУ, а його кандидатуру нібито підтримує Давид Арахамія.
Це не доводить зв’язку між кадровими питаннями та критикою Гетманцева на адресу Пишного, але є частиною політичного контексту нинішньої дискусії.
Читайте популярне: Скільки заробили українські банки у 2026 — Опендатабот
Хто відповідає за державний Sense Bank
Відповідальність за роботу державного Sense Bank не зосереджена лише в НБУ.
100% акцій банку належать державі, а функції вищого органу управління виконує Кабінет Міністрів. Наглядова рада контролює діяльність правління та систему управління ризиками, тоді як правління відповідає за операційну роботу банку.
НБУ не управляє Sense Bank від імені власника. Регулятор здійснює банківський нагляд, оцінює професійну придатність та незалежність керівників, контролює дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу та може застосовувати заходи впливу.
Тому розслідування стосується одразу кількох рівнів: процедури формування наглядової ради, корпоративного управління банком, внутрішнього фінансового моніторингу та ефективності зовнішнього нагляду.
Що залишається невідомим
Наразі немає публічної відповіді на кілька принципових питань.
Насамперед НАБУ детально не пояснювало, що саме означає заявлений «фактичний контроль» над Sense Bank і через кого він міг здійснюватися.
Також невідомий точний маршрут 150 млн грн: яка сума фактично пройшла через Sense Bank, через які компанії, хто погоджував операції та як на них реагував внутрішній фінансовий моніторинг.
Немає відповіді й на те, чи перетинаються нинішні фігуранти з матеріалами, які НБУ раніше передавав правоохоронцям і Держфінмоніторингу.
Окремим залишається питання формування наглядової ради: як Веселий та Цукерман знали майбутній склад органу до офіційного призначення та чи був цей доступ до інформації наслідком реального впливу на процедуру відбору.
Також читайте: НБУ оновив перелік ОВДП для банків
Що буде із Sense Bank
До нового скандалу держава вже готувала Sense Bank до приватизації. 31 березня 2026 року Мінфін оголосив конкурс із відбору радника для продажу державних пакетів Sense Bank та Укргазбанку.
Офіційної інформації про припинення підготовки до продажу наразі немає. Водночас результати кримінального розслідування, перевірка корпоративного управління та можливі кадрові зміни можуть вплинути на підготовку банку до приватизації та оцінку установи потенційними інвесторами.
На цьому етапі справа «Форест Гамп» також не дає підстав ставити під сумнів платоспроможність Sense Bank. НБУ продовжує визначати його як платоспроможний системно важливий банк.
Редакція PSM звертає увагу, що остаточні висновки щодо відповідальності конкретних посадовців робити зарано. НАБУ та САП ще мають довести заявлену схему й ролі її учасників, НБУ — завершити перевірки керівництва та роботи банку, а держава як власник — оцінити ситуацію з корпоративним управлінням. Для фінансового сектору результат цієї справи важливий насамперед з точки зору довіри до механізмів управління державними банками та фінансового моніторингу.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
ПриватБанк готує підписку зі знижками на Netflix, доставку та медичні послуги
Фінансові асоціації України підписали Меморандум про співпрацю
До «Національного кешбеку» приєдналися ще два банки
Джерела: НБУ; Міністерство фінансів України; РБК-Україна; Суспільне; Українська правда; Hromadske; Zn.ua; Mind.ua.
Telegram
Viber
