Уряд України повідомляє про дефіцит державного бюджету в розмірі 500 млрд гривень, що створює серйозні ризики для виплат військовим та оборонних закупівель. У відповідь на цю кризу, Кабінет Міністрів запропонував підвищити податки. Проте, така ініціатива викликала обурення в бізнес-середовищі та серед експертів, які закликають до пошуку збалансованих рішень для поповнення бюджету
Представники різних ланок бізнесу різко відреагували на ініціативу уряду. Фото: pexels.com
Кабінет Міністрів має намір впровадити нові правила військового збору через законопроєкт №11416, зареєстрований у Верховній Раді 18 липня. У документі пропонується змінити умови збору під час воєнного стану в Україні. За підрахунками уряду, ці нововведення можуть принести до державного бюджету близько 125 млрд гривень у 2024 році.
Що уряд пропонує більше оподатковувати?
- З доходів фізичних осіб планується встановити податок у розмірі 5%.
- Для юридичних осіб передбачено податок у розмірі 1% від доходу.
- Для ФОП I, II та IV груп встановлюється податок у розмірі 5% від двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
- ФОП III групи мають сплачувати 1% від доходу.
Додатково пропонується підвищити військовий збір на такі товари та послуги:
- Купівля та продаж банківських металів — 5% від суми операцій.
- Продаж ювелірних виробів — 30% від вартості.
- Купівля нового легкового автомобіля — 15% від його вартості.
- Продаж об’єктів нерухомості — 5% від суми угоди.
- Послуги мобільного зв’язку — 5% від вартості послуг для кінцевих споживачів.
Також передбачені додаткові збори:
- Авансовий платіж на прибуток підприємств, що торгують пальним — 0,5 мінімальної зарплати за кожен кубометр резервуарів для зберігання бензину.
- Акциз на солодкі напої — €0,1 за літр.
Читайте також: UPD. Які податки хочуть підвищити в Україні: перелік
Як відреагував бізнес та яку пропонує альтернативу
Представники різних ланок бізнесу різко відреагували на ініціативу уряду щодо підвищення податкових стягнень.
Американська торговельна палата в Україні у своїй заяві висловлює занепокоєння щодо запропонованих змін до податкового законодавства, наголошуючи на тому, що ці ініціативи не відповідають принципам справедливого оподаткування та можуть призвести до негативних наслідків для прозорого бізнесу. Організація підкреслює, що перед тим як запроваджувати нові податки або підвищувати ставки, уряд має зосередитися на забезпеченні справедливого дотримання чинного законодавства, щоб усі фізичні та юридичні особи в Україні сплачували свою справедливу частку податків. На їхню думку, запропоновані зміни можуть сприяти дискримінації чесних платників податків та посилити нерівність між ними та тими, хто ухиляється від сплати податків.
АТП також звертає увагу на те, що боротьба з тіньовою економікою має бути пріоритетом для уряду та правоохоронних органів. Палата наводить приклади втрат, які державний бюджет зазнає через нелегальні ринки, зокрема, вказуючи на значну частку тіньового ринку айфонів. Вони вважають, що розв’язання цієї проблеми може значно збільшити надходження до бюджету, і лише після цього можна розглядати питання підвищення податків.
«Ми закликаємо Уряд та правоохоронні органи України активізувати зусилля для боротьби з тіньовою економікою задля забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції. За нашими оцінками, втрати від нелегальних ринків підакцизних товарів лише за останній рік перевищують 1 млрд доларів США. Інші приклади ілюструють серйозність цієї проблеми в багатьох секторах економіки. Наприклад, частка тіньового ринку лише айфонів становить 71%, що призводить до втрат Державного бюджету від несплати ПДВ на суму близько 135 млн доларів США», – йдеться у заяві організації.
Рада бізнес-омбудсмена виступає з критикою урядового законопроєкту №11416, що передбачає підвищення податків, зокрема 1% військового збору з доходів юридичних осіб та збільшення військового збору для громадян з 1,5% до 5%. Організація зазначає, що такі зміни можуть створити значний тиск на добросовісний бізнес і працівників, ускладнюючи адміністрування податків та збільшуючи ризик корупції. Рада закликає до проведення ґрунтовного аналізу, прогнозування наслідків та обов’язкового консультування з бізнесом перед ухваленням таких важливих змін. Ось їхня пропозиція:
- Аналіз та прогнозування: Перед запровадженням будь-яких змін необхідно проводити ґрунтовний аналіз і прогнозувати їхній вплив на бізнес, особливо враховуючи можливі негативні наслідки. Це включає не лише математичні розрахунки, а й моделювання потенційної реакції як добросовісного, так і недобросовісного бізнесу, а також складності адміністрування.
- Принцип «спершу консультування»: Важливо забезпечити своєчасну та постійну комунікацію з платниками податків перед ухваленням змін, що дозволило б уникнути грубих прорахунків. Це досягається через обговорення та залучення експертів, яким довіряють як Міністерство фінансів, так і профільний комітет Верховної Ради.
«Задекларована в Національній стратегії доходів відбудова довіри до фіскальних органів має осягатися відкритістю та зрозумілістю рішень. У цьому ключі красномовною є офіційна відповідь Міністерства фінансів Раді бізнес-омбудсмена про неможливість залучення наших спеціалістів, як і будь-яких інших зовнішніх експертів, до роботи з аудиту системи СМКОР (ініційованої рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) лише на підставі відсутності статусу центрального органу виконавчої влади у Ради. Консенсус розбудовується відкритістю», — наполягають у раді.
Спілка Українських Підприємців опублікувала роз’яснення та висновок щодо підтриманого Урядом Законопроєкту, у якому теж розкритикували урядовий документ.
По-перше, законопроєкт передбачає підвищення податкових ставок, запровадження нових податків та ускладнення умов податкового звітування, що може створити додатковий тиск на бізнес.
По-друге, він передбачає збільшення повноважень органів контролю без належної реформи цих структур. Центр підкреслює, що в документі відсутні положення, спрямовані на підвищення ефективності роботи органів контролю, зокрема, автоматизація процесів, посилення відповідальності, забезпечення публічності, впровадження антикорупційних заходів та спрощення процедур для бізнесу. Це, на думку аналітиків, може призвести до додаткових труднощів для підприємств і посилення бюрократичного навантаження.
Спілка Diia.City United висловилася проти збільшення податкових стягнень з компаній та ФОП різних груп, закликаючи уряд знайти альтернативні джерела поповнення бюджету. Водночас спілка нагадала, що держава взяла на себе зобов’язання забезпечувати стабільність правового та податкового простору для технологічного бізнесу Дія.City на період 25 років, включаючи дотримання гарантій щодо особливостей оподаткування, прав та законних інтересів резидентів Дія.City і залучених ними фахівців. Відповідно, підвищення податків з обороту (доходу) цих резидентів суперечитиме взятим на себе державою зобов’язанням.
«На жаль, пропоновані зміни не обговорювались з бізнес-асоціаціями і відповідно не враховують позицію бізнесу. Тому закликаємо Парламент та Уряд за підтримки МВФ, Європейського Союзу та країн-членів G7 забезпечити негайні зусилля щодо детінізації економіки та боротьбою з не сумлінними платниками податків, скорочення витрат державного бюджету та до запровадження зваженої і справедливої податкової політики», – наголосили у Diia.City United.
Важливе по темі: Українські аграрії платитимуть значно вищі податки на пальне, ніж європейські — ВАР
На чиєму боці економісти?
Економіст Олег Пендзин підкреслює критичну ситуацію, пов’язану з дефіцитом у 500 мільярдів гривень у Державному бюджеті України на безпеку і оборону. Він зазначає, що причина цієї нестачі криється в затримках військової допомоги від міжнародних партнерів та збільшенні витрат через процеси мобілізації. Важливість покриття цього дефіциту не підлягає сумніву, проте економіст ставить під сумнів доцільність підвищення податків на легальний бізнес, який вже працює у складних умовах та активно підтримує збройні сили і гуманітарні потреби.
На думку економіста, замість збільшення податкового тиску на легальний бізнес, уряд повинен зосередитися на боротьбі з тіньовою економікою, яка, за різними оцінками, становить від 32 до 40% економіки країни. Він наголошує, що податкові втрати від тіньової економіки сягають 750-800 мільярдів гривень на рік, що могло б повністю покрити додаткові потреби у фінансуванні збройних сил України.
«В цих умовах бажання розв’язувати питання додаткового надходження коштів в державний Бюджет шляхом збільшення податків на легальний бізнес може привести до зворотної реакції. Жодне із запропонованих урядом рішень не супроводжується посиленням боротьби із тіньовою економікою. Варто нагадати, що по різних оцінках, загальний обсяг тіньової економіки в Україні складає від 32 до 40%», – підсумував експерт.
Згідно з висновками й інших економістів, додаткове оподаткування викликає труднощі у будь-якій країні, оскільки “ніхто не любить платити податки”. Важливо розуміти, що ці кошти необхідні для забезпечення безпеки та оборони, і вони не можуть бути покриті макрофінансовою допомогою від міжнародних партнерів. Тому їх доведеться вилучати з української економіки. Ці 120 мільярдів гривень, зібраних через податки, стануть додатковим тягарем для всіх громадян України, оскільки вони є “кінцевими платниками багатьох податків”.
Щоб зменшити дефіцит у державному бюджеті, необхідно з одного боку збільшувати доходи, а з іншого — скорочувати витрати, особливо ті, що не є критично важливими під час війни, як на центральному рівні, так і на місцевому. Однак введення додаткових податкових обмежень може змусити деяких підприємців перейти у тіньову економіку.
Ознайомтесь з іншими корисними матеріалами:
Україна оновить податки та пільги на вимогу МВФ: що зміниться
Антикритерії, податки, опціони та венчурне фінансування: деталі нових переваг Дія.City
Названо, скільки втрачає економіка через низькі податки для багатіїв
