За останні кілька років в українському державному секторі було запущено значну кількість пілотних проєктів з використання Web3-технологій. Експерти Web3 Institute за співпраці Virtual Assets of Ukraine (VAU) та Мінцифри провели аналіз деяких пілотних проєктів, а також запропонували ідеї та рекомендації щодо майбутніх цифрових ініціатив
Як розвивається Web3-сфера в Україні: огляд провідних пілотних проєктів Фото: chatgpt.com
Проєкти Web3, обрані для цього дослідження, охоплюють різні сектори: фінанси, транспорт, ланцюги постачання, аукціони, а також реєстрацію земельних ділянок і майна. Спільні цілі цих проєктів полягали у створенні облікових даних, які можна криптографічно перевірити, у зменшенні шахрайства та захисті критично важливих інформаційних мереж від кіберзагроз. Лише два з семи досліджених проєктів вийшли за межі пілотного етапу — більшість зіткнулися з перешкодами при масштабуванні.
Блокчейн в Україні
Першопрохідцями стали пілотні проєкти, ініційовані урядом України у 2017 році відповідно до урядового розпорядження № 353-р, яким було впроваджено технологію блокчейн у Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Паралельно проводилися дослідження та підготовка до майбутнього проєкту е-гривні, який був вперше протестований у 2018 році. Також буде розглянуто проєкти відстеження ланцюгів поставок продукції, реалізовані Tradelens у 2020-2021 роках та Forest Stewardship Council у 2022 році
Також існують окремі випадки застосування технології блокчейн, які не були обрані для дослідження, але заслуговують на увагу. Наприклад, використання технології блокчейн для онлайн-пожертв призвело до значного фінансування українських фандрейзингових ініціатив по всьому світу: зокрема, гуманітарні цілі отримали $73 млн, а кампанії військового спрямування акумулювали $114 млн криптовалютних пожертв. Зазначається, що криптовалюта також використовувалася як оплата в деяких випадках закупівель, наприклад, при придбанні дронів у європейських постачальників місцевими волонтерськими групами.
Агентство ООН у справах біженців отримало нагороду за найкращий проєкт впливу на Паризькому тижні блокчейну 2023 за пілотний проєкт в Україні, який використовував технологію блокчейн для надання фінансової допомоги переміщеним особам. Допомога була конвертована в готівку і могла бути використана на оренду житла, харчування, комунальні послуги та медичні витрати.
Технології Web3 виявилися цінними для України не лише завдяки фінансам. Проєкт Starling Lab «Dokaz» 24 створив платформу для документування воєнних злочинів і геноциду, використовуючи інструменти з відкритим вихідним кодом і кращі практики у web3. Йдеться про надійність та допустимість цифрових доказів у судових процесах, зокрема, щодо воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Проєкт пропонує практичне рішення для безпечного запису, зберігання та перевірки цифрового контенту для вирішення технічних та етичних проблем встановлення довіри до цифрових записів, що походять з України.
Нижче наведено більш детальний аналіз семи пілотних проєктів.
Огляд українських пілотів
Аукціони SETAM та OpenMarket
Дати пілотування: 2017-2020. Учасники: Міністерство Юстиції, Державне підприємство «СЕТАМ», Фонд Східна Європа, Bitfury Group.
Уряд України ініціював впровадження технології блокчейн у Систему електронних торгів арештованим майном, якою керує Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України. Згодом СЕТАМ було перейменовано на OpenMarket, який проводив аукціони з 7 вересня 2017 року до 2020 року, використовуючи технологію розподіленого реєстру на базі блокчейну Exonum.
Усі дані по аукціону хешувалися і зберігалися в блокчейні Bitcoin. Це рішення працювало наступним чином: інформація, яка надходила в систему, зберігалась на декількох приватних вузлах і загальнодоступному сервері. Таким чином, кожен міг спостерігати за процесом торгівлі в режимі реального часу без ризику втрати даних.
Інформація перевірялась на кожному кроці торгів оскільки кожна транзакція аукціона мала свій хеш. Цей хеш можна було ввести у відповідне поле на сайті і система видавала повний перелік ставок: обсяг, розмір, дата, коли була зроблена заявка. Проєкт довів ефективність використання блокчейн-технології в державних ініціативах чи (державному управлінні) без необхідності додаткових законодавчих змін.
Результати: згідно зі звітом OpenMarket від квітня 2020 року, з 2017 по 2020 рік OpenMarket успішно провів 26 403 аукціони з використанням технології блокчейн на суму понад 7 млрд грн. Середня вартість кожного лоту зросла від 12% до 18%. Використання блокчейну забезпечило такі переваги, як підвищена безпека, стійкість до кібератак, запобігання збоїв у роботі вузлах мережі, моніторинг процесів у режимі реального часу, захист від підробки історичних даних та підвищення довіри з боку учасників аукціону.
Оголошені результати викликали певну критику, оскільки вузли мережі були недостатньо децентралізовані і залишилися лише під контролем OpenMarket. Проєкт виділяється тим, що його економічний вплив був оцінений, однак цю оцінку важко підтвердити через відсутність розкритої методології дослідження.
Цікаве по темі: Вплив блокчейн-технологій на український банківський сектор
Як розвивається Web3-сфера в Україні: огляд провідних пілотних проєктів Фото: freepik.com
Державний земельний кадастр
Дати пілотування: 2017-2018. Учасники: Державний земельний кадастр, Державне агентство з питань електронного урядування, Bitfury Group, Transparency International Ukraine.
Українська система реєстрації прав власності складається з двох електронних реєстрів: Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Історично склалося так, що схеми захоплення землі рейдерами використовували недоліки Державного земельного кадастру.
Спроба вирішити проблеми почалася ще влітку 2017 року, коли Державне агентство з питань електронного урядування України та провідний на той час світовий провайдер блокчейн-інфраструктури BitFury підписали меморандум про співпрацю щодо переведення Державного земельного кадастру на блокчейн. Наприкінці осені 2017 року запущена демо-версія прототипу.
Результати: у Державному земельному кадастрі технологія блокчейн надала можливість ідентифікувати автентичність певного документа та легко перевіряти інформацію в реєстрі за допомогою хеш-перевірки, забезпечуючи певну форму публічного онлайн-контролю за достовірністю витягів із земельного кадастру. Однак ключові процеси реєстрації прав на землю, такі як електронна база даних та історія транзакцій, не були перенесені на блокчейн чи інший розподілений реєстр.
На момент реалізації цього проєкту функціонал блокчейн-платформи Exonum не дозволяв зберігати інформацію про земельні транзакції в блокчейні — зберігалися лише результати хешування даних про ці транзакції. Навіть за такої технічної імплементації проєкт зустрічав опір в системі Державного земельного кадастру, оскільки він викривав певні корупційні практики, в тому числі із землями у державній власності. Технічні проблеми та опір всередині системи стали причинами того, що цей пілотний проєкт було зупинено на першому етапі реалізації.
Реєстр ідентифікаторів транспортних засобів
Дати пілотування: 2017 (розпочато) — теперішній час (очікує запуску). Учасники: Міністерство Інфраструктури України, Vareger, Андромеда, TAPAS, Фонд Східна Європа.
З метою вдосконалення сертифікації та авторизації імпортованих транспортних засобів було ініційовано проєкт, спрямований на покращення ведення реєстрів, що містять сертифікати типу та сертифікати відповідності колісних транспортних засобів, їх складових частин та обладнання.
Запропоноване рішення передбачало реалізацію експериментального реєстру з використанням фреймворку Hyperledger та інтеграцією з id.gov.ua.
Результати: незважаючи на початкові наміри, проєкт зіткнувся з труднощами до запуску і ще не надав очікуваних результатів. Наразі існує потреба в оновленні інтеграційних API, оскільки протоколи суттєво оновились з того часу.
Контейнерна логістика TradeLens
Дати пілотування: 2017-2023. Учасники: Державна Митна Служба, A.P. Moller-Maersk, IBM, GIZ.
У галузі контейнерної логістики гравці, такі як оператори, портові адміністрації, вантажовідправники та експедитори, стикаються з низкою проблем. Використання традиційних паперових логістичних документів призводить до помилок і затримок у портових процесах. Ще одна проблема — недостатня прозорість, зокрема, митних процесів.
У 2016 році багатопрофільна логістична компанія A.P. Moller-Maersk, спільно з IBM запустили блокчейн-платформу TradeLens. Цю мережу використовували понад 150 учасників для організації контейнерної логістики та відстеження вантажів. До екосистеми TradeLens увійшли понад 100 морських портів та портових операторів, 20+ морських та та інтермодальних операторів (перевізників вантажів декількома видами транспорту), митниці 10+ країн (включаючи Україну), а також одна з провідних міжнародних банківських груп. TradeLens забезпечував відстеження в режимі реального часу та прозорий обмін інформацією між усіма учасниками системи.
В Україні TradeLens почав тестуватися ще у 2020 році, оскільки на той час судноплавні компанії, інтегровані в TradeLens, займали понад 50% частки українського ринку, а потім після певних переговорів за підтримки німецького GIZ продовжив роботу у 2021 році.
Результати: платформа зменшила ризики, пов’язані з ручною обробкою документів, і підвищила ефективність митного оформлення. Вона також спростила митні процеси, особливо для товарів з низьким рівнем ризику, таким чином оптимізувавши загальні витрати і час, пов’язані з обслуговуванням, черпаючи натхнення з успішних кейсів, таких як Дубай.
TradeLens оголосила про припинення своєї діяльності в першому кварталі 2023 року, назвавши причиною нездатність досягти повної глобальної співпраці з індустрією.
Читайте популярне: Німецький держбанк випустить цифрові облігації на блокчейні
Як розвивається Web3-сфера в Україні: огляд провідних пілотних проєктів Фото: freepik.com
Ланцюг постачання Forest Stewardship Council
Дати пілотування: 2019 — теперішній час (переходить на наступний етап масштабування). Учасники: Forest Stewardship Council (FSC), Державне Агентство Лісових Ресурсів.
Ланцюги постачання, пов’язані з лісом, все ще покладаються на паперову документацію, що полегшує шахрайські схеми. Інший виклик — необхідність ефективного обміну даними між тисячами компаній у 120 країнах світу, які займаються лісовим господарством.
У 2019 році в рамках «Європейського зеленого курсу» Європейський Союз затвердив «Нову лісову стратегію ЄС на період до 2030 року», яка підтримує лісоуправління з фокусом на клімат та біорізноманіття. Одним із важливих показників відданості компанії принципам сталого розвитку є сертифікація FSC. У 2021 році FSC розробила та запустила свою першу хмарну блокчейн-платформу. Пілот залучив десять компаній-учасниць і зосередився на двох відносно простих, «коротких» ланцюгах постачання в Україні та Китаї.
Перша стадія пілотного проєкту завершилась на початку 2022 року. Очікувалось що до кінця 2023 року буде створено робочий прототип нової версії блокчейну FSC, а з 2024 року планується зробити платформу доступною для широкого загалу користувачів.
Результати: впровадження блокчейну у ланцюгах постачання допомогло здійснити перехід на цифрову документацію, покращити обмін даними між учасниками всієї мережі постачання та відстеження до джерела, а також контроль відповідності деревини у всьому ланцюгу постачання без необхідності розкривати або ідентифікувати ділові відносини, що виходять за межі існуючих прямих зв’язків учасників угоди. Блокчейн також долає обмеження інтеграції між ІТ-системами, яка потребує безпеки та незмінності, навіть якщо залучені сторони не знайомі одна з одною.
Е-гривня (СBDC)
Дати пілотування: 2018, 2023. Учасники: Національний банк України, Stellar.
Цифрові валюти центральних банків (CBDC) покликані сприяти фінансовій стабільності, зміцненню економічної безпеки та підвищенню ефективності монетарної політики.
У 2017 році Національний банк України став одним із перших центральних банків у світі, який досліджував потенціал CBDC. У 2018 році НБУ реалізував пілотний проєкт — платформу «Електронна гривня» (Е-гривня), де була емітована обмежена кількість цифрової валюти е-гривня (еквівалент 5 443 грн.), яка використовувалася для тестових платежів. Для створення цієї платформи НБУ обрав технологію блокчейн, зокрема permissioned версію протоколу Stellar. Наступного року регулятор опублікував 42-сторінкову аналітичну записку про результати цього пілотного проєкту.
У 2021 році Україна легалізувала використання цифрової валюти НБУ для певних видів платежів фізичними та юридичними особами в межах нашої держави відповідно до «Закону про платіжні послуги».
Вищезазначені зміни до законодавства України дозволили запустити ще один пілотний проєкт за приватною ініціативою. Проєкт передбачав використання публічного блокчейну з можливостями емісії через дворівневу систему, коли центральний банк випускає CBDC, але делегує функції її дистрибуції кінцевим користувачами, комерційним банкам або іншим посередникам. На думку заступника Голови НБУ, протестована модель спонукає до вивчення економічної доцільності ролі комерційного посередника в цьому контексті.
У жовтні 2022 року НБУ зареєстрував торговельні марки «е-гривня» та «e-hryvnia», а наступного місяця оприлюднила проєкт концепції е-гривні, що окреслює її потенційне використання в роздрібних безготівкових платежах, операціях з віртуальними активами та транскордонних платежах.
Результати: експерти та учасники ринку фінансових послуг очікували на позитивний вплив е-гривні у таких сферах:
- спрощення роздрібних безготівкових платежів, зокрема, у пірингових (P2P) переказах між фізичними особами та транзакціях електронної комерції, включаючи транскордонні платежі;
- використання е-гривні для цільових соціальних виплат (G2P), особливо «програмованих» цільових фондів, щоб гарантувати, що державні виплати можуть бути використані лише на конкретні цілі або впродовж визначеного періоду часу.
З технічної точки зору, останнє реалізується через умовні перекази, де смарт-контракти можуть ініціювати платежі в е-гривні.
Пілотний проєкт продемонстрував переваги запровадження електронної гривні відповідно до ширшої стратегії України щодо модернізації економіки, посилення цифровізації державних послуг та сприяння зростанню технологічних компаній в рамках унікального податкового та правового простору для ІТ-бізнесу в Дія.City.
Однак поки широкомасштабних національних запусків проєкту не було. Впровадження CBDC в Україні має ґрунтуватись на балансі між свободами користувачів та безпекою, але пошук цього балансу пов’язаний з певними викликами и перешкодами. Повноцінне впровадження е-гривні залежить від значної модернізації платіжної інфраструктури України. Як зазначалося, НБУ активно вивчає варіанти використання е-гривні, які визначатимуть її дизайн та ключові характеристики.
Читайте також: JPMorgan представив блокчейн-платформу для токенізації активів
Реєстрація прав власності на нерухоме майно
Дати пілотування: 2023 — теперішній час. Учасники: Віртуальні активи України, парламентська група «Blockchain4Ukraine», DFinity, Kitsoft
Сутність майнових реєстрів зосереджена на зберіганні незмінності інформації та запобіганні маніпуляції з даними. Усуваючи можливість внесення змін до записів, технологія блокчейн має на меті створити більш доступне середовище для українських та іноземних інвесторів на ринку нерухомості.
Цей підхід також спрямований на підвищення ліквідності ринку та спрощення процесів реєстрації бізнесу, оскільки всі операції з нерухомістю та права на неї мають бути зареєстровані для набуття юридичної сили та вимагають нотаріального посвідчення, що призводить до паперового, бюрократичного, повільного та дорогого процесу укладення угод. Ця застаріла система не здатна інтегрувати смарт-контракти, цифрові токени та інші інновації у сфері фінансових технологій, які з’явилися завдяки технологіям блокчейн та web3.
У 2023 році Громадська спілка «Віртуальні активи України» (ВАУ) розпочала реалізацію ініціативи «Blockchain4Ukraine» на основі дорожньої карти, розробленої з парламентською групою «Blockchain4Ukraine», та меморандумів про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України. У межах цієї ініціативи було розпочато розробку Блокчейн-реєстру нерухомості (БРН), концептуальні засади якого було викладено у докторській дисертації О. Конашевича.
Проєкт передбачав створення багатоланцюгової системи, яка об’єднує надійні публічні мережі, такі як Ethereum та Bitcoin, відомі своєю незмінністю даних та операційною надійністю. Державні функції закодовані в «смарт-контрактах» — розумних законах призначених для регуляторних цілей. План також передбачає збереження поточної системи реєстру та існування БРН в якості альтернативи. Такий підхід надає користувачам вибір між традиційною та блокчейн-системами, дозволяючи їм перенести свої записи про власність у блокчейн, щоб скористатися перевагами технологій web3.
Результати: проєкт перебуває на ранній стадії; до початку 2024 року команда завершила розробку прототипу застосунку із використанням блокчейн-технологій Internet Computer Protocol і Polygon. Прототип демонструє державним службовцям потенційні переваги та функціональність запропонованого реєстру нерухомості на блокчейні. Технічним розробником прототипу виступила IT-компанія Kitsoft за підтримки криптофонду Dfinity Foundation (Швейцарія).
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Які типи цифрових гаманців існують та як вони працюють — огляд
Глобальна система боротьби з відмиванням грошей (AML) зламана — співзасновник AMLYZE
Mastercard планує створити кредитну карту DeFi
Telegram
Viber