Українські компанії отримали нову можливість зафіксувати збитки, пов’язані з втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Відтепер відповідну заяву можна подати через Дію до міжнародного Реєстру збитків у категорії C3.2 — «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях»
Фото: magnific.com/Drazen Zigic
Йдеться про випадки, коли юридична особа втратила фактичний доступ або можливість розпоряджатися своїм майном після 24 лютого 2022 року внаслідок тимчасової окупації частини території України.
Подати заяву можна не лише тоді, коли майно й досі перебуває на окупованій території. Якщо населений пункт уже звільнений, а контроль над активом вдалося відновити, компанія також має право зафіксувати період, протягом якого вона не могла ним користуватися.
Скористатися новою послугою можуть українські юридичні особи незалежно від форми власності. Це стосується, зокрема, державних підприємств, господарських товариств, державних об’єднань та холдингових компаній.
Подати заяву може керівник юридичної особи або уповноважений представник. Якщо документи оформлюватиме інша особа, керівник має надати їй відповідні права через сервіс «Цифрові повноваження».
Читайте також: Кому українські банки готові позичати гроші у 2026 році: портрет типового позичальника
У межах категорії C3.2 бізнес може заявити не лише про вартість самого майна. До Реєстру також можна внести інформацію про втрачений прибуток, який компанія не отримала через відсутність доступу до активів, а також про повну втрату бізнесу.
Під майном у цьому випадку розуміється будь-який матеріальний актив, що має економічну цінність. Тобто йдеться не лише про будівлі чи обладнання, а загалом про матеріальні об’єкти, контроль над якими було втрачено через російську окупацію.
Міжнародний Реєстр збитків створили для фіксації заяв про шкоду, втрати та збитки, завдані після 24 лютого 2022 року внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.
Наразі подання заяви не означає автоматичного отримання компенсації. Водночас зафіксовані дані мають стати основою для майбутнього механізму відшкодування та репарацій.
Послугу реалізують Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу відбувається за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, яку впроваджує Фонд Східна Європа.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Громадяни яких країн відкрили найбільше бізнесів в Україні у 2026
Де ФОПи заборгували найбільше податків — Опендатабот
В Україні готують нові вимоги до фіскальних чеків для бізнесу
Джерело:Дія.
Telegram 
Viber 
