Після повномасштабного вторгнення окупантів в Україну бізнес, зокрема й фінустанови, був практично паралізований. Як справлявся з критичними труднощами фінтех-бренд NovaPay? Як змінились плани та які проєкти сьогодні реалізуються? На ці питання відповів СЕО компанії Андрій Кривошапко
— Які труднощі торкнулися NovaPay у 2022 році на початку повномасштабної війни?
— Ще восени ми затвердили політику антикризового управління, де врахували можливі нюанси в роботі мобільного звʼязку, платіжних систем, у разі необхідності — заміни людей. Сформували перелік найкритичніших посад, мали антикризовий план, головною метою якого було підтримати бізнес в життєздатному стані. Склали аптечки для першої допомоги. Проте, вже 24 лютого ми значно «перекроїли» той план. Напрями, за якими працювали, — проведення платежів, безперебійність роботи ІТ-системи, комунікація з мережею і командою загалом.
Найбільші труднощі стосувались наших людей, їхньої безпеки, евакуації. Для тих, хто залишився на прифронтових територіях потрібно було закуповувати додаткові засоби захисту (каски, бронежилети тощо).
По-друге, у відділеннях Нової пошти накопичилось багато готівки — ті гроші, які люди переказували, сплачували за послуги тощо, але не встигли їх отримати, а інкасація вже не працювала.
— Як саме змінилися робочі процеси на початку війни?
— У перші дні після початку війни багато людей з прифронтових регіонів евакуювались. Тому тим, хто лишився та продовжив працювати у відділеннях, доводилось брати на себе нові ролі: оператора, касира, інкасатора, охоронця.
Через те, що банки зачинились, й інкасація у відділеннях не працювала — у них накопичилось дуже багато готівки. Водночас ми розуміли, що залишились ледь не єдиними місцем, де люди могли отримати готівку. Тому ми зробили все можливе, щоб клієнти могли скористатись цією послугою та отримати стільки готівки, скільки їм потрібно.
Коли її стало не вистачати — наші працівники самотужки забирали кошти із зачинених чи зруйнованих обстрілами відділень. І видавали готівку людям, чи то бізнесу за відправлені раніше товари, чи фізособам як зняття з карт. Коли готівка зовсім закінчилась у Харкові — їздили у зачинені відділення в області, за 150 км від міста. На одному з відділень влаштували власну касу перерахунку. Звозили гроші, перераховували й розподіляли по відділеннях, аби вистачило на день роботи з клієнтами. Причому на ніч залишати не можна було нічого — небезпечно. Фактично, сформували власну міні-інкасацію — щоб мати змогу допомогти кожному, хто залишився у місті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-7 українських платіжних систем
У нас є не одна історія героїчного порятунку готівки із відділень, які вже не могли працювати. Наприклад, один із наших працівників у Куп’янську при наступі росіян закопав сейф із грошима у себе на городі, а відкопав вже тоді, коли місто було звільнено.
Частина наших колег лишилась на місцях, частину ми евакуювали із небезпечних регіонів. Правда, процес був непростий для всіх. Співробітники мали лише півтори години на збори, а організаторам було надзвичайно складно знайти автобуси. На той час ми стали як одна велика родина. Наприклад, наших людей евакуйовував батько мого асистента. Таких історій у нас багато, вони точно знайомі багатьом українським сім’ям та компаніям.
Раніше ми писали, що влітку можуть з’явитися кредитні картки Нової пошти.
— Розкажіть, будь ласка, які плани компанії NovaPay були зсунуті, скасовані або перенесені через початок повномасштабної війни? Що нового впровадили?
На 2022-ий ми планували запуск кредитних продуктів, покращити сервіс для переказів та платежів, а також запустити для бізнесу сервіс інкасації у відділеннях Нової пошти.
Ми все реалізували, хоча строки і змінилися. В першу чергу, ми адаптували наші продукти та прискорили створення нових, яких потребували на той час наші клієнти.
По-перше, у перші місяці повномасштабної війни виріс попит на зняття готівки з картки. Відділення Нової пошти були чи не єдиним місцем у прифронтових містах та населених пунктах, де люди могли отримати готівку зі своїх карт, щоб купувати собі їжу, ліки тощо. Обсяг таких операцій сягнув 3,69 млрд грн, що у 9 разів більше за показники попереднього року.
По-друге — багато людей виїжджали із небезпечних регіонів та брали із собою мінімум речей і документи. Розуміючи, що їм потрібні кошти, ми одразу знизили комісію на грошові перекази всередині країни, створили можливість отримувати післяплату одразу на карту, а не йти у відділення щоразу знімати, запустили миттєвий переказ готівки на сайті.
По-третє — впровадили можливість донатити прямо у відділеннях Нової пошти на підтримку ЗСУ та благодійних фондів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ШІ та Open Banking вплинули на розвиток фінтеху в Україні — аналітика
По-четверте — незважаючи на воєнні умови, запустили новий продукт для ФОПів і бізнесу — прийом торгової виручки. Це заміна банківської інкасації. Можна здати виручку у найближчому відділенні Нової пошти, і гроші будуть в тебе на рахунку того ж або наступного дня (залежно від часу здачі). Це корисно особливо в маленьких віддалених населених пунктах, де немає банків, або куди складно доїхати.
— Як змінюється ситуація у 2023 році у позитивний бік, чи зростають активність клієнтів та фінансові показники?
Ми почали помічати позитивні зміни у другій половині 2022 року. А вже у грудні фіксували навантаження на нашу систему 2,6 млн транзакцій на день. Це той самий показник, який ми мали у мирному 2021 році, і він характерний для великих банків.
Наразі спостерігаємо стабілізацію і повернення на довоєнні об’єми в частині фінансових показників.
— З якими планами, цілями та «road map» компанія NovaPay увійшла у 2023 рік?
— Я б розділив відповідь на дві частини. Перший блок стратегічний — про ліцензії. Наразі ми очікуємо на отримання ліцензії Electronic Money Institution (EMI) в Литовській Республіці, що дозволить нам надавати фінансові послуги в усіх країнах присутності Nova Post в Європі. Паралельно ми чекаємо на розширені ліцензії від національних банків в Україні та в Молдові.
Другий блок тактичний — про продукти — як для приватних клієнтів, так і для бізнесу. Зараз команда розвиває послугу для фізичних осіб «Посилка в кредит». Клієнт замовляє товар онлайн із післяплатою у відділення Нової пошти, далі оглядає посилку і якщо все добре, то оформлює її як посилку у кредит. При цьому не сплачує одразу жодної гривні, навіть доставка та післяплата йдуть у кредит, який можна сплачувати протягом 12 місяців.
Також у березні запустили «Сейф-сервіс». Це сервіс для проведення безпечної покупки в інтернеті на дошках оголошень, маркетплейсах тощо. Сервіс позбавляє покупців необхідності робити 100-200 грн передплати на карту невідомого продавця, а продавці гарантовано отримають безкоштовну зворотню доставку у разі відмови.
На черзі лімітований випуск власних облігацій. Окрім того, в планах відкриття рахунків та випуск карток для українців вдома та за кордоном.
Для бізнесу будемо продовжувати розвивати інтернет-еквайринг, прийом торгової виручки тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цифровий гаманець ЄС, як заміна пластиковим карткам — що відомо
— Яким чином NovaPay готується до того, щоб почати емітувати платіжні картки?
— Насправді емісія карток — лише верхівка айсберга. Для того, щоб повноцінно запустити цей процес, необхідно підготувати усі IT-системи, юридичне підґрунтя, а також доповнити нашу команду місцевими фахівцями. Наразі тривають підготовчі процеси — як в Україні, так і у Молдові та Литві. Наразі ми будуємо внутрішню інфраструктуру та процеси, щоб запуск нової фінансової послуги був вдалим.
— З якими платіжними системами компанія співпрацюватиме в рамках впровадження емісії карток?
— Партнера для емісії ми ще не обрали. Але півтора роки тому NovaPay стала повноправним учасником міжнародних платіжних систем (МПС) Visa та MasterCard. Ми були першими, хто отримав такий статус серед приватних небанківських фінансових установ. Зокрема, серед країн СНД і Південно-Західної Європи у Visa та першою в Україні й Молдові у MasterCard Worldwide. До цього ми використовували технології МПС за посередництвом банків-еквайрів. Для нас це серйозне визнання нашої роботи.
— Що емісія платіжних карток принесе компанії та клієнтам?
— Я прибічник конкуренції. Вважаю, що чим більше буде сервісів, тим більше виграватиме споживач. Тому розглядаю цей проєкт, перш за все, як крок до полегшення життя пересічного українця. Розрахунки для клієнтів стануть ще швидшими і простішими. Спочатку це полегшення відчують споживачі, які пов’язані з Новою поштою, а у подальшому — і ті, хто не пов’язаний з логістикою.
На прикладі Європи гарно видно, що рядові клієнти не надто цікаві для великих банків, вони просто не у їхньому фокусі. У той же час, такі системи як, скажімо, Revolut (британсько-литовський банк і компанія фінансових технологій, що пропонує банківські послуги, має ліцензію Європейського центробанку і регулюється Банком Литви) та Wise (провайдер міжнародних електронних переказів) активно і якісно обслуговують пересічних громадян. Тож, чим більшою конкуренція буде в Україні, тим краще почуватиметься споживач фінансових послуг.
— Які труднощі можуть чекати компанію на шляху до емісії платіжних карток?
— Насправді складнощі можуть бути будь-якими — від загальнополітичних до економічних. Зараз ми не вбачаємо якихось особливих ризиків. Єдине, що може завадити, це відтермінування державою і Нацбанком старту дії закону про платіжні послуги. У такому випадку ми просто не матимемо юридичної можливості розпочати емісію.
Але якщо у законодавчому полі все буде добре, то проєкт з емісії карток стане для нас великим і вагомим нашим проєктом у дорожній карті на цей рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діджиталізація системи охорони здоров’я: хто та як реалізує концепцію електронних рецептів
— Як щодо оплат у криптовалютах — чи має компанія у планах почати прийом таких платежів?
— Ми розглядаємо цю можливість, але конкретних планів стосовно дати початку прийому криптоплатежів немає. Компанія дуже обережно ставиться до криптовалют загалом. Це високоризиковий актив, і з цим є певні складнощі. Українське криптовалютне законодавство активно розвивається, тому думаю, що попрацюємо в цьому напрямі як мінімум через рік.
— У вересні відкрився офіс NovaPay у Вільнюсі. Що було найскладнішим на шляху до цього?
— Відверто кажучи, ми не відчули особливих проблем у цій країні. По-перше, я дуже вдячний Литві як країні і литовцям за допомогу українцям. У Литві всюди майоріють українські прапори, звідусіль звучить підтримка, і хоча говорять литовці не українською, але не відчувається жодного ментального бар’єру.
Бюрократичні процеси узгодження у Литві складніші та триваліші, ніж в Україні. Усі рішення ухвалюються дуже обережно і виважено. Приміром, для укладення договору оренди потрібно витратити більше часу, ніж у нас. Та і взагалі, взяти якийсь об’єкт в оренду можна щонайменше на три роки. Це ж дуже великий горизонт планування, і ніхто не знає, що трапиться за три роки, а там — це звичайна справа. У нас орендують на два-три місяці, на півроку. У Литві люди не планують на такий короткий термін, а мислять дуже довготривалими часовими категоріями — три-п’ять років. Нас як компанію такі реалії та особливості місцевого менталітету певним чином дисциплінують та загартовують.
— Чим відрізняється процес отримання ліцензії на діяльність у Литві, Молдові та Україні?
— Насправді великої різниці між отриманням ліцензії в Україні, Молдові та Литві немає. Це той самий процес, що й в Україні. В усіх країнах він достатньо тривалий, 12 місяців, і відбувається відповідно до місцевого законодавства. Тому очікуємо приблизно такого ж терміну і у Литві.
— Чому ви обрали саме ці країни — бо там зараз проживає багато українців, або через схожість менталітету чи законодавства на українське?
— Ми могли податися на ліцензію у будь-якій державі Європейського Союзу. Адже ліцензія, отримана в одній із країні ЄС, розповсюджується на весь Євросоюз. Ми обрали Литву. Законодавство і бізнесове середовище цієї країни є дуже сприятливими для фінтеху. Багато іноземних фінансових компаній свого часу успішно отримували тут ліцензії. До того ж, Центробанк Литви розуміється на фінтех-проєктах — адже саме тут зареєстровані такі вагомі учасники ринку, як Revolut, TransferGo, Paysera.
Як би ми обрали іншу юрисдикцію, приміром Естонію, то отримати ліцензію було б складніше. За весь час існування держави регулятор видав всього дві подібні ліцензії. Тобто ми одразу розуміли, що процес буде, по-перше, дуже тривалим, а, по-друге, складним, адже у регулятора просто немає досвіду співпраці з фінтех-компаніями.
— Чому компанія спланувала експансію у європейські країни саме зараз, під час повномасштабної війни?
— Нам здавалося, що потрібно ще допрацювати та удосконалити багато нюансів тут, в Україні. Так ми мислили до початку повномасштабної війни, хоч і думали щодо розвитку на інших ринках. Проте, ці думки були здебільшого планами.
Повномасштабна війна все змінила — з’явилася необхідність хеджувати ризики. Наші співгромадяни роз’їхалися по світу, і ми пішли за своїм клієнтом. Такі умови та стартові дані — це і виклик, і великі можливості для компанії. Думаю, «глобальні» українці з радістю користуватимуться знайомим українським брендом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чим відрізняються цифрові валюти від електронних грошей — пояснення експерта
Токенізація дорогоцінностей — тимчасовий тренд чи перехід до децентралізованої цифрової економіки?
Lloyds шукає фінтех-компанії для участі у програмі «Запуск інновацій»