Верховна Рада на засіданні 14 липня ухвалила в цілому нову редакцію Закону «Про кредитні спілки» (проєкт №5125). Його буде введено в дію з 1 січня 2024 року. Навіщо він потрібен, які переваги надасть українцям, що підштовхнуло законотворців його розробити та про очікувані результати поговоримо далі
Что даст украинцам Закон «О кредитных союзах» Фото: freepik.com
Що відомо про новий Закон з офіційних джерел
«По-перше, новий закон і оновлення регулювання в цій сфері відповідають найкращій світовій практиці, по-друге, без сумніву, нові підходи до регулювання роботи кредитних спілок сприятимуть підвищенню їхньої стійкості та результативності», — прокоментувала документ перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова.
В НБУ додали, що закон дає можливість кредитним спілкам стати стійкішими та надавати більше фінпослуг, включно з обміном валют. Він встановлює вимогу до бездоганної ділової репутації та професійної придатності керівників цих небанківських установ. Найвище керівництво значимих та об’єднаних кредитних спілок погоджуватиме Нацбанк.
Слід зазначити, що законопроєкт дістав підтримку депутатів ще в червні 2021 року на першому читанні, а в листопаді того самого року його скерували на повторне друге читання. Згідно з пояснювальною запискою, чинний Закон України «Про кредитні спілки» ухвалили приблизно 20 років тому, і він не враховує останніх тенденцій розвитку світової фінансової інфраструктури.
Його ухвалення стало необхідним після ліквідації Національної комісії, що здійснювала держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, та «спліту» її повноважень між Національним банком і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Головна мета нового закону полягає в підвищенні доступності фінансових послуг для широкої громадськості, поліпшенні вимог до ліцензування та корпоративного управління в кредитних спілках, а також впровадженні системи завчасного попередження ризиків для оперативного реагування на можливі проблеми в діяльності кредитних спілок.
Крім того, процедуру добровільного та примусового виходу кредитних спілок з ринку також буде вдосконалено. Такий крок захистить права членів кредитної спілки від недобросовісних учасників ринку.
Щоб детальніше розібратися в питанні, редакція PaySpace Magazine звернулась до експертів ринку.
Цікаве по темі: «Податкова без податківців». Як блокчейн допоможе цифровізувати державу
Що кажуть про новий закон експерти: навіщо він потрібен, що змінить?
Як зазначила Вікторія Агапова, аналітикиня проєкту «Індекс Реформ», ГО «Вокс Україна», законопроєкт №5125 «Про кредитні спілки» покликаний осучаснити регулювання діяльності кредитних спілок, яке наразі здійснюється законом, прийнятим ще в далекому 2001 році (хоча і з наявними вже змінами).
«З того часу як світова, так і українська фінансові сфери зазнали значних трансформацій: відбулася глобалізація, поява нових платіжних засобів, розвиток криптовалюти, прискорилися фінансові операції. Це вимагає нових підходів як до діяльності кредитних спілок по суті, так і контролю за ними з боку держави», — каже пані Агапова.
За її словами наразі кредитні спілки складають невелику частку фінансового ринку України у порівнянні з банками чи іншими небанківськими фінансовими установами. Ба більше, їх кількість скоротилася з 829 у 2008 році до 157 наприкінці I кварталу 2023 року через кризи 2008 та 2014 років, війну, недостатнє регулювання і нагляд за їх діяльністю, проблеми з платоспроможністю спілок, і відповідно, недовіру населення.
«Новий закон має відновити довіру населення до спілок завдяки більшому контролю, унормованим вимогам до їх діяльності, можливості долучитися не лише фізичним, а й юридичним особам, а отже можливості значно збільшувати їх капітал. До того ж, новим законом передбачається оновлення вимог до корпоративного управління кредитних спілок, їх входу та виходу з ринку», — каже експертка.
Крім того, нова редакція закону враховує вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, а саме у частині імплементації норм ЄС у сфері фінансових послуг.
Что даст украинцам Закон «О кредитных союзах» Фото: freepik.com
Зі свого боку Софія Кикіш, адвокатка Business & Legal Group, додала, що раніше кредитна спілка визначалася як неприбуткова організація, яка заснована лише фізичними особами, професійними спілками чи їх об’єднаннями, метою якої було задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок їх грошових внесків.
«Лише за IV квартал 2022 року ліквідувалися 17 кредитних спілок, а активи зменшилися на 15,5%. Також зменшився розмір та якість наданих кредитними спілками кредитів, а частка прострочених кредитів зросла вдвічі. Як відомо, в липні 2020 року НБУ став регулятором не лише для банків, а й для інших фінансових установ, в тому числі і кредитних спілок. Проте, законодавча база для кредитних спілок була відверто далекою від тих підвищених вимог та стандартів, які ставилися, наприклад, для банків чи для «колег» по небанківському сектору, таких як страхових чи лізингових компаній», — зазначає пані Кикіш.
Серед причин експертка назвала окрім світової епідемії COVID-19 та війни в Україні — низький рівень довіри населення до таких компаній, непрозорі процедури та високі процентні ставки. Фізичні особи та бізнес з метою запозичення та вкладення коштів зазвичай звертаються до банків, адже права та обов’язки за такими кредитами та депозитами більш зрозумілі, банки — відносно стабільні інституції, а у разі неплатоспроможності банку державою здійснюватимуться заходи для повернення гарантованої суми з депозитів та реструктуризації кредитів.
Тобто, новий закон потрібен як для зростання кількості кредитних спілок та зацікавленості осіб у вкладенні грошових коштів, так і для ефективного державного регулювання такої діяльності.
«Нова редакція Закону України «Про кредитні спілки» враховує нові вимоги законодавства щодо передачі функцій регулятора фінансових установ Національному банку України, а також ґрунтується на досвіді роботи вітчизняних кредитних спілок, у тому числі негативному, та іноземних фінансових установ», — пояснив Олексій Бебель, адвокат, заступник голови адвокатського об’єднання «АЛІБІ».
Читайте популярне: Навіщо банкам CRM: найкращі стратегії успіху
Які переваги та можливості отримають українці?
«Наразі фінальний текст законопроєкту не опубліковано, але з наявної інформації можна зробити наступні висновки. Із набуттям чинності нового закону, членами кредитних спілок зможуть стати не лише фізичні особи, а й юридичні, зокрема, мікропідприємства, фермерські господарства чи ОСББ. Кредитні спілки зможуть надавати більше видів послуг. Так, на додачу до традиційного кредитування, спілки зможуть проводити обмін валют та здійснювати платіжні послуги, а також надавати консультації населенню», — зазначила Вікторія Агапова.
Це особливо актуально у сільській місцевості чи віддалених районах, де не створена розгалужена мережа відділень банків, — додає експертка. Кредитні спілки будуть керуватися новими вимогами до структури їхнього капіталу, що разом із посиленням управління та вдосконаленням державного нагляду зробить їх надійнішими, а роботу прозорішою і стабільнішою, що має зменшити вірогідність їхніх банкрутств та зробити більш захищеними права членів спілки.
«Крім того, удосконалено та спрощено процедуру отримання ліцензії на діяльність спілки. Зокрема, об’єднано в єдину процедуру отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки та реєстрації заявника як фінансової установи», — каже аналітикиня проєкту «Індекс Реформ», ГО «Вокс Україна».
Что даст украинцам Закон «О кредитных союзах» Фото: pixabay.com
Також Софія Кикіш пояснила, що в Законі України «Про кредитні спілки» запроваджено суттєві зміни, зокрема:
- значно розширюється перелік послуг, які можуть надавати кредитні спілки. Так, окрім надання кредитування членам, кредитні спілки матимуть право залучати кошти, що підлягають поверненню (депозити), надавати гарантії, фінансові платіжні послуги та обмін валют. Крім того, кредитні спілки зможуть надавати й супровідні, посередницькі та консультаційні послуги;
- спрощується процедура створення та реєстрації кредитної спілки, адже одночасно з отриманням ліцензії кредитна спілка реєструватиметься в Реєстрі кредитних спілок та отримуватиме про це витяг;
- ліцензії кредитних спілок поділятимуться на стандартну та спрощену (лише кредитування, без можливості залучення депозитів), а за заявою кредитної спілки обсяг чинної ліцензії може змінюватися;
- членами кредитної спілки зможуть стати не лише фізичні особи, а й фізичні особи- підприємці та юридичні особи, такі як фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки, релігійні організації, ОСББ та мікропідприємства;
- вимоги до капіталу кредитної спілки удосконалені, а джерела його наповнення розширені;
- запроваджена новітня система управління кредитними спілками, в яку входять загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган (правління або одноосібний орган (для кредитних спілок зі спрощеною ліценцією)). Додатково запроваджуються посади головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора, встановлюються запобіжники для конфлікту інтересів;
- наділення НБУ широкими повноваженнями як в частині реєстрації, ліцензування та погодження керівників кредитних спілок, так і проведення перевірок та супроводження виходу кредитної спілки з ринку;
- свої функції кредитні спілки зможуть передавати на аутсорсинг;
- встановлюються особливості ліквідації та банкрутства кредитних спілок, поряд з іншими юридичними особами.
«Якщо загалом, то новий закон збільшить довіру українських громадян до кредитних спілок, дозволить особам, у яких є вільні кошти не лише залучати їх як членські внески, а розміщувати вклади з отриманням процентів, здійснювати платежі та обмінювати валюту, брати участь в управлінні кредитною спілкою», — додає адвокатка Business & Legal Group.
Цікаве по темі: Як в Україні працює Система електронних платежів: інфографіка
За її словами, в той же час, зворотній ефект можуть викликати надмірні повноваження Регулятора, адже фактично НБУ залишає за собою право вимагати будь-які додаткові документи та інформацію для отримання ліцензії, погоджуватиме керівників кредитних спілок та матиме право вимагати їх звільнення, зможе заблокувати нарахування процентів вкладникам спілки та лише з дозволу НБУ кредитна спілка зможе вийти з ринку.
«Також юридичну невизначеність, можливість маніпуляцій та корупційні ризики несуть оціночні судження, які неодноразово зазначаються в новому законі, наприклад «належне забезпечення надання фінансових послуг», «комплексна, адекватна та ефективна система внутрішнього управління», «потенційне порушення», «суттєве погіршення фінансового стану»», — каже Софія Кикіш.
Что даст украинцам Закон «О кредитных союзах» Фото: pixabay.com
При цьому, як зазначив Олексій Бебель, цей закон встановлює численні запобіжники від зловживань керівників кредитної спілки, а також запроваджує численні гарантії для простих членів таких спілок, що забезпечують збереження їх внесків.
«Принаймні цей закон дасть можливість створювати і розвивати справжні кредитні спілки, а не піраміди шахраїв. З огляду на це діяльність кредитної спілки дасть змогу простим громадянам України, які є її членами, отримувати кредити під доступніші відсотки та на більш вигідних умовах», — пояснює адвокат, заступник голови адвокатського об’єднання «АЛІБІ».
Що стало поштовхом для розробки та прийняття Закону?
«Законотворці керувалися необхідністю проведення масштабної реформи небанківського фінансового ринку, осучаснення норм з урахуванням змін фінансової сфери за останні 20 років, врахування міжнародного досвіду, особливо країн, які мають розвиненіші фінансові ринки, гармонізації українського законодавства з нормами ЄС та вирішення відкладених та накопичених проблем деградації сегменту кредитних спілок фінансового ринку України», — розповіла Вікторія Агапова, аналітикиня проєкту «Індекс Реформ», ГО «Вокс Україна»
Які результати очікуються від №5125 найближчим часом та в довгостроковій перспективі?
За словами пані Вікторії, в результаті дії закону очікується підвищення рівня доступності фінансових послуг для населення (як фізичних, так і юридичних осіб), особливо в сільській місцевості. Сектор кредитних спілок має стати стресостійкішим, надійнішим та прозорим. Крім того, очікується зростання кількості кредитних спілок і обсягів залученого капіталу.
«Ба більше, НБУ очікує підтримку реалізації регіональних програм розвитку завдяки активізації співпраці кредитних спілок з територіальними громадами», — каже Вікторія Агапова.
Не пропустіть важливе: Кого НБУ позбавив ліцензій і виключив із реєстру
Як пояснила Софія Кикіш, адвокатка Business & Legal Group, в найближчій перспективі прийняття нового закону покликане утримати на плаву кредитні спілки як інституцію фінансового сектору та активізувати як фізичних, так і окремі категорії юридичних осіб залучати свої кошти у вигляді внесків та вкладів.
«У довгостроковому плані положення закону про кредитні спілки наближають цю доволі непопулярну установу до стандартів як міжнародних правил ведення фінансового бізнесу, так і до вимогливих принципів, закріплених в українському законодавстві для діяльності банків та фінансових установ», — розповіла експертка.
Чи відбудеться новий бум створення кредитних спілок, Олексій Бебель, адвокат, заступник голови адвокатського об’єднання «АЛІБІ», — сумнівається. Перш за все необхідно буде отримати ліцензію, тобто відповідати дуже жорстким нормам для створення і діяльності. Крім того, зараз не найкращий час для заморожування коштів у виді внесків.
Credit Фото: pixabay.com, pexels.com
«Тобто є об’єктивні труднощі. Утім це набагато краще, ніж мати недосконалий механізм, яким можуть скористатися шахраї чи просто нерозпорядливі керівники. У будь-якому разі розробники проєкту цього Закону вочевидь проаналізували ті проблеми, що існували у роботі кредитних спілок в Україні та якомога повно закрили шпаринки для зловживань, а також врахували іноземну практику», — пояснює пан Олексій Бебель.
Саме тому в перспективі цей Закон дасть поштовх для створення кредитних спілок малим та середнім бізнесом, як дієвим інструментом взаємної фінансової підтримки.
Чи дозволить цей закон урегулювати Peer-to-Peer кредитування?
«Ні, цей закон спрямований на регулювання діяльності саме кредитних спілок. Peer-to-Peer кредитування за своєю суттю є позикою між непов’язаними особами, зазвичай за допомогою онлайн-платформ, без залучення фінансових посередників, зокрема, кредитних спілок», — каже Вікторія Агапова.
Подібну точку зору висловив і Олексій Бебель.
«Регулювати кредитування «рівний-рівному» він не дозволить, оскільки він регулює діяльність кредитних спілок, які кредити надають своїм членам, а Peer-to-Peer кредити — це по суті позички на онлайн платформах між зареєстрованими членами».
Цікаве по темі: Наскільки зросте кредитний портфель банків — НБУ
А ось на думку Софії Кикіш новий закон все ж зачепить і Peer-to-Peer кредитування.
«Беззаперечно, новим законом встановлюється посилене правове регулювання Peer-to-Peer кредитування, яке передбачає надання кредитів одне одному рівними сторонами. Проте, жорсткі вимоги до господарської діяльності кредитної спілки, її бездоганної репутації та професійних якостей керівників, а також постійний контроль та тиск з боку Регулятора може спричинити порушення балансу рівності сторін, підвищену вимогливість при наданні кредитів та включення в договірні умови невигідних для позичальників положень».
Money Фото: unsplash.com
Які в США та Європі є аналоги кредитним спілкам та які закони регулюють їх діяльність?
Щоб краще зрозуміти сутність Закону «Про кредитні спілки» (проєкт №5125), поглянемо на закордонні аналоги.
Так, в США аналогом кредитних спілок є кредитні союзи (credit unions). Це некомерційні фінансові установи, які надають своїм членам послуги з кредитування, заощадження, інвестицій та переказів грошей. Членами кредитних союзів можуть бути будь-які люди, незалежно від їхнього доходу, етнічної приналежності або місця проживання. Кредитні союзи регулюються Федеральною корпорацією з страхування депозитів (NCUA).
В Європі аналогом кредитних спілок є кооперативні банки (cooperative banks). Це фінансові установи, які належать і управляються своїми членами. Співучасниками кооперативних банків можуть бути будь-які люди, які мають спільні інтереси, місце проживання, заняття або професію. Кооперативні банки регулюються національними органами фінансового регулювання.
Закони, які регулюють діяльність кредитних спілок і кооперативних банків, в США і Європі відрізняються один від одного. Однак, всі ці закони мають одну спільну мету: захист прав та інтересів членів цих установ.
Ось деякі з основних законів, які регулюють діяльність кредитних спілок і кооперативних банків в США і Європі:
1. В США:
- Закон про федеральний контроль кредитних спілок (Federal Credit Union Act);
- Закон про страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Act);
- Закон про фінансову реформу та економічний стимул 2010 року (Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act).
2. В Європі:
- Директива про платіжні послуги (Payment Services Directive);
- Директива про банківський нагляд (Banking Supervision Directive);
- Директива про фінансові інструменти (Markets in Financial Instruments Directive).
Законодавство, яке регулює діяльність кредитних спілок і кооперативних банків, постійно змінюється. Це пов’язано з тим, що ці установи постійно розвиваються і адаптуються до нових умов ринку. Однак, основні принципи, на яких базується діяльність цих установ, залишаються незмінними: надання фінансових послуг своїм членам на справедливих і вигідних умовах.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Топ банків, якими користуються українські фрілансери: інфографіка
Хто став новим головою Сенс Банку — відповідь НБУ
Скільки грошей вам потрібно, щоб увійти в 1% найбагатших людей
Telegram
Viber