Верховна Рада України 19 жовтня у першому читанні ухвалила проєкт державного бюджету на 2024 рік. Передбачено, що дефіцит бюджету становитиме 1,6 трлн грн, однак очікується ріст реального та номінального ВВП
Бюджет Фото: freepik.com, pngwing.com
Так, доходи країни передбачено на рівні 1,7 трлн грн, а видатки — 3,3 трлн грн. Реальний ВВП виросте на 5%, номінальний збільшиться на близько 22,8%, середньорічна інфляція дорівнюватиме 13,8%. Саме на такі прогнози робиться ставка.
Аналітики Київської школи економіки (KSE) проаналізували основні пункти проєкту бюджету:
- акцент на обороні (видатки на рівні 1164 млрд, однак восени 2024 р. можуть бути переглянуті) та безпеці, соціальному захисті;
- другий рік поспіль не пропонується «ресурсний» законопроєкт, який традиційно подавався в «бюджетному» пакеті (це означає передбачуваність законодавства, що важливо з огляду на і так складну ситуацію в країні);
- розрахунок на підтримку міжнародних партнерів (головне джерело надходжень до держбюджету — зовнішні запозичення (1,8 трлн грн, що на 1,3% менше, ніж було заплановано на 2023 рік), а також податкові надходження (1,5 трлн грн, що на 28,6% більше ніж цьогоріч).
«За рахунок зовнішніх запозичень за мінусом витрат на погашення зовнішнього державного боргу планується профінансувати 47,4% усіх видатків державного бюджету-2024, за рахунок власних джерел — 52,6% (це більше, ніж заплановано у 2023 році)», — йдеться у звіті KSE.
Цікаве по темі: Зеленський погодив збільшення видатків держбюджету: на що підуть гроші
Зростання податкових надходжень у наступному році передбачається за всіма ключовими напрямками (ПДФО, податок на прибуток підприємств, ПДВ, акциз). Головна передумова такого потенційного збільшення (на 28,6%) — оптимістичний макроекономічний сценарій на 2024 рік.
Суттєва новація на 2024 рік — перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів до спецфонду держбюджету, через що надходження від ПДФО у державному бюджеті заплановані на 73,6% (на 96 млрд грн) більше, ніж цьогоріч.
«Уряд розраховує на продовження значної регулярної фінансової підтримки від міжнародних партнерів наступного року — 1 033 млрд грн від Уряду США та інших офіційних кредиторів, 370 млрд грн від ЄС, 224 млрд грн від МВФ та 83 млрд грн від МБРР. Водночас внутрішні запозичення планується витратити лише на обслуговування внутрішнього боргу. Враховуючи, що за вісім місяців 2023 року на внутрішньому ринку було залучено на 100 млрд грн більше, ніж виплачено, залишається простір для маневру і на 2024 рік», — зазначають у KSE.
Державний та гарантований державою борг має зрости до 110,7% ВВП (на кінець 2024 року). Це значно вищий показник, ніж так званий Маастрихтський критерій (60% ВВП), та суттєво перевищує «безпечний» рівень (який не гальмує економічне зростання та коливається в межах 64% для країн, що розвиваються).
«Вочевидь, після завершення війни потрібно буде провести фіскальну консолідацію, а це буде складно через необхідність фінансувати відновлення економіки. Тому уряд має домовлятися про списання значної частини боргу та реструктуризацію решти», — кажуть аналітики Київської школи економіки.
Також слід зазначити, що існують потенційні резерви надходжень у наступному році, зокрема, розмір очікуваного прибутку Нацбанку, який спрямовується до держбюджету, може бути значно більшим, ніж сьогодні заплановано, а також передбачено збільшення залучення на внутрішньому ринку. Зараз обсяг залучень шляхом випуску ОВДП відповідає плановим погашенням, а середня ставка залучення надто консервативна — на рівні 19%. Проте, оскільки НБУ знижує ключову ставку, ставка за ОВДП, скоріш за все, також знизиться протягом 2024 року.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Законопроєкт Держбюджету України на 2024 схвалено: що змінилось
Названо осіб, які потраплять під фінмоніторинг банків
З 1 листопада стартує програма компенсацій за знищене житло: хто отримає
