До початку 2017 року на українському ринку інформаційних технологій найбільш поширеним програмним продуктом для бухгалтерського обліку було російське ПЗ “1С”. Цей продукт домінував, займаючи понад 90% ринкової частки
Фото: motionarray.com
Рада національної безпеки та оборони України, 28 квітня 2017 року, ухвалила рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” і наклала на програмні продукти розробника цієї платформи санкції, а саме: заборонила продавати такі програмні продукти на території України.
Одночасно з цим було заборонено використання державними установами всіх програмних продуктів, до розробників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, адже їх використання становило реальну загрозу конфіденційності, цілісності та доступності даних в автоматизованих системах.
Це рішення стало стимулом для українських, американських і європейських компаній-розробників альтернативних програмних рішень у галузі бухгалтерського та податкового обліку. За більш ніж 5 років чинної заборони на продаж нових продуктів “1С”, в Україні було створено та успішно впроваджено десятки українських і міжнародних альтернативних програмних продуктів для податкового та бухгалтерського обліку.
Попри введені санкційні заходи, українські підприємства продовжують використовувати російський продукт “1С” і його аналоги. На українському ринку ці програми все ще утримують панівне положення, охоплюючи понад 80% бізнесу (з оборотом понад пів мільярда гривень).
Підприємства продовжують бути користувачами та придбавати програмне забезпечення для податкового та бухгалтерського обліку (електронні версії), в якому використовується мова програмування, що належить країні-агресору.
В Україні заборонять продаж “нащадків” 1С
З урахуванням вищесказаного, у Верховній Раді було запропоновано заборонити продаж програмного забезпечення для податкового та бухгалтерського обліку (включно з електронними версіями), створеного з використанням програмного коду, написаного мовою країни-агресора, на території України.
За порушення цієї заборони передбачено накладення штрафу в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат. Повторне порушення протягом року тягне за собою штраф у розмірі 2000 мінімальних заробітних плат.
Такі заходи спрямовані на запобігання обходу санкцій шляхом ребрендингу компаній, пов’язаних із російськими розробниками програмного забезпечення. Вони також стимулюють перехід від суспільної залежності від продуктів країни-агресора до українських або міжнародних альтернативних програмних рішень.
Враховуючи поточні економічні умови та значну кількість уже придбаних програмних продуктів, що щоденно використовуються підприємницькими суб’єктами для ведення бухгалтерського та податкового обліку, включно з російським “1С” та його аналогами, повна заборона використання таких рішень може спричинити серйозні негативні економічні та правові наслідки.
Тому пропонується встановити загальний припис щодо можливості подальшого використання вже придбаних програмних продуктів підприємствами (крім державних і комунальних) на законних підставах.
Зазначені положення містить проєкт закону № 10186 “Щодо заборони продажу на території України програмного забезпечення (електронних поставок), для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни-агресора”.
Раніше ми писали про те, що податкова відстежує онлайн торгівлю без РРО: чим це загрожує інтернет-магазинам.
Ви могли пропустити:
- Оприлюднено прогноз ВВП та інфляції на 2024 рік: огляд держбюджету
- Кредиторам яких банків-банкрутів продовжили виплати — ФГВФО
- Названо найпоширеніші порушення фінустанов
За матеріалами buhgalter911.com
