Україна розбудовує свій ринок та тримає у фокусі світові тенденції, щоб легко інтегруватися у глобальну платіжну систему. Тому регулятор, фінустанови та провідні компанії працюють над цілою екосистемою — єдиний досвід користувача
Репортаж із конференції Global Payments Day-2023. Фото: PaySpace Magazine
Пʼяту міжнародну конференцію Global Payments Day-2023 присвятили глобальним платежам та відкритим фінансам. Організатори конференції – Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА – залучили топових спікерів платіжної галузі.
Експерти обговорили транскордонні фінанси та наближення дедлайну запуску екосистеми відкритого банкінгу в Україні. А також про розвиток ринку глобальних платежів та стимулювання продуктових рішень.
Журналісти PaySpace Magazine побували на конференції та поспілкувались зі спікерами про майбутнє платіжної системи України та яких інновацій слід невдовзі чекати Українцям.
Про основні теми та заяви на Global Payments Day-2023, далі у нашому матеріалі.
Журналісти PaySpace Magazine побували на конференції та поспілкувались зі спікерами про майбутнє платіжної системи України. Фото: Magazine
Коли запрацюють миттєві платежі та чому потрібен єдиний досвід користувача
Національний банк продовжує працювати над запровадженням миттєвих платежів в Україні. Їх розроблення здійснюється на основі системи електронних платежів Національного банку (СЕП) нового покоління, яке працює на базі ISO 20022, та з використанням сучасних платіжних європейських схем Single Euro Payments Area (SEPA), що спростить інтеграцію в платіжну екосистему Європейського Союзу в майбутньому.
10 секунд (цільовий – 2 секунди) – час, за який миттєві платежі будуть виконуватися, а саме за цей час кошти будуть зараховуватися на рахунок отримувача, про що йому буде направлено відповідне повідомлення.
Тож на цю тему в ексклюзивному інтерв’ю ми й поговорили з директором Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрієм Поддєрьогіним.
Андрій Поддєрьогін зазначив, що для успіху миттєвих платежів недостатньо просто побудувати технологію «миттєвий платіж».
Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.Фото: ema.com.ua
«Важливо створити екосистему миттєвих платежів, в якій, зокрема, буде зручний спосіб обміну реквізитами між користувачами та зручне ініціювання платежів. У такій екосистемі ми хочемо забезпечити єдиний користувацький досвід, так як ми розуміємо, що учасники ринку, чи то банки, чи небанківські надавачі платіжних послуг, конкурують за клієнта за допомогою зручних каналів доступу до платіжних послуг, у випадку миттєвих платежів конкуренція полягатиме в наданні зручних каналів доступу до керування звичайними рахунками. Основний фокус – забезпечити однаковий «UХ» користувача, коли він ініціює миттєвий платіж, незалежно від того, який банк чи небанківський надавач платіжних послуг він використовує. Звісно, логотипи та дизайн відрізнятимуться, але процес здійснення миттєвого платежу повинен бути однаковим. Отже, користувачі зможуть зручно користуватися цією послугою», — пояснює Поддєрьогін.
Національний банк разом з учасниками платіжного ринку шукають зручні способи обміну реквізитами для здійснення миттєвих платежів. Наприклад, можливість використання для цього QR-кодів, якими українці вже вміють користуватися.
Ще одним варіантом передавання реквізитів є діплінк (deeplink) – це посилання, за допомогою якого зручно, зокрема, передати реквізити в каналі інтернет комерції.
Також у майбутньому Національний банк планує запровадити сервіс унікальних ідентифікаторів, в якому користувачі для ініціювання миттєвого платежу зможуть обмінюватися один з одним номерами мобільних телефонів, адресами електронних поштових скриньок тощо замість передавання всіх реквізитів. Такий сервіс, зокрема, дасть можливість платникам обирати з телефонної книги свого смартфона отримувача та ініціювати миттєвий платіж за його номером телефону, який був обраний отримувачем як унікальний ідентифікатор, далі система зробить все за вас.
«Важливо забезпечити інформування отримувачів про надходження коштів. Це буде вимога під час виконання миттєвих платежів. На відміну від звичайних кредитових переказів банк отримувача, небанківський надавач платіжних послуг отримувача, які обслуговують його платіжний рахунок, отримавши миттєвий платіж, зобов’язані одразу в онлайн-форматі поінформувати користувача про те, що кошти надійшли і їх можна використовувати», — додає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку.
У стратегічних заходах регулятора передбачено, що миттєві платежі запрацюють у першому кварталі 2025 року. Вже зараз для учасників СЕП доступне тестове середовище.
Читайте також: Заходи впливу до банків застосовуватимуться по-новому — НБУ
Довіра користувача до цифрових сервісів
За статистикою Mastercard, вже понад 60% усіх операцій у фізичному ритейлі в Україні – це NFC-оплати цифровими картками в смартфонах та гаджетах. Дослідження компанії також кажуть, що понад половина українських користувачів (54%) готові повністю перейти у цифровий банкінг протягом наступних двох років. Це яскраве свідчення потужної цифровізації країни та користувацького досвіду.
Разом із тим, безпека зберігання персональних даних залишається одним із найбільш актуальних питань для користувача.
Юрій Батхін, віцепрезидент з розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові, під час доповіді на панелі наголосив, що лише чверть користувачів готові зберігати дані своїх платіжних карток на платформах онлайн-торговців. І це стримує розвиток платіжних сервісів.
Наприклад, сервіси підписки та регулярних платежів неможливі без готовності з боку користувача зберігати свої платіжні дані на платформі онлайн-торговця. Це дозволяє торговцю проводити ці платежі в автоматичному режимі, при цьому користувач отримує зручний безшовний досвід.
Юрій Батхін, віцепрезидент з розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові. Фото: PaySpace Magazine
«Питання довіри критично важливе, коли ми говоримо про зберігання платіжних даних. Індустріальні міжнародні стандарти надійно забезпечують безпеку онлайн-платежів. При цьому також важливо працювати над розвитком освітніх ініціатив для підвищення фінансової грамотності користувачів, що дозволить їм краще розуміти, як зберігаються їхні дані, як забезпечується захист даних та як користувач може управляти своїми даними на різних онлайн-платформах, – прокоментував PaySpace Magazine Юрій Батхін. – Сьогодні високий рівень довіри споживача вже присутній у взаємодії з цифровими банківськими сервісами, і поширення такого ж рівня довіри на більш широке коло гравців – онлайн-торговців – може дати додатковий поштовх розвитку цифрової комерції».
Юрій Батхін також акцентує на необхідності уніфікації платіжного досвіду. Адже світові тенденції кажуть про те, що для користувача важливо мати зрозумілий уніфікований платіжний досвід, незалежно від того, як і де клієнт здійснює онлайн-оплату: зі смартфону чи на десктопі, через застосунок чи традиційний браузер.
«Універсальні можливості для онлайн-розрахунків та уніфікацію досвіду для користувача забезпечують нові платіжні рішення, як-от Сlick to Pay – нове покоління цифрових гаманців для онлайн-оплат, що незабаром стане доступним для українців. Для масштабування цієї технології ми покладаємось на тісну співпрацю з емітентами задля більш активного залучення користувачів у екосистему електронної комерції завдяки цифровим банківським каналам з високою довірою споживача», — додає Юрій Батхін.
Цікаве по темі: В Mastercard пояснили, як банки зможуть сприяти обігу цифрової валюти
Платіжне рішення з фокусом на підприємців
Про сучасні цифрові рішення для підприємців в контексті платежів ми поспілкувались із Олександром Лапко, керівником платіжного рішення RozetkaPay.
У електронній комерції продавцю треба замислюватись над тим, як він побудує процес оформлення замовлення і оплату. На вдосконалення цього витрачається дуже багато часу. Спростити його варто коштом збереження інформації про клієнта про те, куди він хоче доставляти товар, збереження інформації про платежі. Це стандартизація цього інтерфейсу, тому що, чим більш однаковий він буде у всіх, то буде краще це для продавців.
Олександр Лапко, керівник платіжного рішення RozetkaPay. Фото: ema.com.ua
«Іншим хорошим рішенням в онлайні я б також виділив, надавання можливості купити в кредит. Насправді ми вже давно звикли прийти в магазин з паспортом, забрати товар, оформивши кредитну справу. Зараз таких продуктів не вистачає і хотілось би, щоб їх ставало більше, бо це буде рухати товарообіг і розширяти продавців. Якщо казати про офлайн, тут гарна історія з сканування QR-коду з переходом на оплату. Це показує гарні результати і є зручним способом оплати, плюс воно ефективно з точки зору економіки, бо треба впадати в прилад, який це буде проводити платежі І це, як ми бачимо, показує гарний ріст у вживанні в першу чергу в сегменті ринку», — радить Олександр Лапко.
Ще одним великим потенціалом для держави, каже Лапко, є Soft POS. Це коли телефон стає, і касовим апаратом, і POS терміналом для приймання платежів, і системою обліку замовлень.
Це дозволяє оптимізувати витрати будь-якого підприємця. Треба тільки завантажити один, або декілька додатків на телефоні і можете повністю працювати. Не треба ніяких додаткових приладів та залізяк, які треба постійно обслуговувати і які коштують грошей.
«Ми дивимося на платіжний ринок, який вже працює довгий час з точки зору продавців. Так, історично вийшло, що група компаній, з якою ми працюємо, з якою ми вийшли, це все про продаж і ми хочемо саме покращувати процес покупки, тобто зробити їх зручними і вигідними. Прикладом таких рішень є безпечна оплата, або інтеграція з точками видачі, тобто відбувається просто плата за товари.Варто наголошувати про стандартизацію клієнтського інтерфейсу, що насправді дає досить гарні результати. Наприклад, після впровадження стандартизації інтерфейсів зі збереженням даних, ми досягли плюс 20% конверсії. Це чудовий показник», – ділиться основними тезами своєї доповіді на заході керівник платіжного рішення RozetkaPay.
Вам буде корисно ознайомитись:
Rozetka впровадила мінімальну суму замовлення
Що таке процесинг-менеджмент платежів
Еволюція транскордонних платежів. Які зміни чекають на споживачів: аналітика
