Конкуренція серед платіжних систем та фінтех-компаній породжує інноваційні послуги та сприяє масштабному розвитку безконтактних платежів, а також популярності мобільних платежів і безготівкових транзакцій. Про більшу зручність і безпеку фінпослуг в інтерв’ю з експертами
Цифровізації фінансових послуг та як ще задовольнити потреби клієнтів. Поради топових фінтех експертів
Наше видання знову пропонує краще познайомитись із номінантами цьогорічної Премії PaySpace Magazine. Це СЕО та представники провідних фінтех-компаній та експерти цієї галузі. Таким чином дізнаємось про ключові перспективи розвитку, новації та зручні фінансові послуги для клієнтів.
Нагадуємо, що до кінця листопада ви можете проголосувати за своїх фаворитів серед компаній, за найкращі стартапи та експертів FinTech і e-commerce. Зробити це можна на сайті Премії, авторизувавшись через e-mail або Facebook.
Сьогодні ми поспілкувались із провідники фахівцями фінтеху та дізналися про майбутнє безконтактних платежів, нові бізнес-моделі в фінтех-секторі, вплив технологій штучного інтелекту та що потрібно компаніям, щоб сподобатись клієнтам.
Про це та більше нам розповіли голова правління Юнекс Банку Іван Світек, співзасновниця Web3 фінтех-стартапу Weld Money Ірина Лоренс, СЕО izibank Анна Тігіпко, фінансовий радник, засновник Web3-університету професій майбутнього «Learn to Earn Global» Михайло Пацан.
Які тренди, на вашу думку, розвиватимуться у фінтех-галузі України протягом цього та наступного року?
Іван Світек, голова правління Юнекс Банку: конкуренція за клієнта у фінансовому секторі посилюється по всьому світу, що визначає ключові тренди розвитку фінтех-галузі на найближчі роки. Я виділили б кілька основних напрямів.
По-перше, проекти, спрямовані на прискорення та здешевлення p2p платежів у глобальному масштабі. Що, і це другий перспективний напрямок, створює виклик і можливості для розвитку проєктів регтех – рішень, здатних забезпечити швидке та надійне дотримання регуляцій, що постійно посилюються.
У глобальному масштабі простежується очевидний тренд на розвиток проєктів «вбудованих фінансів». Особливо це стосується BNPL-сервісів. «Оплата частинами» досить широко розвинена в Україні та має стійкий попит. Але в нашій країні розстрочка асоціюється з великими покупками, тоді як глобальний тренд зміщує асоціації у бік необмежено ширшого застосування. До речі, наша карта розстрочки закриває цю прогалину. Але я думаю, що наступного року у цьому напрямі можуть з’явитися й інші рішення.
Ще один напрямок – BaaS (Bank as a Service). В Україні він розвинений досить слабко, хоча перспективи напряму дуже значні. Конкуренція на фінансовому ринку посилюється, клієнтам все складніше знаходити відмінності між практично ідентичними сервісами, що спонукає шукати точки диференціації в запуску додаткових сервісних послуг. Найпростіший приклад – вбудовані до банківських додатків інструменти обліку та аналізу витрат, інструменти ведення сімейного бюджету, оплати регулярних платежів. Але цим напрямком тренд, звісно, не обмежується. Дуже широке застосування можливе в B2B. Важливо, що реалізація таких проєктів може бути ефективно реалізована у співпраці банків із технологічними компаніями. І перші кейси у вигляді запуску «банківських» РРО для ФОПа на ринку вже є.
2023 року кристалізувався тренд на віртуалізацію банківських карток.
Масштабний розвиток безконтактних платежів, зростання охоплення населення пристроями з NFC робить пластикові карти багато в чому надмірними. Я не готовий говорити про їхню смерть наступного року, але тренд очевидний: віртуальні карти витісняють пластик.
Нарешті, ще один загальносвітовий тренд – повсюдне використання логіки передплати, як методу монетизації. Днями, наприклад, про запуск передплати заявила Meta. Але аналогічний механізм може бути застосований і досить широко застосовується на заході щодо банківських послуг. Масовий український споживач поки що не готовий платити абонплату за фінансові послуги, але український фінансовий ринок не зможе уникнути цього тренду. Ймовірно, якісь кейси в завершеному з точки зору маркетингу вигляді будуть реалізовані вже наступного року.
Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. Фото: unexbank.ua
Ірина Лоренс, співзасновниця Web3 фінтех-стартапу Weld Money: цифрова трансформація: Посилення цифровізації фінансових послуг, включаючи використання хмарних технологій, блокчейн та штучного інтелекту для оптимізації процесів та покращення обслуговування клієнтів.
Автоматизація процесів: На прикладі нашої компанії Weld Money, ми прагнемо автоматизувати Customer Support, використовуючи ChatGPT та подібні LLM технології для підвищення ефективності обслуговування та зниження витрат.
Розвиток мобільних платежів і безготівкових транзакцій: Зростання популярності мобільних додатків для управління фінансами та безготівкових платежів, що сприяє збільшенню фінансової інклюзії та зручності для користувачів.
Регуляторна адаптація: Адаптація законодавства до нових технологій та бізнес-моделей в фінтех-секторі, що сприяє стабільності та зростанню ринку.
Ірина Лоренс, співзасновниця Web3 фінтех-стартапу Weld Money. Фото: facebook.com
СЕО izibank Анна Тігіпко: надалі буде автоматизація всіх процесів особливе те що пов’язано з поведінкою клієнта та моніторингом.
Фінансовий радник, засновник Web3-університету професій майбутнього «Learn to Earn Global» Михайло Пацан: це цифрова трансформація. Бо протягом останніх років Україна активно розвиває цифрові технології у фінансовій сфері. Це містить запуск нових цифрових банківських платформ, мобільних додатків для фінансового управління та інтернет-банкінгу.
А також блокчейн та криптовалюти. Зростання інтересу до блокчейн-технологій та криптовалют в Україні може призвести до виникнення нових стартапів і продуктів у цій галузі, а також до легалізації криптовалютних операцій. Думаю ми побачимо бум Web3 проєктів вже наступного року.
Фінансовий радник, засновник Web3-університету професій майбутнього «Learn to Earn Global» Михайло Пацан. Фото: facebook.com
Яке найбільше технологічне досягнення для фінансового ринку, на вашу думку, відбулося в Україні протягом року?
Іван Світек: лідером інновацій в Україні залишається Дія. Важко переоцінити внесок програми у розвиток фінтех-галузі країни. Це безумовний флагман цифровізації, який поряд із BankID став основою для розвитку всіх сучасних фінтехрішень. Можна створювати круті і навіть революційні фінансові продукти, але всі вони стикнуться з необхідністю ідентифікації клієнта. Дія та BankID вирішують це завдання.
Серед інших проєктів, що виділяються, можна згадати деякі BaaS рішення, такі, наприклад, як запуск програмних РРО для ФОПів деякими фінустановами. Впровадження СЕП 4.0, яка дозволяє проводити платежі в режимі 24/7, хоча треба визнати, що її можливості все ще слабко реалізуються на практиці. Розвиток сучасного тренду BNPL у вигляді нашої універсальної картки розстрочки. Спроби імплементації алгоритмів штучного інтелекту в банківські послуги поки, щоправда, переважно в частині клієнтської підтримки.
Але загалом, звісно, війна дуже загальмувала розвиток фінтех-галузі в Україні. Багато анонсованих раніше проєктів поставлено на паузу. Далеко не завжди через зміну ставлення акціонерів, а багато в чому через теперішні обмеження. Скажімо, призупинено розвиток рішень для приватних інвестицій. У цьому контексті, на жаль, важко говорити про справді яскраві технологічні досягнення.
Ірина Лоренс: важливим технологічним кроком у цьому році, на наш погляд, стало впровадження нових стандартів безпеки, інтеграція Дії, які допомагають забезпечити вищий рівень захисту та комфорту для клієнтів.
Анна Тігіпко: мабуть, найбільше технологічне досягнення це те що економіка та бізнес продовжує діджиталізацію і з’являються нові послуги такі як є підприємець.
СЕО izibank Анна Тігіпко. Фото: facebook.com
Михайло Пацан: українська ІТ екосистема зараз трансформується на Західні рейки. Ми побачимо багато нововведень, які вже є в США і імплементуються в Україні. Тому говорити за Україну як окремий суб’єкт технологічних досягнень зараз важко. Єдине, що ми суттєво просунулись в військовій промисловості, а саме в збірці дронів.
Окремо слід виділити технології штучного інтелекту, які зараз використовуються повсякденно. Цю технологію вже не зупинити і знання, яки використовувати штучний інтелект будуть обов’язковими як для нашого повсякденного життя, так і для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Саме цьому ми навчаємо в Web3-університеті Learn to Earn Global.
Що б ви порадили українським фінансовим компаніям залишатися на плаву: на які тренди звернути увагу та ринки?
Іван Світек: ключові глобальні тренди я описав вище. Не всі вони можуть застосовуватися до українського ринку просто зараз. Проте загальний напрямок очевидний.
На жаль, ресурси українського бізнесу зараз обмежені, інвестиції ззовні неможливі, проте запуск нових проєктів хоч і ускладнений, не є неймовірним. Для цього фінансовим компаніям слід шукати точки зростання у співпраці з технологічними компаніями. Я завжди був прихильником win-win рішень. А в сьогоднішніх умовах вони стали чи не єдиним справді робочим інструментом для запуску нових фінтех рішень.
Ірина Лоренс:
- Фокус на інноваціях: Щоб залишатися конкурентоспроможними, важливо інвестувати в нові технології та розробляти інноваційні продукти та послуги.
- Розширення ринків: Розгляд можливостей для розширення присутності на міжнародних ринках та знаходження нових каналів для збуту своїх продуктів та послуг.
- Співпраця з регуляторами: Активна співпраця з регуляторними органами для забезпечення відповідності нормам та створення сприятливого регуляторного середовища.
Анна Тігіпко: для того, щоб залишатися на плаву треба робити як і в будь-якому бізнесі класний продукт який буде подобатись клієнтам. в нас клієнт вибагливий і потребує безплатних плюшок і максимум кешбеку.
Михайло Пацан: адаптація до цифрових технологій. Важливо інвестувати в цифрову трансформацію, включаючи розвиток мобільних додатків, платформ для онлайн-банкінгу та автоматизацію процесів, в першу чергу з використанням технологій генеративного штучного інтелекту.
Фокус на безпеці. У зв’язку зі зростанням кіберзлочинності, компанії повинні вкладати ресурси в захист своїх систем і даних клієнтів. Особливо в період війни. Крім фізичного протистояння, в Україні паралельно ведуть протистояння на ІТ фронті. Тому захист ІТ інфраструктури і в першу чергу інфраструктури банків є одним з ключових пріоритетів.
Ознайомтесь із іншими популярними матеріалами по темі:
Ставки на споживчі кредити та нові пропозиції для клієнтів: Інтерв’ю із СЕО та СМО фінтех компаній
Діджиталізація, безпека та інноваційні сервіси: як українські компанії допомагають бізнесу
Telegram
Viber