close-btn

Від стійкості до антикрихкості: репортаж із найбільшої зустрічі ритейлу країни RAU EXPO – 2024

На цьогорічній події представлено весь спектр тем, що стосуються роботи з персоналом, фінансової діяльності, розвитку, інвестицій і лідерства. Основна мета заходу – об’єднати людей і компанії, які є представниками ритейлмереж, із компаніями, що надають послуги ритейлу. Окрім цього, на заході обговорювали взаємодію влади з бізнесом, податкову та митну політику

репортаж із найбільшої зустрічі ритейлу країни RAU EXPO – 2024

Репортаж із RAU EXPO – 2024. Фото: пресслужба RAU

Організатор дводенної зустрічі бізнесу у Києві RAU EXPO – 2024 – Асоціація ритейлерів України — профільне об’єднання гравців ринку роздрібної торгівлі та компаній, безпосередньо пов’язаних з ритейлом. До членів Асоціації входить понад 100 українських та міжнародних роздрібних компаній, серед партнерів – понад 30 компаній-представників B2B сфери та девелопменту.

RAU EXPO традиційно є головною подією в житті українського ритейлу. В умовах сьогодення цей майданчик перетворився на дієвий інструмент обговорення найактуальніших питань, напрацювання ефективних рішень та візій подальшого розвитку галузі.

Організатори максимально залучили учасників, щоб вони могли познайомитися, обмінятися контактами, знайти точки дотику і будувати бізнес разом, бути корисними одне одному.

На заході були присутні понад 1000 учасників. Це включає B2B партнерів та компанії ринку ритейлу. RAU EXPO – 2024 відвідали і журналісти PaySpace Magazine. Більше про теми, які обговорювались на панельних дискусіях, поради великих гравців ринку та ключові заяви представників влади читайте у нашому репортажі.

Ритейл набирає обертів

Асоціація ритейлерів України ексклюзивно на основі даних офіційної податкової звітності компаній сфери роздрібної торгівлі провела дослідження: який оборот отримали торговельні мережі у 2023 році – другому році великої війни. Його результати учасникам RAU Expo – 2024 представила керівниця відділу аналітики Асоціації ритейлерів України Яна Єрмакова. За її словами, Попри надскладні умови український ритейл не тільки вистояв, відновив свої обороти, але й зміг перевершити довоєнні показники. Так, статистика свідчить, що у 2021 році виторг мереж складав 1,44 трлн грн, у 2022-му впав до 1,16 трлн грн.

Яна Єрмакова, керівник відділу аналітики RAU.

Яна Єрмакова, керівник відділу аналітики RAU. Фото: пресслужба RAU.

«Ми ведемо щомісячне дослідження RAU і відстежуємо кількість робочих магазинів, аптек, АЗС – чинних і закритих. Ведемо цю статистику кожен місяць, і за два роки повномасштабної війни ми бачимо, що станом на кінець грудня 2023 року ми відновили показники до довоєнного рівня. Тобто ми вже вийшли навіть на 104% від довоєнної кількості робочих магазинів, аптек, АЗС – плюс 4% до 2022 року. Ми можемо говорити, що ритейл в принципі відновився. Але ми ведемо статистику. Члени RAU складають 64% від ринку. Якщо говорити про обороти, то бачимо тенденцію рік до року: плюс 21% у 2022 році, 20% у 2023 році і зараз дивимося статистику на 2024 рік», – прокоментувала дослідження Яна Єрмакова, керівник відділу аналітики RAU.

Єрмакова сказала, що ріст ритейлу частково відбувається шляхом інфляції. Однак, якщо не враховувати інфляцію, то ритейл зростає органічно. Це видно за кількістю відновлених торгових точок, збільшенню товарообігу, залученню персоналу, створенню робочих місць і збільшенню сплачених податків. Це свідчить про органічний розвиток. На її думку, ритейл відновився і продовжує розвиватися.

«На зустрічі присутні B2B партнери, компанії ринку ритейлу. Теми, які ми підіймаємо, охоплюють всю актуальну тематику для ритейлу: аналітика, податки, обороти, рейтинги, співпраця влади і бізнесу. Спектр настільки широкий, що його неможливо перерахувати на пальцях. Це абсолютно весь спектр, що стосується роботи з персоналом, фінансової діяльності, розвитку, інвестицій і лідерства. Загалом мета зустрічі – об’єднати людей, об’єднати компанії, які є представниками ритейлмереж, із компаніями, що надають послуги ритейлу», — додала представниця організаторів зустрічі.

Читайте детальніше: На скільки зросли доходи ритейлерів у 2023 — YouControl

Познайомитись. Спробувати. Запартнеритись

Впродовж двох днів на RAU Expo – 2024 діяла виставкова зона, де бізнес представляв свої компанії та послуги, які вже допомагають або у майбутньому можуть стати корисними для ритейлу.

RAU Expo – 2024. Виставкова зона. Фото: PSM

RAU Expo – 2024. Виставкова зона. Фото: PSM

Цих компаній дуже багато, і спектр може бути різним: діджитал, обладнання, асортимент, послуги. Тут люди могли перезнайомитися, обмінятися контактами, знайти точки доступу і будувати бізнес разом, бути корисними одне одному.

«Ми пропонуємо ритейлу рішення для холоду, теплопостачання, вентиляції, опалення, кондиціювання, причому в будь-яких масштабах – від стріт-ритейлу до величезних торговельних чи офісних центрів. Тому тут, по суті, наш клієнт – кожен. Ми тут вже не перший раз, мабуть, втретє чи вчетверте. Багато наших партнерів також тут.Наші рішення є енергоефективними, вони дозволяють знизити енерговитрати будівлі та перемикнути їх на чинні генератори чи резервні джерела живлення. Вони дозволяють відмовитись від газу і перейти на альтернативні джерела електропостачання», – сказав керівник B2B департаменту LG Electronics в Україні Едуард Супрунов.

керівник B2B департаменту LG Electronics в Україні Едуард Супрунов.

Керівник B2B департаменту LG Electronics в Україні Едуард Супрунов. Фото: PSM

Наталя, керівничка франчайзингового відділу мережі пекарень «Ваш Лаваш», розповіла, що на заході вони представляють свої пекарні. Наразі мережа нараховує 47 пекарень: 32 власні та 15 франчайзингових. Вони активно розширюються, відкриваючи нові пекарні як власні, так і франчайзингові. Мережа почала відкриватися у 2020 році, і попри коронавірус та війну, досягла 47 пекарень. Зараз три пекарні знаходяться на етапі ремонту, і незабаром їх кількість сягне 50.

«У нас дуже класний продукт – це стабільність. Хліб люди їли і будуть їсти за будь-яких обставин. Насправді у нас є гасло: “Продавайте, коли всі купують, і купуйте, коли всі продають”. Під час коронавірусу, коли всі закривалися, ми активно розвивалися. Ми говорили: «Добрий день, ми – хліб. Ми будемо працювати, ми будемо стабільно платити оренду». Під час війни ми теж проявляємо гнучкість. Невизначені часи сформували у нас дуже гнучку мережу, ми вміємо швидко приймати рішення та робити щось нове, щоб зацікавити клієнта», – поділилась вона.

Наталя, керівник франчайзингового відділу мережі пекарень «Ваш Лаваш»

Наталя, керівник франчайзингового відділу мережі пекарень «Ваш Лаваш». Фото: PSM

На виставці представлені і проєктувальники ТРЦ Retail & Development Advisor. Андрій Лотоцький, CEO компанії, зазначив, що більший попит зараз спостерігається в західних регіонах. Чим далі на захід, тим попит більший, оскільки багато внутрішньо переміщених осіб і бізнесів пересуваються та розташовують свої виробництва й офіси саме в західних регіонах. Тому більшість їхніх торгових центрів знаходяться в західних регіонах, починаючи з Ужгорода і аж до Мукачева.

«Попит високий тому, що концентрація ритейлерів на заході зараз більша, ніж була раніше, і при цьому є нестача професійних торгових площ. Зараз пропозиція доганяє попит, особливо у західних регіонах. Великою складністю є мобілізаційні заходи, через що катастрофічно не вистачає робочої сили. Відсутність будівництва, пропозиції торгових площ, житлових площ і так далі тягне за собою цілу ланку економічних втрат. Всі супутні компанії, ритейлери, робочі місця і так далі», — поділився ситуацією Андрій Лотоцький.

 CEO Retail & Development Advisor Андрій Лотоцький

CEO Retail & Development Advisor Андрій Лотоцький. Фото: PSM

Андрій Лотоцький також зазначив, що існує інша проблема: ритейлери не можуть відкриватися вчасно через те, що підрядні організації, які займаються ремонтами та вивісками, не можуть завершити роботи в магазинах. Такі проблеми, звичайно, зустрічаються в західних регіонах. Бізнес не хоче залишати ці регіони, тому вони починають з концепцій торгових центрів, проводять дослідження, проєктують та здійснюють брокерські і управлінські заходи щодо торгових центрів.

Гіганти ритейлу діляться досвідом

Анна Каніна, керівниця юридичного департаменту мережі магазинів «Аврора», зазначила, що останні два роки стали вирішальними для їхнього масштабування та розширення. За цей час, завдяки інвестиціям партнерів, які надійшли у 2021 році, вони змогли ефективно використовувати ці кошти для розширення мережі.

Гіганти ритейлу діляться досвідом

Гіганти ритейлу діляться досвідом. Фото: пресслужба RAU

Цікаве по темі: Інвестиційні програми та гранти для українського бізнесу: яку суму можна залучити

«Але до цього кампанія мала певний шлях. У нас були вже відпрацьовані бізнес-процеси, які реально за допомогою менеджменту просто постійно стандартизувалися, і коли було відкриття магазинів, вони були доведені до стандарту. Для нас, звичайно, можу сказати, для нас операційна робота. Один із напрямків масштабування зараз – це те, що ми почали розвивати свою мережу за кордоном. Першою країною стала Румунія. Станом на сьогодні у нас 17 відкритих магазинів у Румунії та один орендований логістичний центр», – розповіла PSM Каніна.

Анна Каніна пояснила, що «Аврора» – це не просто магазин з дешевими цінами чи дискаунтер. Засновники наголошують, що їхній магазин – це про гідність. Вони прагнуть, щоб людина з будь-яким сімейним бюджетом могла зайти і бути впевненою, що може придбати все необхідне за доступну ціну. Така стратегія та бачення компанії допомогли зрозуміти потреби ринку. Вони завжди орієнтуються на кінцевого клієнта, і це дозволяє відповідати вимогам ринку.

Дар’я Дашенкова, бізнес-партнерка з юридичних питань CBD та ритейлу МХП, поділилася своїми думками щодо розвитку ритейлу та роботи в сучасних умовах. Вона зазначила, що компанія постійно адаптується до нових викликів. Одним із ключових напрямків їхньої роботи є максимальна диджиталізація та спрощення процесів. Це включає вихід на нові формати комунікації з державними органами, щоб зробити цей процес більш зручним, швидким, екологічним та бажано електронним.

Дар’я підкреслила важливість таких змін, оскільки жодна торгова точка і команда не можуть комфортно працювати, якщо вони піддаються щоденним перевіркам. На щастя, завдяки підходам, які використовуються в їхній компанії, тиск у комунікації з державними органами значно зменшився. Зараз всі необхідні документи для їхніх торгових точок доступні в цифровому форматі. Це знімає будь-які питання у моменті комунікації, оскільки державні органи можуть просто знайти всю необхідну інформацію.

«Серед іншого, ми цифрували куточок споживача, який став додатковим вікном комунікації з держорганами. Це значно полегшує отримання необхідної інформації без створення додаткових стресових моментів для працівників держорганів та торгових точок. Ми автоматизуємо все, що тільки можна, включаючи заяви на дозвільну документацію. Спільно з держорганами намагаємося реалізувати це якомога ефективніше і швидше», — зазначила Дашенкова.

Стратегія антикрихкості в умовах воєнного часу

На одній із панелей заходу представники говорили про стратегію антикрихкості в умовах воєнного часу. Спікери обговорювали адаптацію стратегій компаній до змінних умов воєнного стану, перетворення викликів на стратегічні переваги, використання технологічних інновацій для підтримки зростання та антикрихкості в умовах непередбачуваності. Вони також розповіли, як вимірюють успіх своїх стратегій за допомогою KPI, як залучають і мотивують співробітників для підтримки антикрихких процесів та змінили підходи до менеджменту. Крім того, обговорювали комунікацію зі споживачами під час кризи, соціальну відповідальність бізнесу, чинники зростання ритейлу в Україні та роль держави у подоланні сучасних викликів.

Стратегія антикрихкості

Стратегія антикрихкості. Фото: PSM

Максим Пятаков, Директор Департаменту непаливних продажів ПАТ «Укрнафта»: враховуючи специфіку державної компанії, ми вже місяць назад запланували, як будемо працювати у 2025 році. Компанія дуже велика, і основні задачі, які в нас були, це щоб мережа не зупинилася. Умовно новий менеджер, який прийшов, працює над такими напрямками: модернізація мережі, покращення інфраструктури, починаючи зі сходу і закінчуючи західною частиною України, підтримка персоналу та покращення праці як всередині, так і київського сервісу.

Можливість змін у державній компанії обмежена певною стратегією, від якої важко відходити. Все ж таки, тут представники більше приватного бізнесу.

Бюджет і планування залежать від тих людей, які їх формують. Тому команда, яка зараз працює, зібрана з різних українських приватних бізнесів та людей, які працювали як у державному, так і в приватному секторі. Вони розуміють, як це працює, і тому ми формуємо ці ідеї, плани і далі затверджуємо їх. Ми випрацювали комерційний підхід до роботи та розвитку мережі.

Олексій Зозуля, CEO Фокстрот: Особливо під час війни не мати стратегії неможливо. Ми змінювали її тричі за цей період, коригували напрямок, і після того, як попередня стратегія вже показала свою ефективність, ми змогли досягнути того, що хотіли на цьому етапі.

Важливо точно знати, що саме ми хочемо робити, що маємо робити і що не маємо робити. Тобто вибір під час війни – це стратегічний вибір того, що саме ми хочемо отримати в кінці. Це перший фокус, який важливий. Без цього фокусу робити все, як за мирних часів, не вдасться і може бути контрпродуктивним.
Озираючись на всі ці два з половиною роки війни, я скажу, що дуже важливо фокусуватися на тому, що ти вибрав. Робити це ефективно, робити швидко і завжди піддавати критиці свої власні кроки, які ти вже зробив. Завжди можна зробити краще.

Віктор Мольченко, Директор з розвитку SPAR та «Наш Край»: вакантність дуже висока в лінійному персоналі. Ми застосовуємо всі можливі менеджерські, людські та інші фактори, щоб утримати людей і набрати нових. Бо ми розвиваємося. Розвивається як власна мережа, так і мережа наших партнерів-франчайзі. Проблеми у всіх однакові: відкривається магазин, наприклад, через два тижні, а у мене 10% персоналу в цьому магазині. Де взяти ще якусь кількість – поки ми не знаємо. Але ми відкриємося, там будуть люди. Це вже така складова, яка не прописана в жодному бізнес-процесі, це трошки власного досвіду.

Що ми робимо для того, щоб наші люди були більш спокійні та ментально здорові? У нас є багато різних цікавих кейсів. Вони виходять як з середини, так і з менеджменту компанії. Наприклад, ми досить часто збираємось колективом, і я, звичайно, спілкуюсь з людьми. Вони мають проблеми, вони всі стривожені. Ми придумали таку програму, яка полягає в тому, що ми запрошуємо музикантів, умовно гітаристів, художників, поетів. Це зовсім довільна ситуація, де людям пропонується просто відпочити на подушках. Їм розповідають цікаві історії, грає музика.

Синергія податкової та економічної політики задля забезпечення стійкості та розвитку в умовах війни

На RAU Expo – 2024 відбулася панельна дискусія, присвячена обговоренню актуальних питань економічного розвитку та податкової політики України в умовах війни. Під час заходу учасники зосередилися на трьох основних питаннях: які виклики відчуває Україна у сфері економічного розвитку та податкової політики, які точкові податкові стимули можуть бути надані для заохочення інновацій та технологічного розвитку, а також як забезпечити збалансоване співвідношення між потребами державного бюджету і стимулюванням бізнес-сектору.

Синергія податкової та економічної політики

Синергія податкової та економічної політики.Фото: пресслужба RAU

Одним із ключових аспектів обговорення стало визначення основних викликів, що стоять перед Україною у сфері економічного розвитку та податкової політики в умовах війни. Учасники дискутували про можливості введення точкових податкових стимулів для заохочення інновацій та технологічного розвитку, що є критично важливими для довгострокового економічного зростання країни.

Окрему увагу було приділено питанню забезпечення збалансованого співвідношення між потребами державного бюджету і виживанням та стимулюванням бізнес-сектору. Експерти обговорили, як можна ефективно підтримувати бізнес у складних умовах, забезпечуючи при цьому необхідні надходження до бюджету.

У дискусії взяли участь провідні експерти, зокрема: Надія Бігун, заступниця міністра економіки України; Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Сергій Тарута, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що виклики постійно змінюються і з віком стають ще загрозливішими. На жаль, рік за роком вони лише зростають. Сьогодні понад 60% бюджету виділяється на безпеку і оборону, що становить 40% від загального фонду. Україна витрачає на війну більше, ніж Ізраїль під час свого періоду війни, і ми відчуваємо гострий дефіцит фінансів.

Серед основних викликів Гетманцев виділив військові дії та розширення лінії фронту, а також фінансування армії, безпеки і оборони. Ці проблеми потребують значного збільшення фінансування, і це є об’єктивною реальністю. Ми фінансуємо армію шляхом власних коштів, і одне з рішень, яке було прийнято, – спрямування частини прибутку від російських активів на безпеку і оборону.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів,податкової та митної політики Данило Гетманцев. Фото: пресслужба RAU

«Це рішення передбачає можливість використання цих коштів. Інших джерел таких коштів ми, напевно, не отримаємо. Це гроші, які ми повинні збирати всередині країни, роблячи вибір в бік життя. У нас не залишилося популярних або легких рішень. Всі рішення або погані, або дуже погані, і ми повинні приймати їх відповідально. Без їх прийняття ми не встоїмо. Держава, навіть не маючи ресурсів для жодних додаткових бюджетних програм, спрямовує гроші на підтримку бізнесу. Сьогодні у нас діють декілька потужних програм, починаючи з 5-7-9, продовжуючи підтримкою агросектору, великих інвестиційних проектів та інших програм в межах 45 мільярдів, попри війну», — заявив на панелі Гетманцев.

Данило Гетманцев зазначив, що держава робить усе можливе для прискорення євроінтеграції, оскільки це єдина альтернатива для України. Він наголосив, що забезпечення макрофінансової стабільності є однією з найбільших перемог у цій війні: гривня, банківська система та платіжна система залишаються стабільними. Банківська система навіть демонструє прибутковість, що дозволяє розглянути можливість збільшення або введення податку на банківські прибутки. Гетманцев також підкреслив значні успіхи у детінізації економіки, що допомагає наповнити бюджет і профінансувати армію. Він переконаний, що основне завдання сьогодні – створити економіку, де успіх залежить від чесності.

«Я дуже вдячний білому бізнесу, зокрема великим торговельним мережам, які підтримують ініціативи держави щодо роботи з білими постачальниками та уникання роботи з тими, хто ухиляється від оподаткування. Це правильний вибір для побудови нової європейської економіки. Ми бачимо збільшення виторгів, зокрема через реєстратори розрахункових операцій, декларування оборотів та прибутків. Попри війну, ми маємо збільшення надходжень внутрішнього ПДВ на 50%, імпортного ПДВ – понад 40%, акцизного податку – 38%. Це говорить про потужний ресурс детінізації. На жаль, перевиконання бюджету цього року на 44,7 мільярда податковою і на 19,5 мільярдів митницею не покриває потреб, які насправді будуть ще більшими для фінансування армії», — додав він.

Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України, наголосила, що сьогоднішня панель була присвячена податкам та економічному розвитку. Вона підкреслила, що Міністерство економіки виступає партнером бізнесу в цьому діалозі, націленим на примноження можливостей для розвитку бізнесу.

«Якщо податки – це про перерозподіл та ефективну податкову політику, яка ефективно збирає і ділить, то ефективна економічна політика – це та, яка примножує. Ми бачимо себе як інституцію партнера бізнесу, яка примножує можливості, примножує бізнес, примножує можливості для бізнесу, щоб він зростав», – резюмувала Бігун.

Ознайомтеся з іншими цікавими матеріалами:

Як українським компаніям вийти на міжнародний ринок та уникнути помилок: інтерв’ю з комерційним директором та співвласником Laba Group Іллею Рейнішем

Мільярди інвестицій в Україну: у що вкладають іноземці під час повномасштабної війни

Як цифровізація робить український бізнес ефективнішим: кейс компанії VUSO

google news