В Україні криптоактиви все частіше з’являються у деклараціях посадовців, але разом із цим росте й кількість порушень. Чи змінить ситуацію нове законодавство та чи зникнуть податкові лазівки?
Фото: chatgpt.com
Останні роки криптовалюти стали невід’ємною частиною фінансового життя українців, а також поступово виходять у поле державного регулювання. Не оминула ця тенденція і систему електронного декларування: все більше посадовців вказують у своїх звітах цифрові активи. Однак НАЗК дедалі частіше виявляє порушення — від відсутності підтверджуючих документів до сумнівних спроб завищити вартість активів.
Ситуація ускладнюється тим, що податкові правила для крипти досі не були чітко виписані у Податковому кодексі. Це створює простір для маніпуляцій і дозволяє окремим декларантам та інвесторам уникати прозорого оподаткування. Нові законопроєкти № 10225 та № 10225-1 обіцяють закрити ключові лазівки та запровадити механізми ефективного контролю, проте чи стане цього достатньо — питання відкрите.
Щоб розібратися в темі, ми поспілкувалися з експертами:
- Ігорем Яськом, керуючим партнером Юридичної компанії Winner;
- Денисом Ерсой, керівним юристом практики податків / транзакційного та міжнародного оподаткування юридичної компанії ARZINGER;
- Мариною Томаш, CEO та засновницею Tomash Consulting, податковою консультанткою з 20-річним досвідом, учасницею Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки при Міністерстві цифрової трансформації України та робочої групи з розроблення законопроєктів щодо оподаткування віртуальних активів.
- Ігорем Млечко, керуючим партнером ASA Group.
Як наразі оподатковується крипта та чи потрібно її декларувати?
Марина Томаш розповіла, що на сьогодні у Податковому кодексі України (далі — ПКУ) немає спеціального положення, яке б прямо встановлювало, що прибуток від криптовалют (як «capital gain») визначається як різниця між продажною ціною та ціною придбання. Така норма не включена в чинний ПКУ.
Наразі ПКУ, податкова практика та консультації ДПС оперують тим, що операція з криптовалютою оподатковується як звичайний дохід — тобто вся сума, яку фізособа отримала при продажу крипти, незалежно від понесених витрат.
Які саме статті ПКУ використовуються для аргументації:
- Пункт 22.1 ПКУ визначає, що об’єктом оподаткування можуть бути: майно, товари, дохід (прибуток) або його частина тощо. Це загальна база, застосовна до всіх видів оподаткування.
- Пункт 163.1 ПКУ визначає, що об’єктом ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а також — іноземний дохід, якщо доходи отримані з-за кордону.
- Пункт 170.11 ПКУ регулює порядок включення іноземних доходів до загального оподатковуваного доходу.
- Підпункт 164.2.20 ПКУ визначає «інші доходи», до яких можуть належати у тому числі доходи від продажу криптовалюти (якщо виплата отримана від нерезидента).
Тому, за словами CEO та засновниці Tomash Consulting, наразі для фізичних осіб діють такі правила:
- Об’єктом оподаткування є дохід, отриманий від продажу крипти, який декларується як будь-які інші доходи за ставками: ПДФО – 18%; Військовий збір – 5%.
- Декларування здійснюється шляхом подання річної податкової декларації — до 1 травня року, наступного за звітним. Сплата податку — до 1 серпня.
«Отже: поки що діє класичний підхід — дохід від продажу крипти слід задекларувати, а з отриманого доходу заплатити 23% податків, без урахування витрат на придбання», — пояснила юристка.
Цікаве по темі: Чи можна буде розрахуватися криптовалютою в Україні — відповідь НБУ
Які основні порушення у розділі про криптоактиви виявляє НАЗК у щорічних деклараціях посадовців? Чи є можливість попередити ці порушення?
Як пояснив Ігор Ясько, основні порушення у розділі криптоактивів у щорічних деклараціях посадовців, які виявляє НАЗК, стосуються ненадання підтверджень, відсутності ідентифікаторів публічних адрес, та реальної невідповідності зазначених активів. Для уникнення цих порушень рекомендовано надавати біржові виписки та blockchain-верифіковані дані.
«Застосовуються перевірки через blockchain-аналіз, співпраця з кіберполіцією, і аналіз приналежності активів. Законопроєкт № 10225 (і альтернативний № 10225-1) частково вирішує питання податкового контролю, але залишаються певні ризики і лазівки», — пояснює експерт.
Він виділив декілька основних порушень у деклараціях:
- Найпоширеніше — недостатня доказова база: посадовці часто декларують криптоактиви без підтверджень біржових виписок або blockchain-адрес.
- Виявлено понад 2,2 тис. декларацій із зазначеною криптовалютою на суму ≈ 786 млн грн у 2024 році, багато — з порушеннями доказового оформлення.
- Відомі випадки виявлення штучно завищених сум криптоактивів або активів, що не належать декларанту — наприклад, коли для уточнення суми не надаються документи чи публічні адреси.
Щодо можливості попередити порушення, Ігор Ясько зазначив, що для цього необхідно подавати публічні blockchain-адреси та біржові виписки разом із декларацією.
«Рекомендується зберігати документи про володіння криптоактивами та використовувати офіційні біржі, де можлива ідентифікація користувача», — сказав фахівець.
Які інструменти використовує НАЗК для перевірки крипти?
Як пояснив Ігор Ясько у коментарі для PSM, Національне агентство з питань запобігання корупції використовує різні засоби для пошуку порушень, зокрема:
- верифікація через блокчейн: НАЗК може вимагати публічну адресу для перевірки історії транзакцій;
- співпраця з кіберполіцією: особливо у разі складних схем приховання чи ознак ухилення;
- аналіз реальної приналежності: включає перевірку реального власника криптоактивів, а не просто надання адреси чи виписок.
Читайте також: 5 країн, де прибутки від криптовалют не оподатковуються
Чи закриває законопроєкт №10225 (та альтернативний №10225-1) схеми ухилення від податків?
Керуючий партнер юридичної компанії Winner розповів, що новий законопроєкт посилює вимоги щодо верифікації ідеї цифрових фінансів — обов’язок подавати підтвердження та ідентифікувати активи через KYC (know-your-customer).
«Прописуються механізми податкового контролю, проте декларування самої наявності активів все одно залежить від чесності декларанта та контролю з боку НАЗК», — зазначив Ігор Ясько.
Денис Ерсой також пояснив, що у цьому контексті потрібно звернути увагу на два аспекти: заборона застосовувати спрощену систему оподаткування та розкриття інформації про операції із віртуальними (крипто) активами.
«Що стосується першого компоненту, то наразі законодавство прямо не забороняє приватним інвесторам користуватися перевагами спрощеної системи оподаткування та, як наслідок, оподатковувати доходи від віртуальних (крипто) активів на відносно пільгових умовах (5% єдиного податку та 1% військового збору). Цим режимом користуються не перший рік ті інвестори, які хочуть сплачувати податки в бюджет, але робити це з урахуванням доступних преференцій, без застосування більш обтяжливих правил, відповідно до яких потрібно сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору з усієї суми отриманого доходу», — розповів фахівець.
Керівний юрист практики податків юридичної компанії ARZINGER додав, що було б неправильно казати, що це є схемою ухилення від оподаткування. Радше це практика ринку, яка виникла за відсутності політичної волі влади привести податкові правила до реалій сьогоднішнього життя.
«У цьому контексті обидва законопроєкти встановлюють пряму заборону користуватися перевагами спрощеної системи для оподаткування доходу від віртуальних (крипто) активів. Натомість приватні інвестори будуть зобов’язані застосовувати той режим оподаткування, який діє по відношенню до класичних інвестиційних активів, де прибуток інвестора (різниця між його доходом і понесеними витратами з урахуванням курсової різниці) оподатковується 18% ПДФО та 5% військового збору», — сказав Денис Ерсой.
За його словами, законопроєкти також передбачають, що іноземні та вітчизняні провайдери, які надають послуги щодо віртуальних активів резидентам України (зокрема, біржі, обмінники, кастодіани і навіть консультанти), будуть зобов’язані проходити авторизацію, реєструватися у податковій та подавати щорічній звіт про операції із віртуальними активами, які були здійснені із резидентами України. До речі, аналогічні правила мають запрацювати і в ЄС з 1 січня 2026 року, коли повноцінно запрацює відповідна директива (DAC8).
Як наслідок, з кожним роком податкова буде отримувати все більше інформації про операції із криптоактивами резидентів України, що у свою чергу має посилити контроль за оподаткуванням.
Читайте популярне: Рейтинг найбільших та найкращих банків світу
Марина Томаш розповіла, що наразі, як ми знаємо та бачимо, дуже обмежена кількість фізичних осіб декларують крипту в Україні. І зараз ми не говоримо про декларування НАЗК; мова саме про податкові річні декларації фізичних осіб. На її думку, альтернативний № 10225-1 закриває це питання так.
«Відповідно до пп. «170.21.5. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, у разі виплати фізичним особам – платникам податку доходів від продажу віртуальних активів, зобов’язані відобразити суму виплачених доходів у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, зобов’язані здійснювати облік всіх операцій своїх клієнтів з віртуальними активами та зберігати інформацію про доходи та витрати за такими операціями протягом 1095 днів», — пояснює податкова консультантка.
Що це означає?
По-перше, основні обсяги з торгівлі криптою в Україні будуть проходити через «постачальників послуг» (пп. 18 статті 1 Закону України «Про віртуальні активи»).
Йдеться про юридичні особи, зареєстровані в Україні (або українські філії іноземних компаній), які від імені клієнтів можуть здійснювати такі види діяльності: зберігання та адміністрування криптоактивів, робота торговельних майданчиків для крипти, а також обмін віртуальних активів на фіатні гроші.
По-друге, такі постачальники послуг будуть звітувати у ДПС України щодо сум виплачених фізичним особам доходів.
По-третє, додатково передбачена обмежуюча норма для платників єдиного податку щодо торгівлі криптою, тому оподатковувати операції з торгівлі криптою єдиним податком буде неможливо.
Податковий кодекс прямо забороняє компаніям, які працюють з криптою — біржам, обмінникам, кастодіанам тощо — користуватися спрощеною системою оподаткування. Єдиний виняток зроблено лише для тих, хто надає консультаційні послуги у сфері віртуальних активів.
Читайте також: НБУ не планує включати криптовалюти до міжнародних резервів
Ігор Млечко також нагадав, що комітет ВРУ з питань цифрової трансформації у своєму висновку рекомендував профільному комітету підтримати саме законопроєкт № 10225-1, який більш сфокусований на розвитку ринку, але є менш деталізованим у питаннях нагляду та регулювання операцій, ніж № 10225.
Варто врахувати, що 24.04.2025 року у ВРУ було зареєстровано ще один законопроєкт — № 10225-д. Його мета — створити правову основу для обігу віртуальних активів в Україні, забезпечивши їх легальне використання, оподаткування та захист прав учасників ринку.
«Водночас ці ініціативи не можна вважати інструментами «закриття схем ухилення від податків». Їхнє завдання — вивести ринок у правове поле та запровадити юридичні й податкові режими для діяльності з віртуальними активами», — розповів у коментарі для PSM керуючий партнер ASA Group.
За його словами, зараз доходи від операцій з віртуальними активами формально вже підпадають під оподаткування. Запровадження чітких правил може знизити рівень ухилень, але не ліквідувати схеми повністю, адже схема — це завжди обхід наявних правил. Тому, звужуючи старі прогалини, законодавство неминуче породжує появу нових шляхів.
Наприклад, законопроєкти передбачають участь постачальників послуг як податкових агентів, що утримують податки з клієнтів. Подібний механізм уже працює в інших сферах, коли юрособа виплачує дохід фізособі. Законопроєкт № 10225-д також зобов’язує фізосіб самостійно вести облік фінансових результатів від операцій з віртуальними активами. Це новація, що по суті дублює чинний обов’язок декларувати доходи, який, до речі, майже не виконується.
Ключове ж питання, на думку Ігоря Млечко, — «сіра зона» обігу віртуальних активів у вигляді неперсоналізованих транзакцій. Жоден законопроєкт не здатен врегулювати це технічно. Тому суттєво знизити рівень ухилень можна лише через:
- неможливість обігу віртуальних активів поза офіційними сервісами з ідентифікацією користувачів;
- ліквідацію тіньових (неліцензованих) криптообмінників, які дають змогу конвертувати віртуальні активи в готівковий фіат.
Питання «сірої зони» (транзакції без KYC) – це технічна та глобальна проблема ринку, і жоден з цих законопроєктів її не вирішує.
Які додаткові ризики або лазівки залишаються навіть після нового законодавства?
Ігор Ясько зазначив, що наявні лазівки щодо «анонімних» криптоактивів, коли адреса не пов’язана з паспортними даними, залишається чинною проблемою.
При цьому Денис Ерсой додав, що після прийняття законопроєкту у поточній редакції ризики можуть залишитися хіба що для сумлінних платників податків.
«Так, приватні інвестори зможуть оподатковувати не весь дохід від продажу своїх віртуальних (крипто) активів, а лише прибуток – різницю між доходом від продажу активів та понесеними раніше витратами на їх придбання (з урахуванням курсової різниці). Однак, для підтвердження своїх витрат, які дозволять законно зменшити податкове навантаження, інвестори повинні будуть мати підтверджуючі документи (докази понесених витрат)», — розповідає аналітик.
За його словами, якщо податкова встановить такі правила, що унеможливлять або істотно ускладнять отримання «належних» на їхню думку документів (наприклад, з усіма печатками, апостилем, нотаріальним перекладом), то інвестори опиняться у дуже вразливій ситуації. Як наслідок, вони фактично будуть позбавлені права на сприятливий режим оподаткування, який передбачений законом.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Як змінилася частка непрацюючих кредитів у банківському секторі — НБУ
Хто з фінкомпаній отримав штраф від НБУ та втратив ліцензію у липні 2025 — аналітика
Telegram
Viber
