Тема регулювання криптовалютної сфери в Україні наразі як ніколи актуальна. Це зумовлено, зокрема, потребою розкрити тіньові операції, а також залучити додаткові кошти до бюджету. Детальніше про фінансові втрати, що зумовлені відсутністю регуляторної бази, розповів у блозі Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації України з розвитку IT, керівник проєкту Дія.City
Україна недоотримала $4 млрд у бюджет через відсутність крипторегуляції — Борняков Фото: facebook.com/bornyakov. pixabay.com
Я неодноразово наголошую, що Україна втрачає значні економічні можливості через відсутність законодавчого регулювання крипторинку.
Блокчейн-аналітик Артем Чернецький у колонці на Економічній Правді зазначає, що з 2016 по 2022 рік ми втратили $48,8 млрд доходів населення та компаній і $4 млрд податкових надходжень через відсутність крипторегуляцій.
На противагу Бразилія та Індія, які також раніше зазнавали фінансових втрат через великий нерегульований сірий ринок, вже легалізували криптоактиви й успішно інтегрували їх у свої фінансові системи. Завдяки добре продуманій стратегії легалізації країни збільшили податкові надходження та знизили ризики злочинної діяльності, пов’язаної з криптою.
Натомість Естонія, яка до 2018 року вважалася європейським «криптохабом» завдяки лояльному законодавству, згодом почала запроваджувати жорсткі регуляції, подібні до тих, що діють на ринку цінних паперів. Це призвело до масового виходу компаній і відтоку капіталу з країни.
Цікаве по темі: 12 країн, де немає податків на криптовалюти
Сьогодні сусідні Литва та Польща пропонують більш лояльні умови для роботи криптокомпаній. Ці країни спростили процедури отримання ліцензій, встановили помірні податки та забезпечили прозоре правове поле. Такі умови приваблюють компанії з усього світу реєструватися саме в цих юрисдикціях.
Щоб Україна перестала втрачати $4 млрд податкових надходжень щороку, ми маємо ухвалити ефективне криптозаконодавство та створити стабільне середовище для розвитку бізнесу. Також важливо встановити податкові ставки, які будуть вигідними для держави та прийнятними для зацікавлених компаній працювати на нашому ринку. Саме таку логіку закладено в проєкт закону №10225-1.
Такий підхід зупинить відтік капіталу, сприятиме притоку інвестицій, необхідних для підтримки економіки в умовах війни, і посилить нашу конкурентоспроможність у сфері крипторегулювання.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Криптовалюти отримали легальний статус у Туреччині
Оподаткування криптовалют в Україні почнуть розглядати після війни
Скільки мемкоїнів зазнали невдачі у 2024 році: дослідження
Telegram
Viber