close-btn
Ми в соцмережах:

Країни BRICS відмовляться від долара? Чим це загрожує світовій економіці та Україні

Країни BRICS хочуть зменшити залежність від долара. Як їм це може вдатися?

Дедоларизація у BRICS

Країни BRICS думають над дедоларизацією торгівельних процесів. Фото: https://www.hubraum.com/

ХХ сторіччя структурувало світовий порядок так, що вектори розвитку економіки сьогодні задають кілька могутніх країн. Вони є стрижнями, навколо яких гуртуються інші держави. За великим рахунком, такими стрижнями є США і Китай – вони вирішують, як, з ким і чим торгувати, які галузі економіки розвивати, який порядок денний просувати по медіаканалах. Ці два кити світової політики та економіки намагаються створити такий економічний клімат, щоб якомога краще задовольнити свої глобальні потреби та реалізувати плани. Завдяки економічній розвиненості США і Китай об’єднали навколо себе низку країн-партнерів і працюють на зміцнення міжнародного впливу. Так, КНР об’єднала навколо себе чотири країни в межах BRICS: Бразилію, рф, Індію та Південну Африку, а США лідирує в об’єднанні G7, куди входять також Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Японія.

І хоча про пряме протистояння між Вашингтоном та Пекіном не йдеться, останнім часом воно стає неприхованим – політична та економічна конфронтація посилюється і загострюється, і останні новини свідчать саме про це. Китай намагається переважити за впливом і темпами розвитку Сполучені Штати Америки, і для цього вирішив зменшити залежність від американського долара або взагалі відмовитися від нього в межах BRICS.

Далі розповідаємо про багаторічні спроби BRICS грати за власними правилами, а також про перспективи відмови BRICS від американського долара, а також про вплив таких змін, якщо вони стануться, на Україну.

Плани BRICS відмовитися від долара США не нові

Розмови щодо створення власної фінансової структури та відмови від долара як розрахункової валюти між країнами BRICS тягнуться уже понад сім років. Ще у 2014-му росія, яка вже тоді стикнулася з американськими санкціями через анексію Криму, просувала ідею необхідності знизити залежність від Заходу у всіх сенсах.

У червні того року у бразильському місті Форталеза було підписано угоду про створення банку BRICS та планувалося розробити процедури фінансування інфраструктурних проєктів та взаємодопомоги країнам об’єднання у випадку, якщо якась з них стикнеться з дефіцитом ліквідності. Країни організації хотіли, щоб нова фінансова установа виконувала амбіційну роль – була альтернативою найбільшим світовим фінансовим організаціям. Проте, незважаючи на далекоглядні плани щодо взаєморозрахунків у національних валютах в рамках торгових угод між собою та запуску банку BRICS, усе це було і залишається доволі ризиковою річчю.

Справа у тому, що валюти кожної з країн BRICS не є настільки стабільними, щоб їх можна було ефективно використовувати за кордоном, не збільшуючи курсові коливання. До того ж  економіки країн BRICS не є такими затребуваними та бажаними серед по-справжньому великих інвесторів, тому їх нацвалюти будуть менш затребуваними, ніж, скажімо, американський долар.

Ба більше – обсяги торгівлі не такі великі (відсоток товарообороту становить близько 10% від загальносвітового), щоб підтримувати розвиток недоларової фінансової інфраструктури і дедоларизацію.

Незважаючи на реальні ризики, плани щодо створення міжнародної фінансової організації під назвою «Новий банк розвитку BRICS» не були голослівними – у 2015 році влада Китаю ратифікувала відповідну угоду. Тоді ж було затверджено керівництво банку, а для надання допомоги одна одній країни розробили і ухвалили Пул умовних валютних резервів обсягом 100 млрд доларів (Китай вніс 41 млрд, Бразилія, Індія та рф – по 18 млрд, і ПАР – 5 млрд).

Крім того, країни BRICS у 2015 році заговорили про наміри створити багатосторонню платіжну систему, яка мала б забезпечити їм гарантію від ризиків, пов’язаних з рішеннями, ухваленими країнами, що керують сучасними платіжними системами. Очевидно, що на той час йшлося про незалежність від США.

Насправді усе це не новостворені та революційні структури, а давно знайомі й ефективні системи. Приміром, банк BRICS задумувався як аналог Світового банку та Міжнародного валютного фонду, а платіжна система BRICS – як аналог міжнародній міжбанківській системі передачі інформації SWIFT.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Північна Корея заробляє гроші: ВВП, торгівля, хакерство та рабська праця

Перспективи швидкого економічного розвитку BRICS

BRICS – це об’єднання найбільших за площею і населенням країн, що розвиваються. Здавалося б, вони мають всі шанси разом сколихнути світову економіку та стати одна одній сильними помічниками на шляху розвитку. Проте у 2015 році рф і Бразилія стикнулися з рецесією, економіка Китаю сповільнилася, а Південноафриканської республіки – взагалі зупинилася, тому об’єднання втратило інвестиційну привабливість.

Варто зазначити, що у 2009 році, коли угрупування тільки виникло, ніхто не думав про те, що воно стане політичним або торгівельним союзом. Проте країни BRICS укріпили свої зв’язки одна з одною та посилили політичну взаємодію. За оцінками впливового інвестиційного банку Goldman Sachs, великий розмір економік цих країн дозволить їм не лише показати економічне зростання, а й наділити його політичним вектором, що знизить вплив «золотого мільярда» – громадян населення розвинутих країн (США, Канада, Австралія, 27 країн ЄС, Нова Зеландія, Ізраїль, Ліхтенштейн, Монако, Люксембург, Андорра, Ватикан, Мальта) з високим рівнем життя.

П’ятнадцять років тому Goldman Sachs передбачали, що BRICS наздожене G7 до 2032 року, а до 2043 року індійська економіка перевершить американську. Крім того, за прогнозами аналітиків, до 2050 року загальні показники економік країн BRICS можуть перевищити сукупний обсяг економік найбагатших розвинених країн. Бразилія, рф, Індія та Китай займають понад чверть території планети, об’єднують 40% населення світу і мають об’єднаний валовий внутрішній продукт у розмірі 15,435 трлн доларів. Це дає їм шанси стати до 2050 року домінуючими економічними країнами: постачальниками товарів промислового призначення і послуг та сировини.

Бажання BRICS відмовитися від долара міцнішають?

Очевидно, що в рамках економічного протистояння США і Китаю створити глобальну систему економічних відносин з одним беззаперечним лідером неможливо. І у Пекіні, і у Вашингтоні це розуміють, тому обидві країни розвивають дві окремі спільноти країн навколо себе. З року у рік триває поділ геополітичного світу, подрібнення його на альянси за інтересами. Разом з тим глобалізація сучасного світу та економіки, зокрема за участі долара, як першої валюти світу, стала повсюдною.

Дедоларизація у BRICS

У BRICS хочуть зменшити залежність від долара. Фото: https://nikvesti.com/

У той же час США стикнулися з безпрецедентною інфляцією – з 2021 і протягом всього 2022 року її показник зростав і у травні, приміром, склав у річному вираженні 8,6%, що стало максимальним значенням з грудня 1981 року. Лише восени інфляція сповільнилася більше, ніж прогнозувалося – у жовтні споживчі ціни зросли на 7,7%  порівняно з 8,2% у вересні.

Крім того, американську економіку розхитали пандемія коронавірусу, наслідки якої відчутні зараз і відчуватимуться протягом ще багатьох років, жорстока і затратна війна в Україні, розпочата росією, а також збої в енергетичних поставках. Через це Центральний банк змушений був підвищити процентні ставки, використовуючи це як антиінфляційний інструмент. У березні 2022 року, коли облікова ставка була в діапазоні 0%-0,25%, а інфляція почала рости, було підвищено витрати на запозичення. Ба більше – нещодавно фахівці Федеральної системи США заявили, що підтримають найвищу облікову ставку на рівні 5%, навіть якщо інфляція досягає піку, а економічна активність сповільнюється. Водночас представники Федерального резерву США налаштовані активно боротися з інфляцією і очікують, що високі процентні ставки залишаться чинними доти, доки не з’являться результати такої боротьби.

Тривожні економічні перспективи у США очікувано спровокували тривогу й в інших країнах – чи здатен долар утримувати позиції лідируючої валюти, чи залишається він таким такою ж сильною резервною валютою, як, скажімо, 30 років тому? Відтак, деякі країни хочуть зменшити залежність від американської нацвалюти або взагалі позбутися її впливу

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни на ринку нафти, нестабільність криптобірж і спустошення офісів: Топ трендів, що пануватимуть у світовому бізнесі у 2023 році

На тлі цього обертів набирає тенденція під назвою «дедоларизація». Саме для досягнення цієї цілі у BRICS думають над прийняттям до свого складу Аргентини, Ірану, Алжиру, Індонезії, Мексики, Саудівської Аравії, Туреччини, Єгипту. Ймовірне стрімке розширення організації називають «БРІКСпансією» (BRICSpansion). Якщо до складу BRICS увійде хоча б одна нова країна, платформа оновиться як BRICS+ і потребуватиме оновлення фінансової системи всередині. У такій ситуації організація дійсно може відмовитися від долара у чинній системі міжнародних розрахунків. Якщо це відбудеться, Китай миттєво запропонує юань як альтернативу долару США. Тож не виключено, що ера юанізації не за горами.

Крім того, посиленню економіки Китаю може сприяти війна в Україні. Справа у тому, що через вторгнення в Україну росія стикнулася з масштабними європейськими та американськими санкціями, внаслідок чого втратила великого покупця – Євросоюз. Натомість Китай почав купувати російські газ і нафту на піку зниження цін на них. На тлі цього Пекін має розширювати інвестування у зберігання та транспортування сирої нафти та скрапленого газу.

Йдемо далі. Саудівська Аравія є країною з чи не найбільшими родовищами та запасами чорного золота, а Китай – найбільший його імпортер. Якщо їхня співпраця зміцнюватиметься, то у ній не залишиться місця долару – вони впровадять взаємовигідну систему розрахунків. Це прискорить процес відмови від долара на рівні BRICS і посиленню ролі юаня у світовій торгівлі. Не виключено, що з’явиться концепція «нафтоюанів» — своєрідного інструмента для розрахунків в рамках двосторонніх відносин Китаю та Саудівської Аравії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: FinTech-екосистема Індії: Величезні інвестиції, десятки юнікорнів та заборона криптовалют

Що принесе Україні дедоларизація?

Хитання економіки. Ймовірна дедоларизація в межах BRICS та подальшим ігноруванням американської нацвалюти у світових торгах є ризиком для глобальної економіки. А все, що є ризиком для світової економіки, є ризиком безпосередньо для України, адже наша країна, перебуваючи у стані війни, як ніколи раніше, гостро залежить від поставок гуманітарної допомоги, озброєння, товарів першої необхідності та фінансових надходжень із Заходу.

Зменшення допомоги від Заходу. Потрібно розуміти, що сьогодні США є найбільшим, найсильнішим та найстабільнішим партнером і донором України, а долар є ключовим фінансовим інструментом підтримки нашої держави, адже допомога від країн-партнерів та міжнародних організацій пов’язана з доларом. Він традиційно є еквівалентом цінності усіх біржевих товарів та осередком стабільності для інвестицій та капіталів. Якщо країни почнуть відмовлятися від долара або засумніваються у його стабільності, то він ослабне, а інтенсивність підтримки України з боку США зменшиться. Так, слабкий долар зменшить довіру міжнародних інвесторів до американських фінансових активів і долара безпосередньо. Миттєво зникне об’єднаність та солідарність США та країн ЄС стосовно допомоги Україні зараз та після завершення війни.

При цьому варто зазначити, що усе вищесказане – це прогнози та припущення, і станом на зараз гарантованої заміни долару немає. Юань же є лише розмінною монетою, яка повністю підконтрольна китайському лідеру Сі Цзінпіню і не може слугувати гарантом стабільності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Австралії анонсували створення цифрового національного стейблкоїну AUDN

Яким буде 2023 рік для бізнесу: податки, перевірки, пільги та звіти

Open Finance як нова ера фінансових відносин: Переваги концепції та її впровадження у світі

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!