Міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні активно співпрацює з місцевим бізнесом для реалізації гуманітарних програм та підтримки постраждалого населення. Організація розглядає можливості впровадження фінансових технологій для ефективнішого збору й розподілу допомоги. МКЧХ також має досвід співпраці з банками для надання фінансової допомоги постраждалим регіонам, і в майбутньому планує активніше використовувати фінтех-інструменти
Як ви бачите роль фінансових технологій у покращенні гуманітарних програм Червоного Хреста в Україні? Чи допомагають ці технології у зборі та розподілі фінансових ресурсів?
Задля оптимізація витрат діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста ми створили світові хаби для сервісних відділів нашої організації. Наприклад, світовий центр фінансових операцій МКЧХ знаходиться на Філіппінах. Там зосереджено всі ресурси щодо фінансового аудиту, перевірки й оптимізації діяльності усіх делегацій МКЧХ (а їх близько 100). Тому в межах інформації, яку маю делегація МКЧХ в Україні складно дати детальну відповідь на ці питання.
Чи може Червоний Хрест надавати грантову підтримку українському бізнесу або стартапам, які працюють у соціально значущих сферах? Якщо так, то які критерії для отримання таких грантів?
Місія МКЧХ – допомагати цивільному населенню, яке опинилося в зоні збройного конфлікту. Тому будь-які дії, які збільшують можливість населення виживати в умовах конфлікту, ми підтримуємо. Наша мета полягає в тому, аби максимально наблизити життя людей в зоні конфлікту до того, яке вони мали в мирний час. У нас є програма підтримки мікро-економічних ініціатив населення, яка передбачає підтримку малих бізнесів у зоні конфлікту. У 2014-2022 роках, коли зона конфлікту обмежувалася Донбасом, а сам військовий конфлікт був не такої високої інтенсивності, ми мали десятки проектів мікро-економічних ініціатив на Донбасі, які мали нашу підтримку: малинова ферма у Тарамчуку, піцерія в Гірському, теплиці на вирощування квітів для фітодизайну, декілька сироварень, приватні кабінети дантистів, приватна практика навчання англійській мові, тощо. Критерієм була готовність майбутніх бізнесменів вкладати хоча б невеликий процент власних коштів, а також ефективний бізнес-план. При цьому, ми організовували курси для таких людей, допомагаючи їм писати бізнес-плани. Сьогодні інтенсивність військового конфлікту настільки висока, що реалізація подібних проектів є небезпечною.
Чи розглядає Червоний Хрест можливість створення спеціалізованих програм підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, зокрема в контексті післявоєнної відбудови?
Ми готові ділитися власним досвідом і продовжувати підтримувати проекти малого бізнесу, коли ситуація з безпекою буде дозволяти це робити. У нас є одне застереження: ми хочемо, аби нові бізнеси були спрямовані на населення тих громад, які постраждали від військового конфлікту. А також, аби гроші людей, що проживають у зоні конфлікту, лишалися у тій самій або сусідніх громадах. Це дозволить пожвавити загальну економіку регіону, населення якого постраждало від бойових дій. Навіть сьогодні, коли ми реалізуємо програми допомоги населенню, що проживає у зоні конфлікту (наприклад, постачання палива для підготовки до зими), ми намагаємося наймати для цього мешканців сіл тих самих громад. Зокрема після очищення лісу від мін і залишків снарядів, що не розірвалися, яку провели працівники ДСНС України, ми наймаємо організації, які можуть почистити ліс від сухостою, переробити його на дрова і доставити до населення громад, що знаходяться поблизу фронту. Це робиться тому, щоб гроші максимально залишалися у громадах, які постраждали від військового конфлікту.
Як відбувається відбір підприємств чи організацій для співпраці з Червоним Хрестом в Україні?
Критерії дуже чіткі і прості, ми розуміємо, що маємо справу з людьми, які не є професійними бізнесменами, і наша допомога потрібна більше тим людям, які шукають нові способи заробити собі на життя. У нас є дуже прості проекти: роздача теплиць для вирощування овочів для продажу або роздача курей, качок, гусей, індиків для вирощування для себе і на продаж. У таких випадках нам необхідно тільки переконатися, що людина, яка претендує на подібного роду допомогу, має фізичні можливості займатися такою діяльністю, а такоє що така діяльність не містить ризиків для життя (наприклад, коли город людини є крайнім у селі і межує з позиціями військових). Коли ж йдеться про більш складні проекти підтримки мікро-економічних ініціатив, ми звертаємо увагу на досвід людей, трудові ресурси, реалістичність поставлених планів і готовність інвестувати деякий процент власних коштів у нову справу.
Варто ознайомитись: Про запуск інклюзивного класу авто, нові плани та співпрацю з українськими компаніями: інтерв’ю з CEO Uklon Сергієм Гришковим
Чи має Червоний Хрест в Україні приклади успішної співпраці з українським бізнесом, якими ви могли б поділитися?
З фінансово-технічним сектором українського бізнесу у нас немає досвіду співробітництва за винятком надання фінансової допомоги населенню постраждалих регіонів. У 2022 році ми реалізовували разом з Міністерством соціальної політики України програму фінансової допомоги, коли ми виплачували кошти всім, хто станом на 24 лютого 2022 року проживав у тих 9 регіонах України, які були охоплені конфліктом. Списки таких людей нам надавало Мінсоцполітики, а ми вже через банківські структури перераховували гроші населенню.
Також у нас багато прикладів успішного співробітництва з українським бізнесом щодо проектів по відновленню постраждалого житла, коли ми закупали будівельні матеріали для передачі їх населенню, чиї будинки постраждали від військового конфлікту. Також при роздачі харчових і гігієнічних наборів ми намагаємо при можливості закупати продукти і засоби гігієни в українських виробників.
Чи планує Червоний Хрест і надалі залучати українські фінтех-компанії до розробки спільних проектів чи ініціатив? Які напрямки співпраці ви вважаєте найбільш перспективними?
Поки що зарано будувати якісь плани, коли військовий конфлікт на території України має таку високу інтенсивність. Поки що ми зосередженні на базовій допомозі, яка дозволяє виживати людям, що проживають в зоні конфлікту.