У 2024 році починає працювати міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS. Як відбувається такий обмін і що зміниться для громадян, що тримають кошти за кордоном? І чи передасть Україна дані про фінансові рахунки громадян, які отримали тимчасовий прихисток і на сьогодні проживають в інших країнах?
Податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.Фото:Олександра Томашевська.
Автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та іншими країнами світу за відповідними стандартами звітності сприятиме підвищенню рівня ефективності податкового контролю та протидії ухиленню від сплати податків. Але кого саме торкнуться зміни та що взагалі таке СRS. Детально розповіла для PaySpace Magazine податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
Старт CRS: що відбувається?
Ще у серпні 2022 року Державна податкова служба України як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS, яка передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам Загального стандарту звітності Common Reporting Standard (CRS). То ж, з 1 липня 2023 року запустилися процеси підготовки до обміну фінансовою інформацією податкових резидентів інших країн.
Головна ідея CRS — не допустити так званого «подвійного неоподаткування». Іноді люди, які заробляють гроші у різних країнах, не сплачують податки у жодній з країн або сплачують податки не з усіх отриманих доходів, посилаючись на те, що у кожній країні, де вони отримують дохід, вони не є податковими резидентами. Тому уряди країн світу погодилися, що підзвітні фінансові установи (банки, фінансові та інші компанії) будуть визначати податкове резидентство своїх клієнтів, а також повідомляти податкові органи про дані на рахунках, якщо такі клієнти мають податкове резидентство в інших країнах. А податкові органи країн, що приєдналися до Багатосторонньої угоди CRS, будуть проводити автоматичний обмін такими даними. Це дозволить стягувати більше податків із загальносвітового доходу резидентів різних країн.
Наприклад, податковий резидент України заробляє кошти на міжнародних е-комерс платформах у США та Європі і тримає свій капітал на банківських рахунках у Швейцарії. Відповідно до процедур CRS, при обміні інформацією між податковими органами Швейцарії і України, Швейцарія повідомить Україну про те, що цей громадянин України тримає кошти у певних сумах на рахунках швейцарських банків, а також про типологію надходжень на ці рахунки, наприклад, дивіденди, проценти, роялті чи гонорари від приватної практики, і т.п.
Для податкової інспекції в Україні інформація з податкових органів інших країн підпадає під термін «податкова інформація», яку потрібно опрацювати. Податкові органи в Україні зможуть зіставити інформацію про задекларовані доходи громадянина, з яких сплачені податки, і суми коштів на рахунках за кордоном.
Що буде відбуватися далі? ДПС направить такому громадянину офіційний запит з проханням пояснити походження коштів на іноземних рахунках та задекларувати дохід, який слід оподаткувати в Україні чи надати документи, які свідчать про оплату податків із сум цих доходів.
Аналогічним чином податкові органи інших країн отримають від української податкової інспекції дані про рух коштів по рахунках податкових резидентів Європи.
Читайте також: Майбутнє спрощеної системи оподаткування, податок на прибуток, реформа податкової: Мінфін пояснив Нацстратегію доходів
Як банк встановлює податкове резидентство клієнта?
Для підзвітних фінансових установ (банків, фінансових та інших компаній) передбачено порядок ідентифікації та верифікації клієнта.
Перш за все, банк спитає у самого клієнта, чи є він податковим резидентом іншої країни, і якщо так – який його податковий номер в цій країні, запитає інші відомості резидентства іншої країни. Якщо громадянин вказує, що він є податковим резидентом України, це не означає, що банк не перевірить цю інформацію. Обов’язок визначити податкове резидентство за усіма ознаками клієнта покладається на фінансову установу.
Іноді банки направляють клієнтам розгорнуту анкету з цілим переліком запитань щодо процедур CRS.
Чи повідомлять клієнта про те, що інформація про його фінансові рахунки була передала до податкових органів відповідно до процедур CRS? Ні, цей процес відбувається без згоди чи повідомлення клієнта.
Яка саме інформація про рахунки фізичних осіб буде передана відповідно до процедур міжнародного обміну CRS?
У переліку відомостей, що підлягають обміну, є наступні дані:
Відомості про громадянина:
- Прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
- Адреса постійного місця проживання;
- Юрисдикція податкового резидентства;
- Індивідуальний податковий номер;
- Дата та місце народження.
Інформація про фінансові рахунки:
- відомості про підзвітну фінансову установу, яка надала інформацію (банк, фінансову, інвестиційну чи страхову компанію);
- залишок грошових коштів на банківському рахунку станом на кінець звітного року;
- загальна сума усіх коштів, сплачена або зарахована по фінансовому рахунку на користь його власника протягом календарного року.
Важливо! Чинне законодавство у цій сфері виділяє рахунки громадян з високою вартістю — із залишком понад 1 мільйон доларів США станом на 30 червня 2023 року, а також рахунки з низькою вартістю, залишки за якими не перевищують 1 мільйону доларів на цю ж дату.
Від цих критеріїв залежить очікувана дата обміну інформацією з іншими країнами.
Дата обміну інформацією. Джерело: mof.gov.ua
Цікаве по темі: Для українців пропонують ввести «податок на розкіш» — бюджетний комітет Ради
Чи отримають податкові органи країн Європи інформацію про рух коштів по рахунках українців, що отримали тимчасовий захист за кордоном?
У випадку, якщо у банку чи іншої фінансової установи є точна інформація про статус клієнта податкового резидента іншої країни, вважаємо, що дані про його рахунки обов’язково будуть передані до уповноважених органів країни податкового резидентства.
Але як бути банку, який не може зі 100% впевненістю визначити податкове резидентство свого клієнта? Наприклад, клієнт стверджує, що він податковий резидент України, про що він заповнив відповідну анкету. Але типологія операцій по його рахунку показує, що він перебуває за кордоном понад 183 дні поточного року. Звісно, банк буде діяти відповідно до інструкцій щодо виконання вимог CRS. Поки що немає практики, тому складно передбачити розвиток подій. Можу порекомендувати громадянам лише бути готовими до потенційного обміну інформацією в такому випадку.
Що робити особі, яка отримала запит з податкової про надання пояснень щодо походження коштів на рахунках за кордоном і сплати податків з цих коштів?
Перш за все, слід розуміти, що єдиний шлях декларування іноземних доходів громадянина – це подання річної декларації про майновий стан і доходи.
Отже, при отриманні від податкових органів запиту про надання пояснень та декларування доходів з-за кордону, потрібно:
- Вияснити, яка саме інформація була отримана податковим органом, з якої країни, які саме відомості. Поки що немає практики з цього питання, невідомо, чи це можливо, але сподіваємося, що податкова не буде приховувати факти, щодо яких вимагатиме пояснення.
- Переконатися, що ці суми вже задекларовані та з них сплачені податки чи є документально підтверджені підстави їх не сплачувати.
- Якщо податки не сплачувалися, варто подати декларацію, сплатити відповідні податки і після цього надавати пояснення у відповідь на запит ДПС.
- Якщо ж будуть нараховані податкові зобов’язання і накладені штрафні санкції, і ви хочете відстояти своє право не сплачувати податки з цих доходів, рекомендую оскаржити нарахування у суді.
У більшості країн декларування доходів – це питання добросовісності людини. Але якщо встановлюються факти недекларування доходів і, відповідно, несплати податків, слід приготуватися також до сплати штрафної санкції у сумі 25% від нарахованих податкових зобов’язань.
Чи можна подати декларацію про майновий стан і доходи за попередні роки чи із запізненням?
Так, можна, щоправда, податкові органи застосують адміністративний штраф у розмірі 340 грн за прострочення, оскільки строк подання громадянином декларації про доходи – до 1 травня року, наступного за звітним.
В яких випадках український громадянин, інвестор, може не декларувати доходи в Україні і не сплачувати податків 2024 році?
У випадку, якщо він не є у 2024 році податковим резидентом України. Про статус податкового резидента іншої країни можна отримати документальне підтвердження у податковому органі країни проживання. Міжнародна назва такого документа Tax Residence Certificate.
Тоді, навіть за наявності у податкових органів України інформації про фінансові рахунки у громадянина України за кордоном, Україна не зможе претендувати на податки із загальносвітового доходу цього громадянина. Чи вигідніше і, чи доцільніше сплачувати податки в інших країнах – вирішує кожен сам.
Ознайомтеся із іншими нашими корисними матеріалами:
Податок для “зарплатних ФОПів” піднімуть, але є нюанс – Мінфін
Відомо, де в Європі найдешевші та найдорожчі авто, враховуючи податок
Податок на нерухомість в Україні зросте: на скільки та хто має платити
