Війна — це не лише героїзм і біль, а й колосальне навантаження на державні фінанси. Особливо відчутно це позначається на пенсійній системі України — основі соціального захисту мільйонів громадян
Фото: motionarray.com, youtube.com
Про це розповів голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«На перший погляд, цифри виглядають навіть оптимістично, — пише він. — Пенсійний фонд України (ПФУ) звітує про стабілізацію доходів і зростання надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але за цими «успішними» показниками ховається низка тривожних тенденцій, які можуть боляче вдарити по пенсіонерах у майбутньому».
Він підкреслив, що парадоксально, але прямий фінансовий вплив війни поки що виглядає позитивно для Пенсійного фонду. Причина проста: збільшення кількості військовослужбовців і введення додаткових виплат для них значно підвищили обсяги ЄСВ, що надходять до бюджету Фонду.
За офіційними даними, за дев’ять місяців 2025 року Пенсійний фонд отримав 702,2 млрд грн із усіх джерел фінансування — на 81 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Основна частка цього зростання — саме ЄСВ: з 381 млрд грн у 2024 році до 461,4 млрд грн у 2025-му.
«На перший погляд — чудово. Але чи відчули звичайні пенсіонери це «зростання» на власній кишені? Пенсії зростають… але лише символічно. Середня пенсія в Україні нині становить 6 436,79 грн. За останній квартал вона збільшилась усього на 26 грн., а за рік — на 9,9%. У реальності це означає, що зростання ледь покриває інфляцію, а купівельна спроможність пенсіонерів залишається майже незмінною», — пояснює нардеп.
Водночас, за його словами, видатки ПФУ на виплати збільшилися лише на 77,3 млрд грн, тоді як надходження зросли на 81 млрд грн. Здавалося, логічно було б спрямувати додаткові доходи на підвищення пенсій. Проте ситуація виявилася складнішою.
Читайте також: Ціни на які продукти зростають найшвидше — Гетманцев
Гетманцев пояснює, що якщо зазирнути у звітність ПФУ уважніше, можна побачити цікаву деталь: кошти з державного бюджету, що спрямовуються на «спеціальні» пенсії (для суддів, прокурорів, держслужбовців тощо), скорочено зі 186,2 млрд грн до 159,1 млрд грн — тобто майже на 27 млрд грн. При цьому кількість отримувачів таких пенсій не зменшилася, а навпаки, продовжує зростати.
«Виходить, що за рахунок сплачених усіма нами внесків держава фактично «латає дірки» у бюджеті для покриття спеціальних надвисоких пенсій, замість того, щоб забезпечувати справедливі виплати звичайним пенсіонерам. Це підриває саму суть страхової системи та довіру громадян до неї», — наголосив політик.
За його словами, тимчасова стабільність — це майбутній дефіцит. Сьогоднішня фінансова «феєрія» Пенсійного фонду — нестійка. Після закінчення війни, коли багато військовослужбовців демобілізуються, а виплати ЄСВ скоротяться, солідарна система опиниться у глибокому дефіциті.
До того ж, після завершення війни істотно збільшиться кількість людей, які матимуть право на дострокову пенсію — учасники бойових дій, військовослужбовці, працівники силових структур. Це ще більше посилить навантаження на бюджет ПФУ.
«Час для рішучих реформ. Щоб уникнути кризи, Україна має вже зараз продумати комплексну пенсійну реформу. Йдеться не лише про зміни у правилах виходу на пенсію, а й про запровадження накопичувальної системи, підвищення прозорості управління коштами, а також створення умов для розвитку легальної зайнятості. Без таких кроків нинішня стабільність може виявитися лише короткою передишкою перед великою фінансовою бурею, — пише Данило Гетманцев. — Поки наші воїни тримають фронт, ми повинні дбати, щоб після Перемоги держава залишалася соціально справедливою».
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки грошей на рахунках українців
Обсяг залучених банками коштів клієнтів зростає — НБУ
НБУ переглянув облікову ставку
Telegram
Viber
