Українці ризикують отримати суттєво вищі рахунки за опалення після того, як уряд передав право встановлювати тарифи органам місцевої влади
Фото: freepik.com
Про це повідомив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, пише DailyLviv.com.
Він попереджає: відсутність незалежного контролю залишає громадян беззахисними перед монополіями у сфері ЖКГ. За його словами, конфлікт інтересів очевидний, адже місцева влада одночасно виступає власником теплокомуненерго та регулятором тарифів. Це дозволяє чиновникам компенсувати збитки підприємств і фактично контролювати всі фінансові та кадрові рішення у комунальних компаніях.
Особливу загрозу експерт вбачає в урядовій постанові, що дозволяє підвищувати тарифи для споживачів без лічильників утричі. Через те, що компанії роками не встановлюють прилади обліку в повному обсязі, люди змушені платити завищені суми без реальних підстав.
Попенко наголошує, що єдиний вихід із ситуації — повернути повноваження з регулювання тарифів Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Лише незалежний регулятор здатен гарантувати справедливе ціноутворення та обмежити монополію теплопостачальних підприємств. Без цього українців очікують непомірні рахунки, на які вони не зможуть впливати.
Читайте також: Скільки українці взяли іпотечних кредитів — НБУ
Водночас у Міністерстві соціальної політики повідомили, що додаткові виплати на оплату електроенергії отримають сім’ї, які мешкають на територіях активних або потенційних бойових дій. Допомога надаватиметься щомісячно і автоматично включатиметься до субсидій та пільг, тому подавати заяви не потрібно.
Розмір підтримки розраховуватиметься з урахуванням 100 кВт·год на кожного члена сім’ї, але не більше ніж 300 кВт·год на домогосподарство. Перші виплати мають надійти вже з жовтня 2025 року, аби знизити фінансовий тиск на родини, які живуть у зонах ризику через війну.
Раніше ми також писали, що 1,23 трлн грн кредитів позичили українці та бізнес станом на початок серпня 2025 року за даними Нацбанку України. Це на 15% більше, ніж на той самий період торік, та на 26% більше, ніж до початку повномасштабної. Основні позичальники — бізнес (74%), але найшвидше зростають кредити громадян (+22% за рік). Водночас сума депозитів у 2,3 раза більша за суму кредитів. Понад третина цих депозитів — у валюті.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Держборг України у 2026 році перевищить ВВП
Уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2026 рік
Український стартап Metatable залучив $100 000 інвестицій
Telegram
Viber
