Світовий борг наприкінці другого кварталу 2025 року досяг історичного максимуму у $337,7 трлн. Його зростання спричинили пом’якшення грошово-кредитної політики у світі, слабший долар США та більш м’яка політика провідних центральних банків
Фото: freepik.com
Про це йдеться у квартальному звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), пише Reuters.
За перше півріччя борг зріс більш ніж на $21 трлн і сягнув $337,7 трлн. Найбільші прирости у доларовому вимірі зафіксовані в Китаї, Франції, США, Німеччині, Великій Британії та Японії. Частково такий ефект пояснюється падінням курсу долара: з початку року він ослаб на 9,75% відносно кошика ключових валют.
Порівняння зі стрибком під час COVID-19
За оцінкою IIF, масштаби зростання боргу можна порівняти з другою половиною 2020 року, коли через антикризові заходи пандемії відбувся безпрецедентний стрибок глобального боргу.
Найбільші зрушення у співвідношенні боргу до ВВП зафіксовані у Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі. Натомість в Ірландії, Японії та Норвегії цей показник знизився. Загалом глобальне співвідношення боргу до виробництва знижувалося повільними темпами та становить трохи вище 324%. Однак у країнах, що розвиваються, цей коефіцієнт досяг 242,4% — нового рекорду після перегляду в бік зниження в останньому звіті в травні.
Борг у цих економіках зріс на $3,4 трлн у другому кварталі, встановивши новий максимум понад $109 трлн.
Читайте також: Держборг України у 2026 році перевищить ВВП
Державні витрати та ринок облігацій
Директор з досліджень сталого розвитку IIF Емре Тіфтік заявив, що зростання військових витрат посилюватиме навантаження на державні бюджети на тлі зростання геополітичної напруги. За його словами, головним драйвером зростання є саме державний борг, який особливо швидко зростав у країнах «Великої сімки» та Китаї.
Водночас реакція ринку облігацій у розвинених економіках є жорсткішою: прибутковість десятирічних облігацій G7 наблизилася до максимумів із 2011 року.
Ризики для ринків, що розвиваються
IIF попереджає, що країни з ринками, що розвиваються, стикаються з рекордними $3,2 трлн погашень облігацій і кредитів, які припадають на решту 2025 року. Особливо ризикованими названі Японія, Німеччина та Франція, де може посилитися тиск так званих «облігаційних вартових» (bond vigilantes) — інвесторів, які позбуваються паперів країн із нестійкими фінансами.
Окремо у звіті виділено США: близько 20% боргу та 80% випусків казначейських паперів мають короткостроковий характер. IIF попереджає, що така залежність може підвищити політичний тиск на центробанк утримувати ставки низькими, що ставить під загрозу незалежність монетарної політики.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки грошей заборгували українці та бізнес банкам у 2025 — Опендатабот
Скільки українці взяли іпотечних кредитів — НБУ
Уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2026 рік
Telegram
Viber
