Тіньова зайнятість і виплата частини зарплат готівкою без сплати податків залишаються однією з найбільших схем ухилення від оподаткування в Україні. За оцінками експертів, щорічні втрати держави можуть сягати 265 млрд грн
Фото: pexels.com
Про це повідомляє ВГО «Асоціація платників податків України» (АППУ). За наведеними організацією даними, обсяг виплат неоформленим працівникам і доплат «у конвертах» оцінюється у 280–540 млрд грн на рік.
За оцінками, на які посилається АППУ, через несплату ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску бюджет щороку може недоотримувати від 200 до 265 млрд грн. В умовах війни це означає менший фінансовий ресурс як для оборонних потреб, так і для соціальних видатків держави.
Найбільше ризиків прихованої зайнятості фіксують у торгівлі, сфері послуг, громадському харчуванні та будівництві. Податкова служба вже порівнює задекларовані роботодавцями зарплати з реальними пропозиціями на ринку праці. Наприклад, у ресторанному бізнесі зарплати у вакансіях можуть помітно перевищувати суми, які роботодавці офіційно показують у звітності.
Читайте також: НКЦПФР озвучили нові можливості для бізнесу
Однак ризики стосуються не лише бюджету. Працівник, який офіційно отримує мінімальну зарплату, а решту — готівкою, фактично зменшує базу, з якої в майбутньому розраховуватимуть його пенсію. Пенсійний фонд наголошує: розмір пенсії залежить від страхового стажу та офіційно задекларованого заробітку. Якщо внески взагалі не сплачуються, відповідні періоди можуть не зараховуватися до страхового стажу.
Крім того, неофіційний дохід впливає на лікарняні, декретні, допомогу по безробіттю та можливість підтвердити рівень доходів, наприклад під час отримання кредиту.
У 2026 році держава також посилила відповідальність роботодавців. За допуск людини до роботи без трудового договору або виплату зарплати «в конверті» штраф для більшості роботодавців становить 86 470 грн за кожного працівника, а за повторне порушення може бути значно вищим.
Редакція PSM звертає увагу, що проблема тіньових зарплат створює нерівні умови і для самого бізнесу: компанії, які повністю сплачують податки та внески, фактично конкурують із роботодавцями, що штучно знижують витрати за рахунок неофіційної зайнятості. Тому детінізація ринку праці важлива не лише для наповнення бюджету, а й для чесної конкуренції між підприємцями.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
ЄЦБ підвищив ставки: чи піде ФРС слідом і що це означає для України
Кому українські банки готові позичати гроші у 2026 році: портрет типового позичальника
Які фінансові звички та інструменти втратять актуальність до 2030 року
Джерела: appu.org.ua; rv.tax.gov.ua; pfu.gov.ua.
Telegram 
Viber 
