Російські інформаційні операції дедалі частіше спрямовані не лише на людей, а й на системи штучного інтелекту. У Мінцифрі попередили: зловмисники масово створюють фейкові матеріали та маніпулюють даними, щоб вони потрапляли до джерел, які використовують чатботи, а згодом поверталися користувачам уже у вигляді нібито нейтральних відповідей
Фото: chatgpt.com
Про це інформує пресслужба Мінцифри.
Один із таких методів дослідники називають LLM Grooming — навмисним «засміченням» інформаційного середовища контентом, розрахованим на пошукові системи, вебкраулери та мовні моделі. За даними NewsGuard, пов’язана з росією мережа Pravda лише у 2024 році опублікувала близько 3,6 млн матеріалів на 150 сайтах, поширюючи прокремлівські наративи різними мовами.
Наслідки вже помітні у відповідях ШІ. NewsGuard перевірив десять популярних генеративних систем на 15 фейкових наративах, які поширювала Pravda. У 33% випадків чатботи повторювали неправдиві твердження, а частина систем прямо посилалася на сайти мережі як на джерела. Серед таких наративів були й фейки, безпосередньо пов’язані з Україною.
Окремий ризик — використання ШІ для масштабування самої пропаганди. Дослідження InfoOps Bench, опубліковане у липні 2026 року, протестувало 17 моделей від восьми провайдерів на сценаріях державних інформаційних операцій. Автори встановили значну різницю між моделями: частина погоджувалася виконувати маніпулятивні запити, а деякі ще й додавали вигадані подробиці.
Також читайте: Українці задекларували майже 22 млрд грн іноземних доходів
У Мінцифрі також звертають увагу на корпоративні ШІ-системи. Якщо модель отримує інформацію з внутрішніх документів компанії, підмішаний до такої бази сфабрикований файл може вплинути на подальші відповіді. Подібні ризики виникають і для ШІ-агентів, які працюють із зовнішніми сервісами та плагінами.
Одним зі способів зменшити залежність від зовнішніх інформаційних масивів у Мінцифрі називають розвиток української мовної моделі «Сяйво», яку навчають на верифікованих українських даних.
Редакція PSM звертає увагу, що відповіді чатботів не варто сприймати як першоджерело, особливо коли йдеться про війну, політику, безпеку або резонансні події. Важливі твердження варто звіряти з офіційними повідомленнями та кількома незалежними джерелами, а посилання, запропоновані самим ШІ, — відкривати й перевіряти окремо.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Які регіони сплатили найбільше екоподатку у 2026
Де ФОПи заборгували найбільше податків — Опендатабот
Надходження земельного податку в Україні зросли — ДПС
Джерела: Мінцифра, NewsGuard, InfoOps Bench.
Telegram 
Viber 
