close-btn
Ми в соцмережах:

Про силу українських банків під час війни та перспективи open banking. Інтерв’ю з Головою правління ConcordBank Юрієм Задоєю та керівницею проєкту NEOBANK для всіх Оксаною Мунтян

Рік, що минув, кинув виклик українським банкам, але вони не просто вистояли, а й впровадили низку новітніх технологій та збагатили функціонал додатків

Інтерв'ю з Оксаною Мунтян і Юрієм Задоєю

2022 рік був роком безпрецедентних та складних викликів, котрі здавалися майже нездійсненною місією для усіх бізнесів України, зокрема і для установ банківської системи. Проте, швидко мобілізувавшись, вітчизняні банки гідно пройшли труднощі першого, найскладнішого, періоду війни і зараз продовжують тримати економічний фронт держави так міцно, як можуть. Ми поговорили з Головою правління ConcordBank Юрієм Задоєю та керівницею цифрового банку NEOBANK для всіх Оксаною Мунтян про звершення та складнощі, які залишилися у 2022 році і зробили банки сильнішими, а також про перспективи, котрі чекають на фінансові установи у 2023 році – році надій на перемогу над ворогом та сподівань на швидкий розвиток України.

Довідка. ConcordBank – український комерційний банк, що працює з серпня 2006 року. У 2020 році банк став платформою для створення першої в Україні відкритої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions. Екосистема надає партнерам готові фінтех-рішення, спектр фінансових сервісів, банківських послуг і IT-продуктів. Єдину інфраструктуру Concord Fintech Solutions формують: банк ConcordBank, незалежний процесинговий центр ProCard, платіжний сервіс ConcordPay, IT-компанія MustPay, міжнародна платіжна система CordPay, digital-біржа благодійності «ДоброДій». Проєктом екосистеми є цифровий банк NEOBANK.

 – Розкажіть, будь ласка, як для банку минув безпрецедентно важкий і непередбачуваний 2022 рік? 

Юрій Задоя, Голова правління ConcordBank: З точки зору бізнесу 2022 рік для нас був трохи легшим, ніж для багатьох українських банків, адже ми ще кілька років тому націлили стратегію на діджитал-сферу, на максимальне оцифрування функцій банку і необхідних дій з боку клієнта. Ще у 2021 році ми встигли запустити новий додаток для фізичних осіб «NEOBANK для всіх», який був побудований так, що користувачі підключаються віддалено (це можна зробити через додаток Дія), використовуючи біометрику. Тому з точки зору клієнтоорієнтованості нас добре потренувала коронавірусна криза і карантинні обмеження, пов’язані з пандемією. Безпосередньо воєнний стан не так сильно вдарив по нас з точки зору обслуговування клієнтів, як по іншим банкам.

За юридичними особами ми не встигли вийти у продакшн, це було зроблено уже під час війни. Тим не менше, це дозволило нам зберегти більшу частину клієнтів і надавати їм необхідні сервіси навіть під час воєнних дій.

Інтерв'ю з Юрієм Задоєю і Оксаною Мунтян

Юрій Задоя

З точки зору ведення самого бізнесу як підприємства, ми мали певні проблеми з релокацією співробітників, з їх психологічною підтримкою, з вирівнюванням бізнес-процесів з урахуванням вивезення частини потужностей спершу на захід України, а потім – перенесенням у хмарні сервіси. Люди були нашим головним ресурсом і цінністю як під час пандемії, так і залишилися під час воєнного стану. І усі вони спрацювали на відмінно.

Оксана Мунтян, керівниця проєкту NEOBANK для всіх: Рік, безумовно, був важким. Його можна описати так: «Ми прокинулися о 4 ранку 24 лютого від вибухів і одразу почали нове життя». Однак уже зараз я можу констатувати, що ми впоралися у контексті свого внеску у фінансову систему України з точки зору безпечності і стійкості. Разом з іншими банками України та з Національним банком ми змогли забезпечити перш за все спокій населення, ми дали людям впевненість, що вони можуть розраховувати на нас і у будь-який момент можуть скористатися своїми коштами, зробити необхідні фінансові операції без будь-яких обмежень. Саме злагоджена робота, я вважаю, і сприяла тому, що для хоча б ці проблеми відійшли для українців на другий план, дозволивши зосередитися на інших важливих питанням.

Протягом 2022 року команда NEOBANK дуже багато часу та ресурсів витратила на те, щоб і в подальшому забезпечувати цю стійкість. Тому можу сказати, що ми готові зустріти нові виклики і дати нашим клієнтам цю впевненість. Ми не зупинилися, але протягом 2022 року різко змінили пріоритети – ми повністю переробили раніше затверджений план робіт на рік, відмовилися від деяких запланованих на 2022-й продуктів: деякі були поставлені на паузу, реалізацію інших трохи посунули. Починаючи з березня, ми вийшли на ту ж потужність, темп і швидкість опрацювання нашого додатка, що і до війни, зробивши ставку на актуальні продукти.

Інтерв'ю з Юрієм Задоєю і Оксаною Мунтян

Оксана Мунтян

Думаю, що завдяки нашому швидкому переорієнтуванню, гнучкості та впровадженню необхідних заходів для стійкості нашої роботи, клієнти це оцінили. Додаток NEOBANK в App Store та Marketplace зайняв восьме місце серед банківських додатків за кількістю оцінок та відгуків. А якщо казати лише про цифрові банки, то в App Store ми другі, а у Marketplace – треті. Це найвища оцінка, яку нам надали клієнти. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Мобільний додаток ніколи не хворіє»: Інтерв’ю з Андрієм Гідуляном, керуючим директором Fairo – фінансового сервісу для фрілансерів і підприємців

– Що, на вашу думку, можна назвати найуспішнішим та найвдалішим у роботі банку протягом цього року, а що було найважчим? 

Оксана Мунтян: Щодо успішних моментів, то, по-перше, це та розробка, яку ми взагалі не планували – з перших днів повномасштабної війни ми надали клієнтам можливість донатити на потреби ЗСУ. Потім ми перейшли до більш конкретних зборів – приміром, на ударні безпілотники «Кажан Е620», зараз – на теплі речі для військових. І за це отримали дуже великий відгук від наших клієнтів.

Крім того, з початком війни стався дуже різкий розворот стратегії, запланованої на 2022 рік. Ми перейшли від кредитів до транзакційного напрямку. Портфель клієнтів уже був сформований, і ми мали зрозуміти, як вчинити з ними. NEOBANK пішов на ризик і не знизив доступні ліміти – ми повернули не частину, а повністю усі суми.

По-друге, ми оголосили про пільговий період для наших клієнтів, і у березні абсолютно чесно не нарахували їм жодної копійки відсотків. 

По-третє, ми дали клієнтам кредитні канікули, хоч і розуміли що це важке випробування для українців, адже коли канікули завершаться, на жаль, у всіх людей будуть різні життєві і фінансові обставини. Тож ми розуміли, що маємо забезпечити тих клієнтів, хто максимально постраждав у цей період, фінансовими продуктами, котрі полегшать виконання їхніх кредитних зобов’язань.

Примітно, що історія з кредитними канікулами та лімітами показала, що громадяни України дуже відповідальні. Клієнти не забрали усі ліміти, а навпаки – усі намагалися скоротити свої зобов’язання. Ми зрозуміли, що не можемо залишити таких відповідальних людей у скрутному становищі, і першими в Україні розробили продукт для реструктуризації кредитів. Він дозволив клієнту натиснути лише одну кнопку у додатку, щоб перевести свою кредитну заборгованість, яку він наразі не може сплачувати, у комфортний для нього графік погашення. Багато клієнтів відгукнулися, і ми зрозуміли, що перебуваємо у дружніх партнерських відносинах з ними. Це надзвичайно важливо і цінно!

Юрій Задоя: Наприкінці лютого і на початку березня найважливішим було зберегти психологічний стан людей і вселити їм віру у те, що банк працюватиме і не забуде про соціальну відповідальність перед ними. Ми вирішили виплатити дві заробітні плати наперед, щоб показати людям, що ми їх підтримуємо, і у будь-якому випадку триматимемося, навіть якщо буде важко з бізнесом, все одно знайдемо, як забезпечити працевлаштування людей.

Для нас важливо було дати віру людям у те, що у період нестабільності, спричинений воєнними діями, коли ніхто не розумів, що чекає далі, ми будемо максимально їх підтримувати. Також ми надали можливість користуватися послугами внутрішньокорпоративного психолога – це частина нашої HR-стратегії. Співробітники можуть звернутися до нього з будь-якими питаннями. Так само маємо і зовнішніх психологів – коли співробітники з різних причин соромляться або бояться говорити зі штатним психологом. Наша психологічна допомога розповсюджується не лише на співробітників, а й на їхніх близьких. Це важливий момент у період нестабільності воєнних дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Передумови та результати впровадження open banking у Європі. Інтерв’ю із засновником компанії Akurateco Андрієм Рябчуком

– Що було найважчим з точки зору робочих процесів у NEOBANK протягом майже року повномасштабної війни в Україні?

Оксана Мунтян: Безумовно, найважчими були перші місяці війни, коли ти нібито працюєш, але твій стан пригнічується невизначеністю, небезпекою, незрозумілістю. Наша команда знаходиться у Дніпрі та Києві, і Київ на той час уже потерпав, а Дніпро відчував дуже високий градус невизначеності. Тоді ми працювали в режимі нон-стоп, не мали ані вихідних, ані спокійних ночей. Нам доводилося перелаштовувати системи, забезпечувати безпеку та відповідність новим вимогам ринку, що стали актуальними у воєнний час.

На початку війни ми вирішили влаштувати релокацію команди до Львова. Корпорація взяла на себе витрати, пов’язані з організацією перевезення всіх своїх співробітників, членів їх сімей та домашніх тварин у більш-менш спокійне місце та побороти таким чином їхній страх. Зрештою, працівники відчули спокій, коли повернулися до своєї роботи, до зрозумілого життя, яке ми всі мали до 24 лютого. Релокація тривала два місяці, і маю сказати, що вперше я змогла глибоко вдихнути лише у травні, коли відчула впевненість і дуже стійку надію завдяки ЗСУ, зрозуміла, що ми вистоїмо і переможемо, а ворог не пройде.

– Як змінювалася продуктова лінійка ConcordBank у 2022 році? Що нового з’явилося і для кого?

Юрій Задоя: Ми йшли у напрямку діджиталізації, тому завдяки пандемії коронавірусу станом на 2022 рік існувало достатньо продуктів, які були зав’язані на дистанційному обслуговуванні з мінімальним приходом людей у відділення. Минулого року ми продовжили розвивати цю гілку, посиливши сервіси, доступні людям за межами України, посилили доставку карт та розширили функціонал віртуальних карток. Крім того, банк розширив можливості клієнтів, котрі перебувають за кордоном по валютообмінним операціям та переказам. Так, є обмеження від Нацбанку України по використанню гривні у конвертаціях у валюту і переказах за кордоном. Але сервіси, які необхідні людям і дозволені чинним законодавством, ми максимально швидко імплементуємо після ухвалення Національним банком.

Банк заточений на те, щоб фізичні особи отримували сервіс незалежно від того, у якій країні вони знаходяться. Це повний спектр розрахунково-касового обслуговування та валютообміну, платежів та кредитування. Крім того, з весни і до кінця літа ми впровадили кредитні канікули – і за відсотками, і за тілом кредиту. Зараз намагаємося входити у стандартні графіки обслуговування кредитів за фізичними особами, щоб підтримувати і ліквідність банку, і нашу фінансову модель. Якщо необхідно, робимо реструктуризацію. Були і стандартні реструктуризації, і введенні у 2022 році точкові реструктуризації за запитом клієнта.

Щодо юридичних осіб, то ми максимально перейшли на використання цифрових підписів у кредитних договорах. Тобто якщо клієнт перебуває за межами України, але повинен провести угоду, оформити кредит, ми використовуємо цифрові способи.

– Розкажіть, будь ласка, коли саме банк почне впроваджувати систему відкритого банкінгу, і які труднощі можуть виникнути у  клієнтів або банку у зв’язку з цим?

Юрій Задоя: Наші акціонери (зокрема, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка) ще два роки тому, досліджуючи іноземні банки і фінансові компанії і вивчаючи, як розвивається банківська система за кордоном – у Європі, США, Азії – бачили, що світ крокує у напрямку відкритого банкінгу. Тож наш шлях – це однозначно open banking. 

Взагалі через 3-4-5 років ми отримаємо не таку систему відкритого банкінгу, якою ми бачимо її зараз. Система видозміниться і набуде іншої форми. Але, незважаючи на це, ми створили систему Concord Fintech Solution, яка є першою в Україні екосистемою відкритого банкінгу, до якої входить і банк, і ІТ-компанія, яка займається розробкою програмного забезпечення і сервісів для банку, і процесинговий центр, що забезпечує процесування всіх необхідних операцій не тільки в Україні, а й за кордоном.

З точки зору труднощів реалізації опенбанкінгу нам буде легше, адже ця філософія вже зашита у нашу стратегію, і ми до цього йдемо останні кілька років. Щодо того, що необхідно буде зробити – то потрібно буде розвиватися, орієнтуючись не тільки на український ринок, а й використовуючи напрацювання, які мають іноземні партнери, лідери ринку необанків у Європі, Америці, Азії.

За деякими аспектами Україна вже випереджає низку країн, які ми звикли вважати більш економічно розвиненими з точки зору технологій. Саме завдяки технологіям, які існують в Україні, вітчизняні банки, фінтех і стартапи, використовуючи закордонні напрацювання, легко реалізують опенбанкінг.

Хай там як, але опенбанкінг не має обмежуватися лише однією країною – Україною, адже він стирає кордони між державами, тому найбільший виклик для нас – це розширення бізнесу за межі України на інші ринки.

Оксана Мунтян: NEOBANK – це абсолютна цифрова історія, філософія нашого бізнесу полягає саме у діджиталі. Ми налаштовані на відкритий банкінг і точно знаємо, що будемо йти у цьому напрямку. Але загальносистемний успіх екосистеми залежить від того, як впорається наш регулятор – Національний банк України. Аби open banking запрацював, потрібен такий собі «загальний знаменник» – шаблони, правила, за якими розроблятимуться API в рамках відкритого банкінгу. Коли почнеться технічна реалізація, вкрай важливо мати регулятора і чітко сформульовані стандартизовані правила для всіх гравців ринку. Тільки тоді ми побачимо розвиток відкритого банкінгу і самі станемо активними учасниками екосистеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про досягнення вітчизняного фінтеху у 2022 році і сподівання на наступний рік: Інтерв’ю з експертами Fintech-галузі України 

– Які переваги, на вашу думку, отримають українські банки після впровадження екосистеми відкритого банкінгу в Україні?

Оксана Мунтян: Перш за все, я думаю, тут виграватиме не стільки банківська система, скільки клієнт. Більшість українців є клієнтами багатьох банків, мають картки і додатки різних фінустанов, і щоб розпоряджатися коштами, їм потрібно заходити у різні додатки. А в рамках відкритого банкінгу клієнт в одному додатку бачитиме всі свої картки, всі баланси за картками, зможе здійснювати операції за будь-якою карткою, не «стрибаючи» між кількома додатками. У цифровому світі панує правило – клієнт має зробити щонайменше кроків у додатках, натиснути менше кнопок, щоб провести певну операцію. Саме такий функціонал має більшу цінність для клієнта.

Юрій Задоя: Перш за все, переваги отримають клієнти. Відкритий банкінг створюється не лише для того, щоб полегшити життя банкам, а для розвитку ринку фінансових послуг і підвищення їх якості. Клієнти отримають можливість наскрізного обслуговування у системі, швидший обмін даними між банками та якісніший рівень сервісу за фінансовими послугами.

Що стосується саме банківського сегменту, складніше буде великим банкам, лідерам ринку за кількістю клієнтів, адже вони стануть базою для всього ринку.

Меншим банкам це дозволить покращити їхню конкурентність завдяки тому, що банки другого/третього ешелону зможуть надавати більш якісні послуги клієнтам і таким чином підвищувати рівень конкуренції серед банківського сегменту. Банкам доведеться рухатися більш активно і швидко пристосовуватися до вимог, які висуватиме сам клієнт. Уже зараз клієнт має певний вплив на банки і фінкомпанії з точки зору своїх потреб і може казати, які послуги йому потрібні. Наразі ще банки є трендмейкерами для клієнтів, але надалі саме клієнти будуть диктувати свої умови і конкуренція за них посилиться.

– Що NEOBANK розроблятиме і впроваджуватиме, щоб покращити безпеку проведення операцій та збереження конфіденційності даних клієнтів в рамках відкритого банкінгу? 

Оксана Мунтян: Я думаю, що усіх тих правил, що впроваджуються (PSD2 – Директива про платіжні послуги та PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard) – стандарт безпеки даних платіжних карток, впроваджені платіжними системами Visa, MasterCard, American Express, JCB та Discover), буде достатньо, аби гарантувати безпеку коштів та убезпечити клієнтів від витоку їхніх даних. Ми вже зараз впевнені, що відповідаємо усім існуючим чинним правилам – і українським, і міжнародним стандартам. Але, крім того, ми додатково проводимо заміри на відповідність та продовжимо проходити аудити. Приміром, цього року компанія-розробник наших IT-рішень буде проходити серйозний аудит, крім того NEOBANK пройде внутрішній аудит рішень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про співпрацю з банками і плани на майбутнє: Інтерв’ю з Антоном Пятигіним, співвласником фінтех-стартапу Ocean.me

– Які ризики з точки зору безпеки конфіденційних даних клієнта можуть виникнути після впровадження опенбанкінгу, і які труднощі матимуть банки під час впровадження екосистеми?

Юрій Задоя: Щодо безпеки збереження персональних даних, то ці ризики мінімізовані завдяки законодавству України та міжнародними стандартами, до яких ми прагнемо. Запуск системи відкритого банкінгу не несе додаткових ризиків у розрізі збереження персональних даних клієнтів. Щодо ризиків з реалізації open banking – це витрати, які банки повинні будуть понести. Також це неготовність законодавчої бази – можуть бути пробіли з імплементацією законів у заплановані терміни. З урахуванням війни існує питання щодо забезпечення стійкості і роботи банківської системи. Нацбанк зараз максимально допомагає усім банкам, що займаються підготовкою до впровадження опенбанкінгу. Взагалі, незважаючи на війну, банківська система зараз готова до поетапного запуску відкритого банкінгу. Ймовірно, ми навіть зможемо це зробити у терміни, які планувалися раніше.

Інтерв'ю з Юрієм Задоєю і Оксаною Мунтян

Юрій Задоя

– Які, на вашу думку, тренди необанків реалізуються у 2023 році? Які прогнози можете зробити щодо розвитку банківської системи України на наступний рік: що розвиватиметься у першу чергу, що буде поставлено на паузу?

Оксана Мунтян: Думаю, перш за все, це тренд під назвою «глобалізація». З початком війни наші громадяни зазнали масово переселення і стали людьми світу. А для людей світу відкривається дуже багато нових можливостей, зокрема, вони можуть порівнювати фінансові продукти різних країн. Українці почали ділитися досвідом свого перебування за кордоном і виявилося, що українська розробка надзвичайно якісна і зручна, а банкінг випередив британські і американські банківські сервіси.

У нас дійсно є чим пишатися з точки зору банківських сервісів і продуктів, і це надає можливість надалі інтегруватися зі світом. Тим паче ми розуміємо – уже вирішено, що Україна ставатиме частиною світової фінансової екосистеми, тому інструменти, які будуватимуться на інтеграції з міжнародними фінансами і дозволять вільно рухати кошти між державами, і стануть нашим майбутнім.

Інтерв'ю з Юрієм Задоєю і Оксаною Мунтян

Оксана Мунтян

Юрій Задоя: Перший виклик – це збереження бізнесу, збереження можливості ведення операцій навіть під час блекаутів, у реаліях відсутності зв’язку та інтернету. Часто під час блекатуів банки мають нестабільні канали зв’язку, тому ті банки, які не розвивають хмарні технології та інфраструктуру, не резервують дані, будуть мати проблеми у майбутньому. Друга проблема – це безпосередньо фінансова модель роботи банківського сегменту та фінансових компаній – ринок змінюється, зростають вимоги клієнтів до додатків.

Третя проблема полягає у тому, що частина бізнесів і застав знищені, і відновлення цього бізнесу займе багато часу. Можливо, ми отримаємо компенсацію від міжнародних партнерів після конфіскації майна рф, але це займе багато часу.

Фінансова модель банків повинна змінюватися під наше сьогодення, має змінюватися продуктова лінійка, підходи, має відбуватися оптимізація фінансових потоків всередині самих банків. Робота банківської системи у період пандемії коронавірусу мала натренувати банки змінювати свої підходи та ризик-апетити.

Четверта проблема – це стабільність банків і фінансових компаній. Нацбанк посилює законодавство у контексті нагляду, тому непрозорі операції, які раніше допускалися гравцями фінансового сегменту, все більше скорочуються, і ідентифікація клієнтів та фінансових потоків буде більш жорсткою. Відповідно ринок буде більш зарегульованим у позитивному сенсі слова, і не так лояльно ставитиметься до ризиків, як раніше, у питанні кредитування фізосіб на великі суми без застав. Можливо, ми не дорахуємося якихось фінансових компаній та банків через їх банкрутство або злиття.

Щодо продуктової лінійки ми очікуємо, що після перемоги Україна отримає інвестиції на розвиток, багато грантових кредитувань від міжнародних організацій, а також відчутна державна підтримка. Зараз уже є кілька програм, отриманих банками від іноземних партнерів, на розвиток і відновлення частини бізнесу України. Після перемоги ринок буде активно розвиватися і через рік-півтора після перемоги ми прогнозуємо, що фінансовий сегмент матиме таке тренд-зростання, як це було у 2004-2007 роках. Тоді фінансовий ринок активно розвивався, було багато інвестицій, до нас зайшли великі фінансові групи, як-от Райффайзен та OTP.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкритий банкінг в Україні: новації та виклики для фінансової системи. Інтерв’ю з Олександром Карповим, директором Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄMA

– Що б ви порадили впроваджувати або змінювати необанкам у 2023 році, щоб залишатися на плаву і розвиватися?

Оксана Мунтян: Щоб залишатися на рівні розвинених країн, треба дуже швидко рухатися. Наступного року нам доведеться бігти надзвичайно швидко. Це постійна орієнтація на клієнта – розуміти, що йому потрібно і забезпечувати його комфорт. І лише після цього – задовольняти банківські регламенти з бухгалтерією, з Нацбанком, зі статистичною звітністю. Ці позиції мають бути на порядок нижче, ніж клієнтоорієнтованість. Потрібно постійно відстежувати клієнтські настрої, робити клієнтські інтерв’ю, зрізи, щоб бути на витягнутій руці з клієнтом. Не існує казкового кейсу, коли ти залишаєшся успішним, коли клієнти від тебе пішли. Зараз ми маємо дуже конкуренте середовище, і клієнти підуть, якщо нехтувати їхніми інтересами.

Щодо нашого NEOBANK, то у 2023 році ми хочемо звучати з клієнтом на емоціях. Ми вирішили, що один зі стовпів нашої стратегії на цей рік – це емоційний зв’язок з клієнтом. Ми хочемо, щоб додатку клієнт не лише робив свої фінансові справи, а й отримував від цього неабияке задоволення.

– Чим відрізняються українські необанки від, скажімо, американських або європейських?

Оксана Мунтян: Український фінтех на перше місце поставив реакцію клієнта і клієнтський комфорт, а не свої потреби. У закордонних сервісах головними напрямами є комплаєнс, фінансовий моніторинг та місцевий регулятор. Дуже невелика кількість – це цифрові банки – мають розвинену частку функціоналу саме для клієнта, бо на перше місце виноситься потреба банку, а не клієнта. Це породжує зменшення комфорту для користувача, зниження витрат на дизайн та зручність навігації додатку, немає дистанційності взаємодії клієнта з банком. Іноземні банки ніби кажуть клієнтам – ідіть до відділення і звертайтеся до менеджера, щоб вирішити ті чи інші питання. Швидкість і комфортність додатку – це великий бізнес-процес та IT-процес, це кошти та час, і на цьому часто економлять за кордоном. Адже знають, що люди і так користуватимуться банківськими продуктами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всупереч викликам великої війни: Фінтех-стартапи України розповіли, як працюють і ростуть в умовах повномасштабного вторгнення

– Чому українці не можуть собі дозволити так ставитися до клієнтів, а за кордоном можуть?

Оксана Мунтян: Тут збіглося кілька компонентів. У нашій країні еволюційно не було можливості розвиватися протягом 70-ти років (до 1991 року). Ми втрутилися у світ, котрий розвивався все ХХ сторіччя, стрімко, тому змушені були дуже швидко його наздоганяти. Україна наздоганяла так швидко, що врешті-решт перегнала. До того ж у нас дуже багато по-справжньому талановитих, освічених та успішних математиків та айтівців. До речі, за 2022 рік єдина галузь, яка зростала всупереч війні, це галузь ІТ.

Коли ми увірвалися у розвинений світ, у нас не було необхідності відмовлятися від раніше вкладених інвестицій. Тоді як у західних країнах відбулося відтягування еволюції – мовляв, ми вклалися у технології, амортизація яких становить, скажімо, 12 років, і поки не мине цей час, ми не будемо нічого змінювати і впроваджувати нове. А Україна одразу вийшла на новітні технології і уже не змогла зупинитися на гіршому. Це стосується не тільки банків. Україна лідирує у багатьох цифрових продуктах.

До речі, ми маємо предметний кейс – кілька років тому наша команда була на конференції у Силіконовій долині. Здавалося, що це найкрутіше місце у контексті новацій та цифрових впроваджень. Однак там у фірмовому магазині Apple ми не змогли розплатитися телефоном у терміналі. Ми в принципі не могли розплатитися карткою, приклавши її до терміналу! Картку потрібно було лише вставити у термінал – таких застарілих терміналів в Україні вже давно немає. Але сучасний термінал коштує великих коштів, і компанія, яка знаходиться на перших місцях за обсягами капіталізації і заробляє як 15 країн світу, чомусь економить на сучасних терміналах. Парадоксально і не зовсім зрозуміло, але це факт.

– З якими труднощами може стикнутися ConcordBank у майбутньому, якщо війна продовжиться цілий рік або війна завершиться на початку року?

Юрій Задоя: Ми не тішимо себе надіями, що війна припиниться через місяць, але ми все ж оптимісти і сподіваємося на швидку перемогу. Щодо труднощів та проблем – зараз важливо те, наскільки ми можемо трансформуватися. Люди втомилися, люди вигорають під час війни, тому перше завдання – це збереження колективу максимально ефективним та працездатним. Саме тому ми забезпечуємо релокацію по Україні, підтримуємо родини співробітників, забезпечуючи їх всім необхідним. Другий виклик для нас – це розширення колективу і пошук нових кваліфікованих працівників, які знаходяться в Україні. Незважаючи на війну, ми зростаємо як бізнес.

Третій виклик для ConcordBank – це реалізація всіх наших ІТ-проєктів з урахуванням хмарних рішень і побудови каналів зв’язку із закордонними хмарними сервісами, використання максимальної реплікації даних для забезпечення відмовостійкості, навіть якщо якийсь сегмент наших офісів випаде з робочого процесу. Все має бути зарезервоване, щоб можна було у найкоротші терміни відновити всі дані. Ми маємо скоротити період відновлення даних за умови надзвичайних ситуацій різного рівня. Ми хочемо мінімізувати втрати по часу роботи, навіть якщо станеться повний блекаут або щось більш глобальне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Головне – знайти біль клієнта». СЕО TRANSPLAT Андрій Аушев про фінтех-проєкт TRANSENIX і його унікальність порівняно з традиційними POS-терміналами

– Як вважаєте, чому більшість експертів та фінансистів кажуть, що за необанками майбутнє? Чому вони так стрімко розвиваються?

Оксана Мунтян: Сьогодні офлайн-режим для банківського обслуговування фізичних осіб – це як кнопковий телефон в епоху повсюдного використання смартфонів. Цифра дає можливість повністю «оцифрувати» шлях клієнта до відділення. Статистика за 2022 рік показує, що громадяни України обираючи між варіантами «ходити до відділення банку» або «не ходити у відділення банку» обирають другий. Є замір, який показує, що середньостатично клієнт офлайн-банку відвідує банківське відділення один раз на місяць, а клієнт цифрового банку заходить у додаток чотири рази на добу. Клієнт цифрового банку втрачає кілька секунд, щоб зробити грошовий переказ, провести оплату, розмістити депозит або залишити заявку на кредит або навіть відкрити нову картку. Звісно, людина не буде витрачати півдня на те ж саме, але у відділенні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Сильні і незламні: Українські TechFin-компанії та проєкти розповідають про роботу під час війни

Розширюють послуги для клієнтів і чекають на open banking: Як українські банки впроваджують новітні технології під час війни

Кредитна підтримка бізнесу та громадян під час війни: Як українські банки та мікрофінансові установи проводять 2022 рік

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!