Метеорний потік Червневі Боотіди активний з 22 червня до 2 липня, а пік активності припаде приблизно на 26-27 червня

Фото: unsplash.com
Метеори буде видно, щойно точка, з якої вони «вилітають» (радіант), у сузір’ї Волопаса, підніметься над горизонтом. Кількість видимих метеорів зростає, коли радіант розташований вище на небі.
З Києва радіант цього потоку є циркумполярним, тобто ніколи не опускається за горизонт, тож зорепад буде видимим протягом усієї ночі.
Радіант досягає найвищої точки (кульмінації) ще до настання темряви — приблизно о 21:00 за київським часом (EEST). Тому найкраще зоряне шоу ймовірно відбуватиметься відразу після заходу сонця, коли радіант ще досить високо.
У цей час обертання Землі спрямовує Київ у бік потоку метеорів, тож вони «падають» майже вертикально, утворюючи короткі яскраві спалахи поруч із радіантом. В інші години метеори входять в атмосферу під косим кутом, залишаючи довгі сліди, що можуть перетинати велику частину неба, перш ніж згоріти повністю.
Очікується, що пік активності настане близько 14:00 за київським часом 27 червня 2025 року. Відповідно, найкраще зорепад буде видно до світанку 27 червня та після заходу сонця того ж дня.
Читайте також: Магнітні бурі не вщухають: прогноз на кінець червня 2025
Умови спостереження
Пік зорепаду збігається з фазою молодика, тому місячне світло майже не заважатиме спостереженням.
Походження потоку
Метеорні потоки виникають, коли Земля проходить крізь залишені на орбіті комет чи астероїдів потоки дрібного пилу. Згодом ці частинки рівномірно розподіляються вздовж орбіти материнського тіла.
«Падаючі зорі» з’являються, коли ці частинки врізаються в атмосферу Землі — зазвичай на висоті 70-100 км — та згорають.
У певні дні року орбіта Землі перетинає особливо щільні потоки уламків, які залишили комети або астероїди, що викинули багато твердого матеріалу. Так з’являються щорічні метеорні потоки. Вони повторюються щороку, коли Земля знову проходить через відповідну ділянку своєї орбіти.
Метеори з одного потоку легко впізнати, бо їхні траєкторії в небі ніби розходяться з однієї точки — радіанта. Це пояснюється тим, що всі частинки потоку рухаються майже в одному напрямку, оскільки мають схожі орбіти до тіла, від якого вони відокремилися. Тож вони входять в атмосферу Землі майже з однаковою швидкістю та під тим самим кутом.
Щоб побачити найбільше метеорів, варто дивитися не прямо на радіант, а на темну ділянку неба приблизно на 30-40° від нього. Саме у цій зоні буде видно найбільше «падаючих зірок».
Визначивши положення радіанта на небі, астрономи можуть обчислити орбіту потоку. Іноді навіть вдається встановити, яке саме небесне тіло (комета чи астероїд) стало джерелом потоку, якщо його орбіта збігається.
Джерелом потоку Червневих Боотідів вважається комета 7P/Понса–Віннеке (Pons–Winnecke).
Радіант цього потоку має пряме піднесення близько 14h50m та схилення 48° північної широти.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки грошей українці заборгували за мікрокредитами — Опендатабот
«Цитрус» зникне з ринку: мережу поглинає конкурент
Київстар успішно протестував сумісність мережі зі Starlink