close-btn

З якими юридичними складнощами зіштовхуються стартапи та як їх уникнути розповідає керівник практик Технологій та інвестицій Juscutum Петро Білик

Світ стартапів динамічний, сповнений оптимізму та інновацій, але він також може бути «мінним полем» юридичних проблем. Без належної підготовки та обізнаності молоді компанії ризикують потрапити у вихор правових перипетій. Які бувають загрози та як їх обійти дізнавалася головна редакторка PaySpace Magazine

Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum.

Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum. Фон фото: freepik.com. pngwing.com

Про юридичний супровід стартапів, правові особливості укладання угод з інвесторами, релокейт та поширені проблеми молодих бізнесів розповів Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum.

1. Які найчастіше виникають запити у фаундерів стартапів стосовно юридичного супроводу? З якими проблемами найчастіше стикаються підприємці?

Засновники стартапів часто стикаються з рядом юридичних викликів під час розвитку свого бізнесу. Передусім, це питання юридичного супроводу і виходу на закордонні ринки, де важливо дотримуватися різноманітних законодавчих рамок. Особливо актуальним є відповідність GDPR у ЄС, яке передбачає великі штрафи за порушення у сфері захисту персональних даних. Також, нові регуляції, як Digital Services Act та Data Act, ставлять перед стартапами додаткові вимоги щодо цифрових послуг і управління даними.

Для виходу на ринки таких країн як США, ЄС, засновники запитують, де краще реєструвати свої компанії, зважаючи на більш сприятливі умови для стартапів. Зазвичай популярними юрисдикціями є США, Велика Британія, Естонія. Проте законодавство цих юрисдикцій також динамічно змінюється. Для прикладу, Велика Британія збільшила розмір корпоративного податку до 25%, проте є можливість його зменшити через податкові пільги, в Делавері США ввели нове законодавство про захист персональних даних, чи в деяких країнах є вільно-економічні зони чи режим малого підприємництва, що також зменшує розмір податкового навантаження.

Щодо банківських послуг, засновники часто стикаються з проблемами відкриття рахунків, оскільки банки ставлять додаткові вимоги до іноземних клієнтів.

Також важливим є юридичне структурування діяльності, включаючи корпоративні договори між засновниками, захист інтелектуальної власності, угоди з клієнтами та працівниками.

Окрема послуга, яка користується популярністю серед стартапів, — супровід інвестиційних угод.

2. На що ви радите звертати увагу при укладанні угоди з інвесторами? Які «підводні камені» найчастіше випливають? Було б цікаво послухати про якийсь кейс з вашої практики

При укладанні угоди з інвесторами важливо звертати увагу на кілька ключових аспектів, які можуть значно вплинути на майбутнє стартапу. Найперше, це зрозумілість та прозорість умов угоди. Важливо, щоб усі права та обов’язки сторін були чітко визначені, а також щоб були враховані можливі ризики.

Одним із «підводних каменів» є оцінка компанії. Інвестори можуть використовувати різні методи оцінки, які можуть вплинути на кількість акцій, яку ви віддасте за інвестиції. Часто стартапи приймають інвестиції за завищеною оцінкою, що може ускладнити залучення подальших інвестицій. Стартапи доволі часто питають, скільки акцій їм треба віддати під час залучення інвестицій, на яку суму оцінити стартап. Проте зазвичай, на ранніх стадіях стартапи взагалі не віддають акції компанії, для ранніх стадій залучення інвестицій є популярними договори конвертованої позики (Convertible note), Simple Agreement for Future Equity (SAFE), Advanced Subscription Agreement. Ці угоди дозволяють отримати інвестицію, визначити певні умови, за якими ці інвестиції будуть конвертуватися в акції в подальшому.

Також слід звертати увагу на права інвесторів, зокрема на право голосу та вето на певні рішення. Важливо, щоб такі права були справедливо збалансовані, а не дозволяли інвестору мати надмірний контроль над компанією.

Цікаве по темі: Антикритерії, податки, опціони та венчурне фінансування: деталі нових переваг Дія.City

Ми супроводили багато різних угод з інвесторами. Для прикладу, популярний кейс, коли один зі стартапів, з яким я працював, уклав угоду з інвестором, який інвестував значну суму в обмін на мажоритарну частку. Це спочатку здавалося прийнятним, фаундери раділи, що залучили таку суму на такому ранньому етапі, але з часом засновники виявили, що їхня гнучкість у розвитку компанії в подальшому значно обмежена, інші інвестори не хочуть заходити в компанію з такою диспропорцією акцій, що уповільнило інноваційний розвиток стартапу. Згодом довелося переглядати умови домовленостей з інвестором, зменшувати його частку, щоб відновити баланс контролю. На щастя, це їм вдалося, вони пройшли в акселератор, залучили нові інвестиції і зробили успішний екзіт. Але така маленька деталь могла зруйнувати їх мрію і амбіції.

Рекомендую також завжди мати юридичного радника, який спеціалізується на венчурному фінансуванні, щоб забезпечити дотримання ваших інтересів в угоді.

3. Як взагалі проходить юридична підготовка до залучення інвесторів?

Це дуже сильно залежить як від раунду інвестицій, так і від стартапу, від сфери діяльності і від ділової практики певного регіону інвесторів. Що я маю на увазі: залучення інвестицій в відомій Кремнієвій долині сильно відрізняється від практики інвесторів з Нью-Йорку, Британії чи з ЄС.

Юридична підготовка до залучення інвесторів є ключовим етапом для будь-якого стартапу, який хоче забезпечити успішне та безпроблемне фінансування. Ось основні кроки цього процесу:

  1. Перед початком пошуку інвесторів необхідно провести детальний аудит всіх аспектів діяльності стартапу. Це включає юридичну оцінку всіх договорів, корпоративних документів, інтелектуальної власності, фінансових звітів та інших важливих документів. Для прикладу, один інвестор про ці аспекти взагалі може не спитати, а інший без отримання відповідей на ці питання ніколи не проінвестує. Тож треба бути готовим.
  2. Виявлення будь-яких юридичних проблем  та їх своєчасне усунення. Це може включати вирішення питань, пов’язаних з податками, трудовими договорами, корпоративними спорами або інтелектуальної власності.
  3. Розробка Terms Sheet з основними умовами інвестування. Зазвичай, якщо інвестор зацікавлений – по результату зустрічі можна відразу йому направити Terms Sheet з фіксацією домовленостей. Якщо у вас цей документ не підготовлений – це може затягнути процес і інвестор може втратити інтерес.
  4. Спільно з юридичними радниками потрібно розробити угоду з інвесторами, яка буде враховувати стадію залучення інвестицій, всі основні аспекти майбутньої співпраці.
  5. Активна участь юристів у переговорному процесі, щоб гарантувати, що умови угоди відповідають інтересам стартапу. Юристи також забезпечують відповідність угоди всім юридичним нормам та здійснюють її оформлення.
  6. Координація всіх необхідних дій для завершення інвестиційного процесу, включаючи забезпечення виконання всіх домовленостей.

Кожен етап важливий ще до того, як ви почали спілкуватися з інвестором, адже від вашої оперативності, інвестор буде сприймати серйозність ваших намірів і ви швидше зможете закрити раунд.

4. Які юридичні складнощі виникають, коли українські стартапи роблять релокейт?

Одна з перших важливих задач — визначення країни для релокації. І тут важливо врахувати, що ви можете проживати в одній країні, а компанія у вас буде зареєстрована в іншій. Кожна країна має свої законодавчі вимоги та податкові ставки, які можуть суттєво впливати на діяльність стартапу. Важливо обрати юрисдикцію, яка вигідна з точки зору податкової політики, доступу до інвестицій та легкості ведення бізнесу. Для прикладу, місцевим інвесторам буде дуже вигідно проінвестувати в місцеву компанію, проте великі венчурні фонди чи іноземні країни можуть вважати, що ця юрисдикція їм не підходить. Зазвичай стартапи або роблять екзіт або виходять на біржу. І юрисдикція має бути приваблива для цього. Для прикладу, в США багато штатів, проте найбільше компаній, представлені на біржі Nasdaq з Делаверу.

Тому тут може бути головна, материнська компанія, в яку ви будете залучати кошти, а також дочірні компанії в країні вашого знаходження, яка буде здійснювати операційну діяльність, наймати працівників, виплачувати вам зарплату.

Читайте популярне: Як стартапам підготуватись до пітчингу, а сталим компаніям масштабуватись: ексклюзивне інтерв’ю генерального директора представництва компанії Lenovo в Україні Тараса Джамалова

Важливе питання також сабстенсу та місця ефективного управління. Адже податкові органи різних країн можуть вважати, що компанія насправді управляється з іншої країни, тому сплачувати має зовсім інші податки. Правильний підхід до визначення цих питань має вирішити ці зобов’язання.

Релокація вимагає глибокого розуміння податкових законів обраної країни, включаючи податки на прибуток, ПДВ, податки на заробітну плату та інші відрахування. Податкове планування та консультації з податковими радниками є критично важливими.

Під час релокації потрібно враховувати трудові закони країни, що можуть включати в себе вимоги до умов праці, мінімальних зарплат, забезпечення прав працівників, медичного страхування тощо. Для прикладу, ОАЕ здається цікавою з точки зору податків в вільно-економічних зонах, проте для забезпечення економічної присутності вам треба наймати офіс, оплачувати за візи та дозволи за кожного працівника і за це все треба додатково сплачувати. А при досягненні певної кількості працівників, можуть бути додаткові вимоги щодо найму місцевого працівника. І є привабливі юрисдикції для аутсорсу, найму співробітників, де є концентрація як українських переселенців, так і місцевих ІТ розробників. Все це також впливає на юридичну структуру і вибір юрисдикції.

5. Щоб би ви порадили з юридичної точки зору фаундерам стартапів, які планують масштабуватись в інші країни?

Масштабування стартапу на міжнародні ринки може бути захопливим, але водночас вимагає глибокого розуміння юридичних аспектів, пов’язаних з таким розширенням. Ось кілька важливих порад для фаундерів стартапів, які планують масштабування в інші країни:

  1. Проведення юридичного аналізу та дослідження ринків, перед виходом на нові ринки та заснування компанії.
  2. Структурування бізнесу, вибір правильної юридичної структури для вашого бізнесу, яка буде оптимізована для податкових, юридичних та операційних потреб.
  3. Забезпечте належний захист вашої інтелектуальної власності у всіх країнах, де ви плануєте діяльність. Це може включати реєстрацію патентів, торговельних марок та авторських прав.
  4. Дотримання місцевих законів.
  5. Розуміння культурних відмінностей, що допоможе в налагодженні відносин з місцевими партнерами та клієнтами.

Читайте також: «Ми шукаємо інвесторів, які розуміють нашу вертикаль і допоможуть не лише фінансово, а й знайомствами та порадами»: інтерв’ю зі співзасновником ШІ-стартапу Mantis Analytics Антоном Тарасюком

6. В якій країні, на ваш погляд, найбільше виникає юридичних складнощів для стартапів і чому?

Відповідь на питання про юридичні складнощі для стартапів, які виникають у різних країнах, справді багатогранна та залежить від багатьох чинників і не можна відразу дати відповідь. Юридичні складнощі можуть істотно відрізнятися в залежності від юрисдикції та специфіки бізнес-сектору, окремо зараз багато юридичних аспектів саме в Defence Tech проєктах.

Часто ми чуємо, що Україна не приваблива юрисдикція для стартапів, тому стартапи, які починають свою діяльність в Україні, часто бажають одразу створити міжнародну компанію. Однак на ранніх стадіях це може бути просто неоптимальним рішенням, поки не протестована бізнес-модель, немає клієнтів і продукту. Адже створення міжнародної компанії – це ще і витрати, витрати на реєстрацію, супровід, подання звітності. Замість цього, можливо на першому етапі, краще зареєструвати компанію через Дія за кілька хвилин та приєднатися до режиму Дія.Сіті. А вже коли ви будете мати перший трекшен і підтверджені гіпотези – створювати міжнародні юридичні структури. Якщо в Україні у вас команда, цю українську компанію зазвичай ідеально зробити, як  дочірню для оренди офісу і виплати зарплат співробітникам.

Країни, що спеціалізуються на аутсорсингу ІТ-спеціалістів, можуть бути менш привабливими для створення материнських компаній, адже інвестори звикли до певних стандартів. Окреме питання, про яке не варто забувати – це ризик постійного представництва, якщо ваша компанія зареєстрована в одній юрисдикції, а здійснює діяльність в іншій, що може вимагати від неї реєстрації і сплати податків в країні ведення діяльності. Тому неможливо однозначно сказати, що реєстрація в Делавері буде повністю оптимальною.

Важливо звернути увагу на специфічні юридичні складнощі кожної країни, враховуючи такі аспекти як місцеві податкові вимоги, трудове законодавство, регуляції в сфері інтелектуальної власності, що може стати ключовим фактором успіху міжнародного масштабування.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

«Україна навіть попри війну все ще має потенціал стати європейським ІТ-хабом»: інтерв’ю з керівницею проєктного офісу Дія.City Наталією Денікеєвою

Дія.Бізнес запустила корисну послугу для українців: як скористатись

«Ми створили екосистему інновацій — залучаючи амбітні, талановиті стартапи, щоб разом реалізовувати ідеї» — Євген Хоменко, керівник R&D департаменту Нової пошти, про запуск інноваційної платформи NovaTech

google news