Міністерство оборони розглядає варіант масштабної реформи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Замість нинішніх ТЦК та СП можуть з’явитися так звані «Офіси резерву+», які поділять на кілька окремих напрямів роботи
Фото: oblradack.gov.ua
Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерела у парламенті та військовому керівництві.
Тема реформування ТЦК активно обговорюється на тлі численних скарг українців щодо порушень прав під час мобілізаційних заходів. За даними Офісу омбудсмана Дмитра Лубінця, від початку повномасштабної війни надійшло майже 12 тис. звернень, пов’язаних із мобілізацією. Більшість із них стосувалися саме дій ТЦК та СП протягом останніх двох років.
За інформацією УП, у січні 2026 року президент доручив новому міністру оборони Михайлу Федорову розібратися із проблемою так званої «бусифікації». Одним із можливих рішень стала концепція переформатування системи ТЦК.
У межах реформи пропонують створити офіси комплектування та офіси супроводу. Перші відповідатимуть за військовий облік, рекрутинг, мобілізаційне планування та оформлення громадян на службу. Також у громадських місцях можуть з’явитися окремі рекрутингові точки.
Окремо планують створити хаби комплектування. У таких приміщеннях тимчасово перебуватимуть добровольці та військовозобов’язані, яких доставила поліція, поки тривають необхідні процедури. Там проводитимуть перевірку документів, військово-лікарську комісію, оцінку психологічного стану та професійної придатності.
Цікаве по темі: Працівників ТЦК саджатимуть до в’язниці за порушення мобілізації — законопроєкт
Соціальний напрям роботи мають передати офісам супроводу. Йдеться про оформлення компенсацій пораненим військовим, виплати родинам загиблих, видачу довідок та інші адміністративні питання. Частину цих послуг у Міноборони хочуть цифровізувати.
Водночас реформа потребуватиме значних ресурсів. Для запуску нової моделі необхідно знайти приміщення, створити окрему інфраструктуру та розширити штат працівників.
«ТЦК – величезна структура, яка забезпечує для війська 30+ тисяч мобілізованих і контрактників на місяць. Ніхто не хоче ламати систему, тому дискусій багато. Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає», – розповів УП співрозмовник у військовому керівництві.
Глава Національної поліції Іван Вигівський також раніше заявляв, що участь поліцейських у мобілізаційних заходах негативно впливає на репутацію відомства.
Попри це, чинне законодавство вже передбачає, що доставляти військовозобов’язаних до ТЦК можуть саме поліцейські. Вручати повістки, окрім представників ТЦК, мають право органи місцевого самоврядування та роботодавці.
Членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз вважає, що функції мобілізації повинні бути розподілені між цивільними структурами та військовими.
«Але всі вони намагаються відмежовуватися від мобілізації. Десь староста може сказати: «Як я піду вручати повістку? А якщо він завтра загине, як дивитися в очі рідним?». Та в нас країна загине. На військовослужбовців повністю повісили мобілізацію. Це абсолютно неправильно. На мою думку, військові мають брати на себе відповідальність після того, як мобілізований або контрактник потрапив до навчального центру. А оповіщенням і довезенням на БЗВП мають займатися цивільні», – зазначила вона.
Наразі остаточних термінів запуску реформи немає. У Міноборони, Генштабі та Офісі президента продовжують працювати над концепцією майбутніх змін. Після узгодження підходів має з’явитися відповідний законопроєкт.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Частка проблемних кредитів впала до мінімуму за 15 років — НБУ
Чим небезпечне потепління океанів
Майкл Беррі попередив про крах фондового ринку
Telegram 
Viber 
