В Україні пропонують запровадити нові правила бронювання

Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський запропонував новий підхід до бронювання працівників: підприємства можуть отримати право залишати ключових співробітників, якщо самі допоможуть із мобілізаційним ресурсом

Фото: freepik.com

Про це нардеп заявив в ефірі UKRLIFETV.

За його словами, один із можливих механізмів передбачає, що бізнес має не просто сплачувати кошти, а фактично брати участь у рекрутингу людей для армії.

«Якщо підприємство має фінансову можливість для того, щоб забронювати одного свого працівника, воно має привести рекрутингом, наприклад, 3, 5, 10 чоловік… Тобто показати, що підприємство зацікавлено в своїх працівниках і воно не просто дає гроші, а приводить конкретних людей, які готові служити», — пояснив Веніславський.

Що означає ця ініціатива

Йдеться не про готове рішення, а про один із варіантів, який обговорюється в межах пошуку балансу між потребами армії та економіки. Ідея полягає в тому, щоб компенсувати бронювання одного спеціаліста залученням кількох нових військовослужбовців.

На думку депутата, це може знизити соціальну напругу, адже замість «викупу» від мобілізації держава отримуватиме додатковий людський ресурс.

Читайте також: Скільки коштуватиме долар у травні: прогноз

Як працює бронювання зараз

Наразі система бронювання в Україні сформована та діє, але має обмеження та постійно доопрацьовується. Вона поширюється переважно на критично важливі підприємства — зокрема оборонно-промислового комплексу.

Також Верховна Рада раніше підтримала в першому читанні законопроєкт, який дозволяє таким підприємствам тимчасово бронювати працівників навіть із порушеннями військового обліку або статусом у розшуку ТЦК — на строк до 45 днів .

Мета цих рішень — уникнути втрати критичних фахівців і забезпечити безперебійну роботу економіки та оборонної галузі .

Що далі

Озвучена Веніславським модель із рекрутингом поки не оформлена як законодавча ініціатива. Вона є частиною ширшої дискусії про реформування системи бронювання на тлі дефіциту кадрів як у війську, так і в економіці.

Очікується, що подальші зміни можуть поєднати різні підходи — від фінансових механізмів до участі бізнесу у формуванні мобілізаційного резерву.