Ринок небанківського кредитування в Україні швидко змінюється. Після посилення регулювання з боку Національного банку, обмеження ставок та запровадження нових вимог до прозорості кредитних продуктів галузь почала переходити до нової, більш зрілої моделі розвитку
Фото: ChatGPT
Сегмент короткострокових споживчих кредитів став одним із найбільш технологічних напрямів фінансового ринку. Онлайн-моделі дозволили значно спростити процес отримання позики — від подання заявки до зарахування коштів.
Такий стрімкий розвиток створив нові можливості для споживачів, але водночас привів на ринок і недобросовісних гравців. Саме тому НБУ, ставши 1 липня 2020 року регулятором цієї галузі, почав активно покращувати правила роботи сектору, щоб підвищити прозорість, захистити клієнтів і сформувати більш зрілі стандарти кредитування.
«Національний банк оновлює регуляторне поле для небанківських фінансових установ з метою створення умов для ефективного функціонування ринку, зміцнення його стабільності та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг», — йдеться у повідомленні Нацбанку.
Від «кредиту під 0%» до обмеженої ставки
Однією з ключових змін на ринку стало встановлення законодавчих обмежень на максимальну вартість короткострокових споживчих кредитів. Гранична денна процентна ставка була визначена на рівні 1%, що стало важливим кроком у напрямку підвищення прозорості та передбачуваності вартості кредитування.
У попередні роки маркетингова модель багатьох сервісів будувалася навколо пропозицій «кредит під 0%» для нових клієнтів. Такі акції залишаються можливими і сьогодні, однак подальша вартість кредиту тепер чітко обмежена регулятором, що формує більш зрозумілі умови для споживача.
«Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: денна номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна процентна ставка — більше 1 000% річних. Саме тому, ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», — заявляв наприкінці червня 2023 року Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Нагляд НБУ за небанківськими фінансовими установами включає кілька рівнів контролю:
- регулятор розглядає скарги споживачів;
- аналізує звітність фінансових компаній;
- здійснює дистанційний моніторинг їхньої діяльності та проводить планові й позапланові інспекційні перевірки.
Якщо під час такого нагляду виявляються порушення законодавства або регуляторних вимог, Національний банк застосовує заходи впливу — від штрафів і письмових застережень до анулювання ліцензій та виключення компаній з реєстрів.
Такий підхід поступово формує більш здорове конкурентне середовище. Компанії, що працюють прозоро та інвестують у відповідність регуляторним стандартам, отримують стабільніші умови для розвитку, тоді як недобросовісним гравцям стає дедалі складніше залишатися на ринку.
У результаті сектор небанківського кредитування проходить природний етап очищення та професіоналізації. Для споживачів це означає більш зрозумілі умови кредитування, а для компаній — зростання ролі комплаєнсу, технологій і системного управління ризиками.
Читайте популярне: Як покращити кредитну історію: поради експерта
Захист споживача
Захист прав споживачів у сфері небанківського кредитування регулюється насамперед Законом України «Про споживче кредитування». Документ визначає базові правила для кредитодавців — від обов’язкового розкриття повної вартості кредиту до стандартизованого переддоговірного інформування клієнтів. Закон також гарантує позичальнику право на дострокове погашення кредиту та встановлює правила розрахунку реальної річної процентної ставки.
Важливу роль відіграють і нормативні акти Національного банку. Зокрема, Постанова НБУ №113 від 3 листопада 2021 року встановлює додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику. Документ визначає структуру кредитних договорів, перелік обов’язкової інформації для клієнта, а також правила укладення електронних договорів.
До основних блоків регулювання відносяться:
- Порядок розкриття інформації про фінансові послуги: відповідні вимоги зобов’язують кредитодавців надавати клієнтам повну та зрозумілу інформацію про умови кредитування ще до моменту укладення договору — включно з відсотковими ставками, комісіями та іншими платежами.
Зокрема, фінансові компанії зобов’язані публікувати умови кредитування безпосередньо на своїх вебсайтах. Серед іншого, на сторінках кредитних продуктів має працювати калькулятор, який дозволяє споживачу розрахувати загальну вартість кредиту залежно від суми та строку позики.
- Вимоги до реклами фінансових послуг: кредитодавці зобов’язані коректно відображати умови кредитування та не вводити споживачів в оману щодо фактичної вартості позики.
- Врегулювання простроченої заборгованості: законодавство встановлює етичні вимоги до взаємодії з позичальниками, зокрема обмежує способи комунікації з боржниками та забороняє психологічний тиск або введення клієнтів в оману.
- Питання захисту персональних даних позичальників: інформація про кредит, заборгованість або умови договору не може передаватися третім особам без законних підстав або згоди клієнта. Відповідні вимоги встановлюють Закон України «Про захист персональних даних» та норми законодавства про споживче кредитування.
Читайте популярне: Яким має бути здоровий ринок мікрокредитування в Україні — інтерв’ю з СЕО Moneyveo Сергієм Сінченком
Хто адаптувався і на чому тепер заробляють
Посилення регуляторних вимог поступово змінює економіку небанківського кредитування. Якщо раніше частина прибутковості могла формуватися за рахунок штрафів або численних пролонгацій, то сьогодні ключову роль відіграє прогнозований відсотковий дохід.
У нових умовах важливішими стають технології та управління ризиками. Фінансові компанії інвестують у скорингові моделі, автоматизацію процесів і системи аналітики, що дозволяє точніше оцінювати платоспроможність клієнтів та знижувати частку проблемної заборгованості.
Зростає і роль комплаєнсу. Дотримання регуляторних вимог, прозорість умов кредитування та коректна комунікація з клієнтами стають не формальністю, а важливою частиною бізнес-моделі.
Водночас для частини учасників ринку така модель роботи не є новою. Ключові гравці робили ставку на технологічний розвиток та прозорість умов кредитування ще до посилення регуляції. Наприклад, Moneyveo. Бренд працює на ринку онлайн-кредитування з 2013 року та фактично став першим сервісом, з якого зародилася ця галузь в Україні.
«Moneyveo першою почала видавати миттєві кредити онлайн на картку в Україні. Завдяки своїм технологічним розробкам та уважному ставленню до клієнтів ми утримуємо лідерство», — йдеться на сайті компанії.
Читайте також: Як змінилася фінансова поведінка українців: планування витрат та небанківські кредити
Що чекає на ринок у найближчому майбутньому
Галузь споживчого онлайн-кредитування стрімко розвивається, і під впливом регулювання з боку НБУ змінюється також логіка конкуренції. Якщо раніше ключову роль відігравали агресивний маркетинг і короткострокові акційні пропозиції, то сьогодні компанії дедалі більше змагаються якістю цифрових сервісів та зручністю для клієнтів. Акцент зміщується на довгострокову співпрацю з користувачами, тому можна очікувати лише позитивних змін.
Швидкість рішень уже стала вимірюваною конкурентною перевагою. Наприклад, у нашому огляді продуктів ринку зазначається, що в Moneyveo середній час реєстрації становить 8 хвилин, а обробка заявки системою — до 2 хвилин.
Серед ключових тенденцій очікується:
- Подальше скорочення кількості гравців — за останні три роки ринок покинуло близько 690 учасників небанківського фінансового ринку (станом на 1 січня 2023 року їх було 1459, а на 1 лютого 2026 року — 769), більшість з яких — фінансові компанії.
- Відкритий банкінг — новий поштовх до розвитку фінтех-компаній — з 1 серпня 2025 року в Україні діє Положення НБУ про відкритий банкінг (постанова №80), яке запускає обмін даними через API за згодою клієнта. Це створює основу для того, щоб частина перевірок і заповнення даних у кредитних заявках відбувалася автоматично, а рішення ухвалювалися швидше і точніше.
- Більш жорстка звітність і прозорість як постійний тиск на операційну дисципліну — зокрема, у 2025 році для частини небанківських учасників посилилися вимоги до подання даних (перехід на щомісячний формат для фінансових компаній і ломбардів).
- Розширення переліку пропозицій фінтех-компаніями, зокрема, у рамках довгострокових кредитних рішень.
Отже, за останні декілька років ринок небанківського споживчого кредитування зазнав суттєвих змін, зокрема, з’явилася низка нових ініціатив з боку Нацбанку, а онлайн-сервіси стали ще зручнішими. Змінилось і ставлення українців до короткострокових позик — більше довіри, зростання частоти звернень та позитивних відгуків.
Аналізуючи тенденції та діяльність регулятора можна з упевненістю сказати, що ця галузь продовжить нас позитивно дивувати і надалі.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Як Moneyveo захищає дані клієнтів
Як покращити кредитну історію: поради експерта
Як вигідно взяти небанківський споживчий кредит у 2025
Telegram
Viber
