Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт №11416-д про історичне підвищення податків
Про це в Telegram написав заступник голови парламентської комісії з питань фінансів Ярослав Железняк.
«Я тут опишу які зміни були прийняті в залі: 563, 580 — фактично скасовують статус податкового агента із нотаріуса при посвідчені ним договорів купівлі-продажу (міни) між фізичними особами. 1149 — про те, щоб залишити 1,5% ВЗ для військових. І не набрала голосів правка №988 (вона була врахована Комітетом)», — пише Железняк.
Також він додав, що хоча Верховна Рада і прийняла законопроєкт, на його думку, фактично його не прийняли.
«Я б зараз не сказав, що закон про податки прийнято. Як я і писав, під час розгляду збили правку №988. Для розуміння ця правка це половина закону — вона фізично викладена на 10-ти сторінках А4, — пише Железняк. — Тому, щось мені здається що доведеться переголосовувати закон для банально приведення його до якогось ладу. Коротше — я думаю там тепер багато юридичних проблем з текстом».
Цікаве по темі: Нова пошта прогнозує логістичний колапс через нові податки на посилки
Закон передбачає підвищення військового збору (ВЗ) із зарплат та інших виплат з 1,5% до 5% з моменту набрання чинності, а не з 1 жовтня, як планувалося раніше. Водночас, ВЗ з доходів військових залишать на рівні 1,5%. Національний кешбек не обкладатиметься ПДФО та ВЗ. ФОПи також сплачуватимуть ВЗ: третя група — 1% з обороту, друга група — 10% від мінімальної зарплати (800 грн/міс), що діятиме з 1 жовтня.
Банки все таки сплачуватимуть 50% податку на прибуток за 2024 рік ретроспективно, а фінансові компанії — 25%, але з наступного року. Звітність по ПДФО (4ДФ) стане місячною з нового року. АЗС сплачуватимуть авансовий податок на прибуток фіксовано за кожну станцію, і якщо за рік прибуток не покриє ці аванси, переплата не буде компенсована, що фактично стає мінімальним податковим зобов’язанням для паливників. Обмінники також сплачуватимуть авансовий податок на прибуток у розмірі від 200 до 700 євро за пункт, залежно від розташування.
Нагадаємо, щоб закрити дефіцит бюджету в розмірі 500 млрд грн до кінця року, уряд планує анонсоване підвищення податків. Однак в українського бізнесу свої думки щодо цього. Зокрема, низка бізнесменів розкритикували ідею збільшення податкового навантаження та попросили Кабмін переглянути запропоновані нововведення. На їх думку, зараз краще сконцентруватись на детінізації економіки.
До слова, аналогічну пропозицію нещодавно висловила і спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. А от в МВФ вважають, що збільшення податкових ставок є необхідною складовою фінансової стратегії, якої потребує Україна на даний момент.
Раніше у податковий законопроєкт внесли ряд змін. Зокрема, прибрали податок для банків, через те, що Міністерство фінансів України, Національний банк України (НБУ) та Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступили проти підвищення податку на прибуток для банків до 50%.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Як зміняться ціни в Україні через підвищення податків — НБУ
Бюджет України на 2025 рік: основні напрями витрат і стратегічні зміни
Українці по-новому проходитимуть ідентифікацію для отримання соцвиплат — Кабмін