SocialBoost активно співпрацює з державним сектором, створюючи нові й нові діджитал-проєкти для України і українців
Віктор Гурський, співзасновник SocialBoost
Міжнародна civic tech організація SocialBoost працює з 2012 року, об’єднуючи стартапи і технічну експертизу з урядами та громадянським суспільством для розв’язання проблем економік, що розвиваються. Серед пріоритетів компанії – ІТ-ініціативи з вагомим соціальним впливом, проєкти для впровадження е-демократії, е-врядування та відкритих даних. Команда розробників, громадських активістів і менеджерів SocialBoost разом з державними органами створюють сервіси, що вирішують проблеми громадян.
Ми поговорили з Віктором Гурським, impact-підприємцем, виконавчим директором і співзасновником SocialBoost. Віктор координує розробку IT-сервісів і програм для міст та громад, що сприяють диджиталізації і партисипації. Найвідоміший кейс у галузі електронної демократії – платформа «Громадський проект», що автоматизує бюджети участі для міст та громад України. Також команда Віктора працює над ІТ-платформою Dosvit, що дозволяє громадам створювати сучасні вебсайти, демонструвати інвестиційний потенціал і пропонувати громадянам необхідні додатки у галузі партисипації. Крім того, Віктор Гурський бере участь у розробці і проведенні програм флагманського проєкту SocialBoost – 1991 Accelerator. Перший і найбільший за пайплайном акселератор в Україні з фокусом на impact tech допомагає перетворити ідеї на реальні стартапи, що надають сервіси громадянам, бізнесу та державним органам.
У великому інтерв’ю PaySpace Magazine з Віктором Гурським – про ІТ-підтримку проєктів державного сектору, про всесторонню співпрацю з міжнародними організаціями та фондами, а також про зміни у стартап-екосистемі України після початку повномасштабної війни.
– Які, на вашу думку, три ключові зміни сталися з українською стартап-екосистемою через повномасштабну війну?
– До повномасштабного вторгнення українські стартапи були прикладом для наслідування для всього технологічного світу. На жаль, 2022 рік приніс сектору чимало викликів: релокації, призупинення контрактів, скорочення бюджетів. Проте, попри все, ми знову вийшли в лідери: за даними дослідження Dealroom національна стартап-індустрія демонструє ріст у дев’ять разів за останні п’ять років, що виводить нас за цим показником у топ-3 країни у Центральній та Східній Європі.
Однак ми все ж бачимо деякі зміни, які суттєво вплинули на роботу стартапів України. Йдеться ось про що:
Збереження і безпека команди як пріоритет. Основним викликом для ІТ-фахівців стала релокація. 64% з них були змушені переїхати через війну, проте 24% вже повернулися туди, де проживали до початку повномасштабного вторгнення. Так, йдеться не лише про стартапи, а й про великі компанії – переміщення торкнулося майже кожного. Ми, приміром, були змушені закрити Центр розвитку стартапів 1991 у Маріуполі, і зараз наша команда допомагає стартапам зі сходу, які працювали з нами до 2022 року, знаходити можливості для розвитку в інших регіонах і на міжнародних ринках.
Переформатування бізнес-процесів. Зараз одне з головних завдань для стартапів – підтримка операційної діяльності і забезпечення стабільної роботи в умовах проблем з електропостачанням та зв’язком. Якщо ж говорити про команду, яка релокейтнулась, вона отримує нові задачі з організації робочих місць, дистанційної роботи тощо. Фаундери відкидають ризиковані рішення і зосереджуються на стратегії стабільного розвитку, часто уникаючи експериментів, перевірки гіпотез, тестування ідей.
Зменшення інвестицій. Після шалених інвестицій у стартапи у 2020-му і 2021-му роках, глобальний ринок став більш тверезим: інвестори оцінюють стартапи реалістичніше, фокусуючись на ефективному використанні капіталу компаніями. При цьому тренд на обережність серед інвесторів «сусідить» з появою фондів, зосереджених на розвитку саме українських стартапів, та non-equity фінансовою підтримкою від великих корпорацій на кшталт Meta, Amazon, Google, якої не було до війни.
Віктор Гурський
– Як змінилася кількість стартапів до та під час повномасштабної війни?
– На жаль, немає повноцінних національних або міжнародних досліджень української стартап-екосистеми за останні роки. Однак ми можемо орієнтуватися на звіт про стан технологічної екосистеми України від 360 Tech Ecosystem Overview. Згідно з цими даними, у 2020 році в Україні налічувалося 1700 продуктових і 533 сервісні компанії. В 2023 році числа збільшились: 1817 продуктові і 560 сервісні компанії. Ріст зумовлений надзвичайно швидким та успішним розвитком галузі за останні роки, який навіть за умови повномасштабного вторгнення не зупинився, а лише зменшив темпи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про співпрацю з банками і плани на майбутнє: Інтерв’ю з Антоном Пятигіним, співвласником фінтех-стартапу Ocean.me
– Розкажіть, будь ласка, на які ніші / галузі / ідеї зараз роблять ставку українці у контексті створення стартапів?
– 2022 рік змінив пріоритети щодо розвитку технологічного сектору у бік проєктів, які підвищують обороноздатність країни. Чи не щомісяця ми знайомимося з новими українськими military tech розробками: від дронів для важких вантажів до систем доповненої реальності для танків.
На особливу увагу заслуговують стартапи, які працюють з кібербезпекою. Українські спеціалісти давно задучені до проєктів цього напряму, адже державному запиту на кібероборону не один рік. Минулоріч кількість кібератак на критичну інфраструктуру, бізнес і пересічних громадян зросла в рази, що зумовило і розвиток проєктів цього напряму.
Не сповільнюється і тренд на діджиталізацію різних секторів. Якщо раніше він був зумовлений всесвітньою пандемією і переходом в онлайн чи не всіх послуг, то сьогодні український офлайн знаходиться під постійною загрозою з боку ворога. Тож медицина в онлайні, сервіси для організації дистанційної роботи, платформи віртуального навчання виходять на новий рівень саме через умови військового часу.
– Які, на вашу думку, перспективи є у мілітарі-тех в Україні?
– Минулий рік став знаковим для українських military tech компаній, адже довів синергетичний ефект від співпраці державного і приватного секторів. Виклики, які постали перед урядом, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, було б вкрай важко вирішити без участі національних компаній і стартапів, що працюють з оборонними технологіями.
У листопаді SocialBoost приєднався в якості організаторів до Національного оборонного хакатону-2022, який проводився разом з Міністерством оборони України, Генеральний Штабом Збройних Сил України, Національним координаційним центром кібербезпеки, Центром протидії дезінформації, CRDF Global в Україні, Держдепартаментом США, НАТО, Посольством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні, Cyber Unit Technologies. Протягом трьох днів понад 300 ІТ-спеціалістів, відібраних серед тисячі тих, хто подав заявку на участь, працювали над завданнями з програмування, відбиття кібератак, аналітики даних, протидії інформаційно-психологічним операціям. Учасники об’єднали всі доступні у комерційному світі ресурси, аби розв’язати реальні проблеми державного рівня.
Серед переможців хакатону є і державні, і приватні компанії, чиї рішення присвячені кібербезпеці та спротиву дезінформації. Участь комерційного сектору у заході доводить готовність державних структур до взаємодії і спільній роботі. У military tech стартапів відкриваються нові можливості для розвитку, адже їхні розробки надзвичайно важливі і необхідні нашій країні прямо зараз.
Варто зазначити, що війна росії проти України визначила не тільки український, а й глобальний тренд на military tech, що зумовлює збільшення інвестицій та кількості стартапів цього сектору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про досягнення вітчизняного фінтеху у 2022 році і сподівання на наступний рік: Інтерв’ю з експертами Fintech-галузі України
– Чи роблять фаундери стартапів ставки на Україну, або, можливо, хочуть більше розвиватися в інших країнах?
– Перші місяці повномасштабної війни поставили перед багатьма фаундерами питання, що робити з власним бізнесом. Так, ми бачимо приклади відкриттів офісів закордоном і перебудов бізнес-процесів з прицілом на західну аудиторію. У той же час більшість відомих нам українських стартапів залишилася в Україні, хоча вони і продовжують розвиватися глобально.
Наразі в Україні створено всі можливі умови для ведення бізнесу всередині держави. Посилюються регіональні ІТ-кластери, відкриваються програми підтримки від Українського фонду стартапів та Міністерства цифрової трансформації, розвивається напрям ІТ-освіти. Слід звернути увагу і на світову підтримку: міжнародні партнери запускають донорські програми і проєкти для українського технологічного сектору, адже вбачають у ньому потенціал для відновлення економіки України.
Аналізуючи роботу нашого 1991 Accelerator за останній рік, бачимо, що попит на допомогу у розвитку від українських фаундерів збільшився: у грудні 2022 року ми отримали більше 120-и заявок на проходження акселераційної програми. Це наштовхує на думку, що стартапи України активно шукають можливості для реалізації проєктів на національному ринку.
У той же час бачимо, що економічно український ринок зменшився, і єдиним для стартапів способом масштабуватися і будувати єдинорогів був і залишається глобальний розвиток та залучення інвестицій з міжнародних ринків.
– Поділіться, будь ласка, як проходить співпраця з Міністерством цифрової трансформації України в рамках акселераційної програми для створення проєктів цифрової трансформації Громад. Для кого цей проєкт, і яка його мета?
– У лютому 2023 року ми розпочали збір заявок на акселераційну програму для українських громад, яку запустили у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Програма «Громада 4.0» допоможе теперішнім і майбутнім лідерам цифрової трансформації сформувати концепції і запустити діджитал-проєкти, засновані на потребах мешканців та органів влади громад.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну поставило під загрозу процеси впровадження основних реформ, одним з яких є реформа місцевого самоврядування. Попри зміщення уваги на централізовану військову та гуманітарну підтримку, муніципалітети намагаються підтримувати сталий розвиток, працювати в умовах дефіциту бюджету та продовжувати процеси цифровізації, розпочаті ще до війни.
Вже зараз ми бачимо цікаві та успішні діджитал-проєкти для і від громад. Наше завдання — допомогти лідерам цифрової трансформації відібрати найефективніші інструменти та імплементувати їх в роботу на місцевому рівні, щоб разом з впровадженням технологій змінити мислення людей.
Програма «U-LEAD з Європою», за підтримки якої реалізується акселераційна програма, вже багато років працює над підсиленням спроможності громад та пріоритезує цифрову трансформацію, як один з ключових важелів розвитку громад. А партнерська підтримка Міністерства цифрової трансформації України забезпечить доступ до найкращих практик і ресурсів, напрацьованих за роки роботи у контексті інформатизації.
Наразі ми формуємо список громад-учасниць програми і у березні разом з провідними експертами діджиталізації розпочинаємо роботу над проєктами з цифрової трансформації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сильні і незламні: Українські TechFin-компанії та проєкти розповідають про роботу під час війни
– Розкажіть, будь ласка, про гранти для стартапів, котрі пропонує акселератор зараз.
– У 2020 році 1991 Accelerator отримав акредитацію від Українського фонду стартапів (USF), який сприяє створенню і розвитку технологічних компаній на ранніх стадіях. Фонд фінансує навчання стартапів в акселераторах та підтримує їх грантами. Процес відбору компаній для фінансової підтримки – це фактично конкурс: рада незалежних інвестиційних експертів оцінює та обирає технологічні бізнеси.
Завдяки партнерству з USF ми маємо змогу організовувати акселераційні і менторські програми для фаундерів, які прагнуть удосконалити бізнес та вийти на міжнародні ринки. З початку 2023 року акселерацію проходять пʼять стартапів, які отримали грант на 10 тисяч доларів на навчання: Knopka, G-MAK, ST1, Griselda, FoodBanka. Ми плануємо і надалі проводити навчальні програми та анонсувати такі можливості на наших ресурсах.
Віктор Гурський
– Розкажіть детальніше про розробку програм у партнерстві з місцевою владою та різними корпораціями.
– У 2019 році за підтримки муніципалітету та міжнародної організації USAID ми відкрили унікальний для регіону проєкт — Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol. Метою центру стала допомога у зростанні ІТ-талантів регіону. Ми проводили інкубаційні програми, пропонували можливості стажування для молоді, організовували події для побудови діалогу між владою, бізнесом та ІТ-спільнотою.
Завдяки підтримці та партнерським відносинам з маріупольською місцевою владою ми змогли задіяти не лише міську спільноту, а й фахівців східного регіону. У 2010-і роки інтелектуальний капітал населених пунктів сходу України значно зменшився, тож ми поставили перед собою амбітну мету — повернути фахівців і розвинути екосистему ІТ-сектору регіону. Для цього, крім роботи зі стартапами, команда центру разом з представниками локальних державних установ організовувала заходи для стейкхолдерів, зацікавлених в економічному розвитку сходу, як-от EAST COAST: IT Investment Forum.
Попри успішну роботу і великі плани на подальший розвиток технологічного сектору сходу, центр припинив роботу через повномасштабне вторгнення росії та окупацію Маріуполя. Проте ми отримали неймовірний досвід «прокачування» екосистеми цілого регіону і сподіваємося застосувати отримані знання, навички, партнерства у майбутніх ініціативах.
– Що найважче у взаємодії з державним сектором, корпораціями та стартапами?
– Участь у розвитку технологічного сектору усіх стейкхолдерів — державних установ, бізнес-корпорацій та молодих стартапів — є важливою умовою для досягнення синергетичного ефекту. Кожен з учасників має свої сильні сторони, і свої ролі в екосистемі, але їхня взаємодія може ускладнюватися з різних причин. Приміром, через труднощі з доступом: маючи справу з державним сектором, підприємці та фаундери не завжди знають, з ким спілкуватися щодо тих чи інших питань; бюрократію: бажання держави підтримувати підприємництво часто супроводжується бюрократичними процесами, як-от оформленням документів, фінансування тощо; короткостроковість: буває, що спільні кампанії та ініціативи обмежені за часом і не формують стійку екосистему надовго.
Більше десяти років ми намагаємося поєднати бізнес-сектор і стартап-ком’юініті з державними інституціями, розробляючи спільні технологічні рішення, як-от: Єдиний державний портал відкритих даних data.gov.ua; платформу проведення бюджету участі «Громадський проект»; національні та міжнародні хакатони, у яких бенефіціаром виступають державні інституції; технологічні рішення учасників національних програм та конкурсів тощо. З огляду на роки роботи, можна сказати, що наразі більшість учасників tech-сектору розуміють переваги кооперації і намагаються залучати різні ресурси задля підвищення ефективності своєї роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всупереч викликам великої війни: Фінтех-стартапи України розповіли, як працюють і ростуть в умовах повномасштабного вторгнення
– Які плани компанія має на 2023 рік, які напрямки розвиватиме?
– Наразі ми працюємо одразу за кількома напрямами. По-перше, це робота з українськими громадами в рамках програми «Громада 4.0». Протягом п’яти місяців разом з профільними спеціалістами та експертами ми працюватимемо над проєктами з цифрової трансформації 48-ми громад, які представимо наприкінці літа. По-друге, це підтримка стартап-ком’юніті. Зараз акселераційну програму в 1991 Accelerator проходять дев’ятнадцять команд, а публічний демо дей відбудеться у квітні. Одразу після нього розпочнеться наступна акселерація. Крім того, протягом року ми допомагатимемо українським підприємцям, надаючи їм менторську підтримку. Для цього ми організували Mentor Yard – майданчик для знайомства фаундерів та експертів. Щомісяця ми запрошуємо нових спеціалістів, які надають безкоштовні консультації усім охочим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Наша мета – продовжувати інвестувати в український FinTech – Никита Ізмайлов, CEO фонду N1
