Розвинені та багаті держави досягли неабиякого успіху в різних галузях, але, як зазначають деякі експерти, їхня ефективність падає. У цьому матеріалі ми поговоримо, чому так важливо підвищувати ПДВ, а також оцінимо ситуацію в Україні
Підвищення ПДВ: гостра необхідність чи забаганка урядів Фото: bank.gov.ua
Перше, на чому наголошують аналітики — зростання соцвиплат. Оскільки уряди піклуються про старіюче населення та борються з нерівністю в оплаті праці, вони виплачують більше пенсій та допомог. У 1980-2022 роках соціальні витрати у багатих країнах (за якими є дані), зросли з 14% до 21% ВВП (а це мільярди доларів).
Проте політики не поспішали підвищувати податки, щоб йти в ногу зі зростанням, і у багатьох випадках знижували їх. Через це різко зросли запозичення, а для того, щоб оплачувати рахунки, державні послуги були скорочені. Як наслідок, багато з них опинилися під тиском, сектор почав просідати. У деяких частинах Канади діти проводять стільки ж часу в черзі до дитячого садка, скільки і в самому садочку. Британія достроково звільняє засуджених, бо не побудувала достатньо в’язниць; менше двох третин поїздів далекого прямування в Німеччині ходять вчасно.
Журнал The Economist вже давно стверджує, що пенсійний вік має зростати разом із тривалістю життя. Однак навіть за такої політики співвідношення пенсіонерів до працюючих все одно може зростати просто тому, що літніх людей дуже багато. У будь-якому випадку, величезне право голосу людей похилого віку не дає змоги зупинити зростання їхніх виплат. Так само неминуче, що прогресивне оподаткування та додаткові виплати малозабезпеченим призводять до більшого перерозподілу, коли нерівність у заробітній платі (до сплати податків) зростає.
Якщо політики хочуть бути обраними, вони намагатимуться стримати законопроєкт про соціальну допомогу. Якщо ж вони хочуть уникнути різкого зростання витрат на державні послуги — або фіскальної кризи — їм доведеться підвищувати податки. Варіант, який є і здійсненним, і не надто економічно шкідливим, — оподатковувати споживання, підвищуючи податок на додану вартість (ПДВ).
Хороша новина полягає у тому, що більший перерозподіл не обов’язково зруйнує капіталізм. На відміну від, скажімо націоналізації промисловості, — вилучення коштів у одних людей для виплат іншим є відносно м’якою економічною політикою.
Цікаве по темі: В Україні можуть підвищити ще деякі податки — що пропонує ЄБРР
Наприклад, якщо соціальні виплати складають половину бюджету уряду, він може витрачати 40% ВВП, але при цьому залучати до роботи лише 20% працівників на державну службу. З економічної точки зору, система перерозподілу є витратною лише тим, що спотворює стимули, зокрема через оподаткування праці та підприємництва. Перерозподіл і вільні ринки можуть щасливо співіснувати, якщо система не замикає потенційних працівників у пастці соціального забезпечення і якщо вона використовує «ефективні» податки, які не впливають на стимули.
«Політикам варто спробувати запровадити більш ефективні податки. Найкращим варіантом був би податок на землю. На жаль, виборці ненавидять цю ідею, можливо, тому що податок на нерухомість змушує людей регулярно виплачувати великі суми. Другим за ефективністю є податок на додану вартість (ПДВ) — податок на споживання, який спотворює стимули лише настільки, наскільки певні товари та послуги звільняються від нього», — пояснюється у матеріалі The Economist.
За даними Tax Foundation, понад 170 країн світу, включно з усіма великими європейськими країнами, стягують податок на додану вартість з товарів і послуг. Як показує сьогоднішня податкова карта, ставки ПДВ у країнах-членах ЄС різняться між собою, хоча вони дещо гармонізовані в ЄС.
Далі розглянемо, у яких країнах найбільші податки на додану вартість:
Досвід підказує, що ПДВ легше підвищити, ніж інші ефективні податки — настільки, що Республіканська партія Америки історично виступала проти цього податку на тій підставі, що він занадто полегшує побудову держави загального добробуту (США, на відміну від інших країн, стягує податки з продажу лише на рівні штатів.)
У 2011 році Великобританія підвищила ставку ПДВ з 17,5% до 20% і майже не зіткнулася з суспільним невдоволенням. А високі ставки ПДВ вже давно допомагають скандинавським країнам поєднувати розвинену систему державних послуг та повноцінний держапарат із процвітаючою ринковою економікою; їхні ставки становлять 24% або 25%, що є одними з найвищих у «багатому світі». Естонія також підвищує свій податок до подібного рівня, щоб фінансувати збільшення оборонних витрат.
Читайте популярне: Резидентам Дія.City могут запретить упрощенную систему налогообложения
Недоліки ПДВ
Одним із аргументів проти ПДВ є те, що він є регресивним, оскільки бідні витрачають більшу частину своїх доходів на споживчі товари, порівняно з багатими. Однак саме бідні отримують найбільше вигоди від покращення державних послуг та прискорення економічного зростання. У будь-якому випадку, ПДВ є менш регресивним, якщо оцінювати його з огляду на доходи за все життя, а не за рік; підвищення податку зачепило б багатих пенсіонерів, які витрачають свої статки, але більше не сплачують податки на працю.
Ще один аргумент проти збільшення ПДВ сьогодні полягає у тому, що це призводить до зростання цін і посилення інфляції. При цьому якщо підвищення податку будуть впроваджувати поступово, наслідки будуть керованими.
ПДВ не є досконалим, але мало які інші податки можуть зберегти державні послуги в умовах старіння населення та фінансувати систему, не пригнічуючи вільне підприємництво.
Ситуація в Україні
Станом на осінь 2024 року в Україні діє загальна ставка ПДВ у розмірі 20%, для ліків застосовується ставка 7%, для деяких сільськогосподарських товарів — 14%.
Зазначимо, що подібний підхід, коли ставки в різних секторах економіки не одинакові, використовується багатьма країнами. Також нерідко застосовується система, коли розмір ставки варіюється, залежно від регіону країни.
Наразі в Україні відбувається законодавчий процес, результатом якого будуть підвищуватися деякі податки. На черговій зустрічі робочої групи, яка відбулася 2 жовтня, обговорювалося два важливих питання щодо №11416-д:
- військовий збір проти ПДВ;
- строк впровадження податків «заднім числом».
Щодо першого питання — підвищення ПДВ в Україні поки що не розглядається.
Враховуючи специфіку другого питання, Ярослав Железняк, заступник голови парламентської комісії з питань фінансів, пояснив:
«Якщо закон і приймуть, то Президент його фізично підписати найшвидше зможе десь у 20-х числах жовтня. Тобто десь умовно після 15-го жовтня він вступить в силу і заднім числом з 01 жовтня піднімуть військовий збір з 1,5% до 5% на всі зарплати в кінці місяця, — пояснює народний депутат. — А зараз увага, як це буде на практиці. Десь 14-15 жовтня всім виплатять аванс і люди фізично отримають гроші в руки. З нього військовий податок буде ще 1,5% (т.я. закон ще не вступив в силу). Але потім податок за той самий жовтень стане вже не 1,5%, а вже 5%… у тому числі з авансу».
Тобто десь в кінці цього місяця людям зарплата прийде мало того, що вже менше на -3,5% підвищення військового збору, так і ще мінус ті гроші з авансу.
Читайте популярне: Нова пошта прогнозує логістичний колапс через нові податки на посилки
Нагадаємо, що версія законопроєкту 11416-д, подана до першого читання 16 вересня, мала наступні пункти:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
- збільшення податків на 1-2 групу ФОП;
- авансові внески на АЗС;
- 1% для всіх форм ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економ. бронювання);
- 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
«Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн у наступному», — сказав Железняк.
Поки що у цьому переліку немає податку на додану вартість, який споживач сплачує за кожен товар чи послугу. Однак, як повідомляли ЗМІ, під час візиту до Києва представники МВФ пропонували підвищити ПДВ на два відсоткові пункти. Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа підтвердила, що Україна може зіткнутися з вимогою підвищення ПДВ у випадку зростання видатків бюджету-2025, якщо їх не буде покрито реальними доходами.
Законопроєкт №11416-д буде розглянуто у другому читанні, це заплановано на сьогодні, 9 жовтня 2024 року. Фінальне голосування заплановано на четвер, 10 жовтня.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки доведеться платити ФОПам після підвищення податків
НБУ виступив проти підвищення податку на прибуток банків до 50%: що пропонує
Хто серед небанківських фінустанов заробляє найбільше — рейтинг
