Вихід на міжнародні ринки — стратегічний крок для багатьох підприємств. Хоча цей процес може бути складним і потребує чимало знань та капіталовкладень, фінансова підтримка з боку Ощадбанку та страхування від Експортно-кредитної агентство (ЕКА) здатні зробити його швидшим і менш ризикованим для бізнесу.
Щоб дізнатись, як український бізнес досягає експортних цілей, отримує фінансування та консультації, ми поспілкувалися з Юрієм Войчаком, директором департаменту продажів продуктів ММСБ Ощадбанку
Юрій Войчак, директор департаменту продажів продуктів ММСБ Ощадбанку
Яка частка українських компаній виходить на міжнародні ринки та з якими проблемами вони зіштовхуються найчастіше?
За статистикою приблизно 14% підприємців, юридичних осіб мають плани виходу на зовнішні ринки. Беручи участь в опитуваннях, вони зазначають, що їм потрібно масштабуватись і займатись експортною діяльністю. Фактично кожний шостий бізнесмен думає про це, але дізнавшись про наявні проблеми (зокрема фінансові, логістичні та юридичні), так і не наважується зробити перший крок.
Аналізуючи цю галузь у пошуках нових рішень, Ощадбанк постійно бере участь у багатьох форумах, конференціях, зустрічах з клієнтами, які або вже отримують експортну виручку і проводять відповідну діяльність, або планують це робити.
«Бачимо, що є велика різниця між тими, хто працює на внутрішньому ринку, продає і виробляє в Україні, та тими, хто прийняв рішення займатись експортною діяльністю. Це стосується і готовності персоналу працювати на зовнішні ринки, і можливості перебудовувати внутрішні процеси в команді, і відповідності міжнародним стандартам, і розуміння фінансових інструментів (наприклад, як це профінансувати, як контролювати ризики роботи з зовнішнім партнером, як його знайти, як відповідати стандартам країни тощо)», — пояснює Юрій Войчак.
У цілому 66,5% українського бізнесу планує розширюватись. Багато підприємців хочуть зробити це через відкриття нових напрямів виробництва (25%), розширення географії діяльності (13%) та вихід на зовнішні ринки (14%).
Інвестиції «в довгу» як серйозний виклик: переробна галузь та підготовка до експорту
Сьогодні основна частка українського експорту припадає на сировинні товари.
«Близько 60% — сировинні компоненти продовольчих товарів, зокрема зернові культури. Тому експортерам потрібно вкладати кошти в переробну галузь, щоб почати експортувати готову продукцію. Однак це процес, який потребує значних фінансових, інтелектуальних і технологічних інвестицій», — зазначив пан Юрій.
Для будь-якого бізнесу перехід до переробки і експорту готової продукції — надскладне випробування, назвемо це так. Тому що це технологія, це навчання персоналу, це абсолютно нові стандарти переробки і виготовлення готової продукції. Це зовсім інший ринок збуту, і не всі готові в це вкладатись, бо це гра «в довгу». Не можна вкластися сьогодні, а вже за три місяці отримати ефект прибутковості.
Якщо вкладати гроші в переробну галузь і експортну діяльність, то потрібно розуміти, що рік-два — це про інвестиції, і лише потім можна вийти на якийсь рівень окупності та почати отримувати прибуток.
Цікаве по темі: Як працює ОщадБізнес: швидке онлайн-кредитування та сучасні рішення для розвитку бізнесу
«Порівняймо експорт та імпорт в Україні: якщо подивитись на нашу динаміку, наприклад, на 2021 рік, передвоєнний, і те, що ми бачимо зараз, то в 2021 році експорт та імпорт були майже на рівні, товарообіг був досить суттєвим — близько $150 млрд, — розповідає Юрій Войчак. — Зараз, якщо ми подивимось на картину 2023-2024 років, то експорт суттєво знизився, майже вдвічі. І порівняно з імпортом ми експортуємо набагато менше. Щоб експортувати, потрібно розвивати інші напрями — якраз переробку готової продукції в країні. До того ж ми втратили ринки збуту, і це важливо пам’ятати, і мали проблеми з логістикою внаслідок блокування морського шляху. Виникла потреба перегляду торгових маршрутів».
Ощадбанк як надійний фінансовий помічник для експортерів
Сьогодні Ощадбанк підтримує тисячі українських підприємців у рамках імпортної та експортної діяльності. Зокрема, серед його клієнтів — понад три тисячі юридичних осіб, які стабільно здійснюють валютні операції. Це здебільшого МСБ. При цьому мета, як зазначив пан Войчак, — значно збільшити цю кількість — мінімум на 20%, з акцентом саме на експорт.
Тарифні пакети та фінмоніторинг
Ощад пропонує широкий спектр послуг для бізнесу, зокрема тарифні пакети, серед яких «Мій експорт». У 2024 році в межах акції діяла нульова комісія за банківські валютні операції, і її повторне проведення заплановано на 2025 рік. Для нових клієнтів передбачено безкоштовне оформлення валютного рахунку та відсутність тарифу за його обслуговування протягом перших шести місяців. Окрім того, банк надає індивідуальні знижки на доставку від Нової пошти, консультаційні послуги та здійснює фінансовий моніторинг.
У центрі уваги і валютні контракти. Коли клієнт планує постачати товар за кордон, йому потрібні відповідні угоди з покупцями і, звісно, врегулювання різних юридичних моментів.
«У нас є служба фінансового моніторингу, і ми створили на рівні бізнес-лінії для мікро-, малого та середнього бізнесу підрозділ, який допомагає клієнтам із валютними контрактами, аналізує, підказує, як правильно їх оформити, щоб уникнути юридичних колізій і щоб співпраця з банком була максимально прозорою та відповідала всім стандартам. Це і є операційне обслуговування», — розповів Юрій Войчак.
Фінансування українського бізнесу: гранти та кредитування ММСБ
Результати опитування підприємців свідчать, що близько 60% планують у 2025 році залучати додаткове фінансування для свого бізнесу. При цьому кожен четвертий з тих, хто зазначив потребу у фінансуванні, відзначає банківські кредити та грантові інструменти як основні джерела. В основному це пільгові умови фінансування, які можна отримати в банках.
«Ми пропонуємо бізнесу різні фінансові інструменти, щоб мінімізувати ризики збоїв у поставках продукції, отримати своєчасний розрахунок із покупцем цієї продукції та поповнити обіговий капітал, — пояснює пан Юрій. — Простими словами, коли бізнес щось виготовляє і реалізує продукцію, наприклад, в якійсь європейській країні, це все розтягнуто в часі. Потрібен певний період, щоб виготовити цю продукцію, період на доставку, період на розрахунок із постачальником. Це може бути три-п’ять місяців. Вкладаючи певну суму обігових коштів у цю операцію, компанія фактично заморожує ці кошти в угоді. І для того, щоб розширити та масштабувати свою бізнес-діяльність, їй потрібні додаткові обігові кошти на роботу з іншими контрагентами, на роботу з іншим покупцем, а також розуміння, що платежі буде здійснено вчасно та у повному обсязі. Тобто необхідна впевненість у контракті».
Читайте також: Ощадбанк і Visa розповіли про можливості NFC-кільця для оплат
Тут якраз і є допомога від банку, тому що Ощад фінансує проєкти, пов’язані з поповненням обігового капіталу. Можна отримати фінансування на ці речі, щоб не з одним, двома чи трьома покупцями працювати, а щоб угода стосувалась більшості контрагентів і дозволяла працювати за своїми потужностями, масштабуватись.
«Крім цього, ми фінансуємо придбання обладнання, яке буде переробляти сировину, виготовляти продукцію, що далі йтиме на експорт. Тобто це інвестиційне кредитування на купівлю основних фондів, обладнання», — зазначив директор департаменту продажів продуктів ММСБ Ощадбанку.
Зокрема, можна використовувати засіб банківського кредитування у рамках програми «5-7-9». Додатково фахівці Ощаду рекомендують використовувати грантові інструменти від уряду України. На сьогодні для переробки можна купити обладнання і отримати грант до восьми мільйонів гривень від держави.
Як зазначив пан Войчак, важливо комбінувати гранти і кредитування, щоб вчасно отримувати обігові кошти та масштабувати свій бізнес. Ощадбанк фіксує значну кількість компаній, які дійсно вдало цим користуються.
«У цілому наша ціль — змінити структуру економіки України, коли ми дійсно вкладаємось у розвиток українських виробників і допомагаємо державі перетворитися з країни, яка експортує сировину, на країну, яка експортує готову продукцію», — пояснює фахівець.
Консультаційна підтримка бізнесу та результати фінансування
Щоб розкрити цю тему, Юрій Войчак розповів про конкретний кейс Ощадбанку.
У нас був спільний проєкт у 2024 році, в рамках якого ми намагались залучити міжнародних партнерів до фінансування експортерів. І коли ми надавали кредити та гранти, ми зробили таку акцію: для експортерів ми відкривали рахунки і обслуговували їх «під нуль». Це тривало близько шести місяців.
Паралельно ми надавали клієнтам, які відкрили у нас рахунки, консультаційну допомогу (за участю консультантів KPMG в Україні) щодо валютних контрактів. Для цього ми залучили міжнародних експертів.
Плюс проводилось онлайн-навчання у трьох напрямах. Загалом взяли участь більше 400 клієнтів. Навчання було пов’язане також із наданням інформації щодо того, як вийти на нові ринки, як збільшити збут через співпрацю з іноземними партнерами тощо.
За цей час у нас було відкрито понад 500 рахунків для експортерів. Також профінансовано багато проєктів — більш ніж на 1 млрд грн, які спрямувались на поповнення обігових коштів і купівлю основних фондів (обладнання), пов’язаних із експортною діяльністю.
Це був успішний проєкт, і ми плануємо його масштабувати і продовжувати. Для нас це було цікаво з точки зору нових клієнтів, нових кредитів, які ми надавали. Ми також відслідковували суми валютних контрактів, які укладали клієнти. Їх було більш ніж на 300 млн грн. Відповідно, ми пропонували різні інструменти фінансування.
Юрій Войчак, директор департаменту продажів продуктів ММСБ Ощадбанку
Взаємодія з Експортно-кредитним агентством (ЕКА)
Також для підтримки експортерів Ощадбанк активно співпрацює з ЕКА. Це державна інституція, яка має певний фінансовий ліміт, працює через банківські установи з клієнтами і допомагає страхувати ризики, пов’язані з експортною діяльністю.
Як це працює та навіщо? При експорті завжди існує ризик невиплати з боку іноземного покупця. Щоб цього уникнути, Ощадбанк та Експортно-кредитне агентство допомагають страхувати контракти.
Процес простий: експортер укладає угоду з партнером за кордоном, банк перевіряє контракт на відповідність стандартам, а ЕКА може застрахувати його. Це означає, що навіть у разі несплати з боку покупця експортер отримає компенсацію. Такий механізм гарантує безпечні розрахунки та зменшує фінансові ризики при виході на міжнародні ринки.
Читайте популярне: Ощадбанк додав можливість токенізувати платіжні картки на Android
За два роки співпраці з ЕКА не було жодного випадку, коли експортер не отримав оплату від покупця. Це доводить надійність механізму страхування. Вартість такої послуги становить 1,5-2% суми контракту залежно від регіону експортера.
Окрім страхування, експортери можуть отримати беззаставний кредит на обіговий капітал. Ощад фінансує до 85% від суми валютного контракту, а кошти можна використати для виробництва, відвантаження та розширення бізнесу. Такі кредити видаються в рамках програми «5-7-9» на пільгових умовах.
Рішення щодо фінансування до 20 млн грн Ощадбанк приймає самостійно. Для більших сум потрібне додаткове погодження з ЕКА, що займає лише кілька робочих днів. Це допомагає бізнесу швидко отримувати доступ до фінансування та безпечно виходити на міжнародні ринки.
На сьогодні в Ощадбанку профінансовано понад 70 таких проєктів за минулий рік і підтримано експорт на суму більш ніж 4 млрд грн (у цілому). Цей проєкт я вважаю максимально успішним в Україні. І наразі у співпраці з ЕКА ми є банком номер 1, який має ліміт портфельного інвестування на рівні 400 млн грн. З цього ліміту вибрано понад 300 млн грн, тобто у нас є ще вільні кошти для фінансування клієнтів.
Ощадбанк — ключовий партнер ЕКА. Аналогів такої співпраці в Україні немає, і банк планує її масштабувати, адже цей інструмент дає змогу ефективно фінансувати бізнес для експортної діяльності.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Ощадбанк оголосив про нові кредити для бізнесу на енергостійкість
Ощадбанк компенсуватиме бізнесу 15% вартості української техніки
Ощадбанк розпочав реалізацію нової стратегічної програми
Telegram
Viber