Після ліквідації КРАІЛ держава перезапустила контроль над гральним ринком через новий орган — ПлейСіті. Йому дали ширші повноваження, цифрові інструменти та чітке завдання: навести порядок у сфері, яка роками балансувала між легалізацією й тінню.
Втім, уже за перший рік роботи регулятор опинився в центрі резонансних штрафів, судових справ і політичних суперечок. Як працює PlayCity, кого він карає та чому викликає стільки критики — розбираємо далі
Фото: playcity.gov.ua
Що таке ПлейСіті та навіщо його створили
ПлейСіті (PlayCity) — державне агентство, яке у 2025 році замінило КРАІЛ як основного регулятора ринку азартних ігор і лотерей в Україні. Його запуск став частиною ширшої реформи після ухвалення закону №4116-IX, який суттєво посилив правила гри для операторів, рекламного ринку та самих гравців.
Новий орган отримав не лише класичні функції ліцензування та нагляду, а й інструменти цифрового контролю. Йдеться про створення Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка має відстежувати операції в режимі реального часу, а також про автоматизацію процесів видачі ліцензій і перевірок.
«Раніше держава отримувала інформацію про ринок постфактум — у вигляді звітів за минулі періоди. Це обмежувало можливості контролю діяльності грального бізнесу та миттєво реагувати на порушення. ДСОМ змінює цей підхід. Тепер держава отримує дані про роботу організаторів азартних ігор: постійним потоком, без затримок, 24/7», — йдеться у повідомленні Мінцифри.
Формально логіка проста: мінімізувати людський фактор, зменшити корупційні ризики та зробити ринок максимально прозорим.
Ключові функції: від ліцензій до блокування сайтів
На практиці ПлейСіті працює одразу в кількох напрямках.
По-перше, це ліцензування. Агентство видає дозволи операторам казино, букмекерських компаній і лотерей, а також контролює їхню відповідність вимогам.
По-друге — нагляд і санкції. Регулятор проводить перевірки, виявляє порушення та накладає штрафи. Це стосується як операторів, так і тих, хто рекламує азартні ігри.
По-третє — боротьба з нелегальним ринком. ПлейСіті активно блокує онлайн-казино без ліцензій. За перший рік роботи було заблоковано понад 3 500 сайтів і видалено сотні акаунтів у соцмережах, які просували незаконний гемблінг.
Окремий напрям — співпраця з технологічними платформами та правоохоронними органами. Йдеться про взаємодію з Google, Meta, TikTok, Viber і Бюро економічної безпеки для обмеження доступу до нелегального контенту.
Ще один блок — політика відповідальної гри. Регулятор відповідає за механізми самообмеження гравців і загальну боротьбу з лудоманією.
Читайте також: Епоха полікризи: як світ втратив стабільність і чому Україна живе в майбутньому
Перші результати: гроші для бюджету та масові блокування
За офіційними даними, реформа вже принесла відчутні фінансові результати. У 2025 році бюджет отримав понад ₴1,7 млрд ліцензійних платежів від грального бізнесу та майже ₴17 млрд податкових надходжень від галузі.
Додатково понад ₴72 млн надійшло від ліцензій операторів лотерей.
«До перезапуску ринку лотерей, що відбувся у 2025 році, держава фактично не отримувала жодних ліцензійних надходжень від цього бізнесу понад 12 років», — йдеться у заяві PlayCity.
Паралельно держава суттєво посилила боротьбу з нелегальним сегментом. Масові блокування сайтів і акаунтів стали одним із ключових інструментів ПлейСіті, який дозволяє швидко обмежувати доступ до тіньових операторів.
За останній рік:
- заблоковано понад 3 500 нелегальних сайтів з азартними іграми;
- видалено більш ніж 500 акаунтів у соцмережах, що незаконно рекламували азартні ігри;
- застосовано штрафних санкцій до 16 блогерів та медіа за незаконну рекламу азартних ігор.
Штрафи як головний інструмент впливу
Найбільш помітною частиною роботи ПлейСіті стали штрафи — особливо за рекламу азартних ігор.
За порушення правил реклами азартних ігор закон передбачає штраф близько ₴4,8 млн, який ПлейСіті і застосовує у більшості таких кейсів. Під удар потрапляють не лише оператори, а й медіа, блогери та Telegram-канали.
Серед найбільш резонансних кейсів:
- Telegram-канал Труха Україна — штраф ₴4,8 млн за рекламу бетінгу;
«PlayCity продовжує боротися з незаконною рекламою азартних ігор і лотерей. Після моніторингу популярних Telegram-каналів виявили: «Труха Україна» системно рекламувала азартні ігри з порушенням закону. Результат — штраф 4,8 млн грн для власника каналу», — написали в Мінцифри.
- dev.ua — аналогічний штраф за розміщення реклами азартних ігор (рішення викликало дискусію на ринку, а саме видання публічно розкритикувало підхід регулятора);
«Ми не вважаємо, що згадка бренду в інформаційному анонсі є порушенням закону «Про рекламу». Так, до «відповідальності» можна притягнути будь-який вебсайт, на якому є згадка бренду казино. Це може бути сайт про роботу (де, наприклад, публікуються вакансії зі згадкою бренду)», — зазначив CEO dev.ua Стас Юрасов.
- блогерки Русалочка XL (Діана Мовсесян), Алхім (Ганна Алхімова, Буряченко) а також Сімбочка (Каріна Кучменко) — штрафи по ₴4,8 млн — за незаконну рекламу азартних ігор;
- Favbet — спочатку на 9 млн грн (у січні 2026 року), пізніше на ₴933 млн грн з анулюванням ліцензії для ТОВ «Фавбет Гейм Слотс»;
«Підставою стали виявлені на плановій перевірці 108 гральних автоматів без підтвердженого інспектування відповідно до вимог законодавства. Контроль за ринком має бути прозорим й однаковим для всіх. Кожні порушення мають чіткі наслідки», — йдеться у повідомленні регулятора.
- Cosmolot отримав відразу декілька штрафів: 8,6 млн грн — за використання p2p-платежів та 4,3 млн грн — за приймання коштів із чужих банківських карток, та втратив ліцензію;
«Ліцензія у сфері азартних ігор передбачає роботу за встановленими законом вимогами. Наше завдання — забезпечити постійний і прозорий нагляд за ліцензіатами, щоб ринок працював за єдиними правилами для всіх учасників», — зазначив голова державного агентства PlayCity Геннадій Новіков.
- ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» — штраф ₴4,324 млн — за низку порушень, частину з яких було виправлено під час проведення перевірки.
І таких прикладів досить багато. Окремо під санкції потрапили і футбольні клуби. Зокрема, рішення про штрафи отримували Динамо Київ і Шахтар Донецьк (по 5,2 млн грн кожен) через порушення правил реклами.
Також нещодавно під удар потрапив і оператор державних лотерей «Патріот». За результатами перевірки встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник компанії не відповідає вимогам законодавства. Це порушення стало прямою підставою для анулювання ліцензії.
Читайте популярне: Уряд запускає новий механізм фінансування державних цифрових проєктів
У січні 2026 року ПлейСіті повідомило про штрафи для шести компаній на понад ₴12,5 млн і припинення п’яти ліцензій.
«Упродовж січня PlayCity зафіксувало численні порушення в соціальних мережах. Найбільшу кількість випадків виявили в TikTok — 80 акаунтів із незаконною рекламою азартних ігор передано платформі на блокування», — зазначалося у матеріалі ПлейСіті.
У лютому за допомогою Системи трекінгу заблоковано 226 нелегальних гральних вебсайтів. Загалом із початку роботи системи (до березня) видалено вже понад 3 тис. сайтів з нелегальними азартними іграми.
«Найбільшу кількість порушень зафіксували в TikTok — 87 акаунтів із незаконною рекламою азартних ігор — та 27 сторінок у Meta передали на блокування, — пояснюють представники PlayCity. — У лютому за результатами планових перевірок двох компаній було оштрафовано на загальну суму понад ₴4,7 млн».
Саме агресивна штрафна політика стала ключовим фактором, який швидко зробив ПлейСіті одним із найпомітніших і водночас найконтроверсійніших регуляторів в Україні.
Суди, конфлікти та скандали: чому ПлейСіті критикують
Уже в перший рік існування агентство опинилося у центрі судових процесів, публічних суперечок із медіа та політичного тиску.
Судові справи: де проходить межа реклами
Один із відомих кейсів — справа Телерадіокомпанії Люкс (відома, зокрема, за радіостанцією «Люкс ФМ»). Ще у 2024 році регулятор (тоді КРАІЛ) оштрафував компанію за зовнішню рекламу, пов’язану з брендом азартних ігор (у цілому на 4,8 млн грн). Уже після створення ПлейСіті саме новий орган фактично відстоював позицію держави в судах.
Верховний Суд став на бік регулятора та сформував важливий прецедент: навіть згадка бренду або торговельної марки грального оператора може вважатися рекламою азартних ігор. А отже — підпадає під жорсткі обмеження.
Це рішення різко розширило зону ризику для медіа та рекламного ринку.
Інший показовий кейс — справа блогерки Русалочки XL. Вона оскаржувала штраф ₴4,8 млн і намагалася зупинити його примусове стягнення через суд. Останній відмовив у забезпеченні позову. Фактично це означає, що навіть під час оскарження санкції штраф може залишатися чинним і підлягати виконанню.
Для ринку це сигнал: судовий захист не гарантує швидкого «заморожування» санкцій.
Конфлікт із медіа: штрафи чи тиск
Найбільший резонанс викликали штрафи проти медіа та Telegram-каналів.
Кейси Трухи та dev.ua стали першими гучними прикладами, коли регулятор застосував максимальні санкції до інформаційних ресурсів. Після цього на ринку почалася дискусія: де проходить межа між рекламою, партнерським матеріалом і редакційним контентом.
Ключова проблема — розмитість трактувань.
ПлейСіті фактично виходить із максимально широкого підходу: будь-яка інтеграція бренду або згадка, яка може мати комерційний ефект, розглядається як реклама. Для медіа це створює ситуацію, коли навіть непряма взаємодія з гральними брендами може призвести до штрафу у ₴4,8 млн.
Саме це стало підставою для звинувачень у вибірковості та непропорційності санкцій.
Цікаве по темі: Рада підтримала законопроєкт про податок на цифрові платформи
Політичний вимір: справа Гетманцева
Окремий рівень конфлікту — політичний.
У 2026 році народний депутат Данило Гетманцев публічно розкритикував ПлейСіті через конкурс на операторів державних лотерей. За його словами, процес міг відбутися з порушеннями та фактично закріпити позиції існуючих гравців без реальної конкуренції.
Після звернення депутата Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження щодо можливих зловживань службовим становищем під час цього конкурсу.
Цей кейс став одним із найсерйозніших репутаційних ударів по новому регулятору.
«Справа навколо PlayCity та конкурсу операторів державних лотерей наразі перейшла у фазу офіційного розслідування після звернення до Офісу Генерального прокурора. Замість прозорого конкурсу, який мав би забезпечити максимальні надходження до бюджету, ліцензії фактично отримали три великі компанії-монополісти. Один з операторів взагалі вказав у документах мережу розповсюдження на окупованих територіях, що є прямим порушенням законодавства», — наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у березні.
У наступних заявах Гетманцев також розкритикував роботу ПлейСіті та Мінцифри ширше. Зокрема, він заявив про відсутність повноцінного запуску ДСОМ, що, за його оцінкою, призводить до втрат бюджету до ₴20 млрд щороку, поставив під сумнів економічну обґрунтованість передачі адміністрування на ДП Дія, а також звернув увагу на інтерес правоохоронних органів до фінансування проєкту.
«Чому функції адміністрування передані на ДП «Дія», а вартість послуг, за нашими даними, м’яко кажучи, не відповідає ринковим реаліям? Це «державницький підхід» чи спосіб вимивання коштів?», — пише нардеп.
Окремо депутат розкритикував внутрішні механізми контролю регулятора, назвавши їх недостатньо незалежними, та заявив про намір домагатися кадрових рішень щодо керівництва ПлейСіті та профільних посадовців Мінцифри.
Головний парадокс ПлейСіті
Сьогодні ПлейСіті опинився в ситуації, коли його сильні сторони одночасно є джерелом критики.
Як зазначають деякі аналітики, жорсткі штрафи дозволяють швидко дисциплінувати ринок — але створюють ризики тиску на медіа. Широке трактування реклами закриває лазівки для нелегального просування — але розмиває межі для легального контенту.
Цифровізація обіцяє прозорість — але її неповна реалізація дає підстави для політичних атак.
У підсумку PlayCity за короткий час став одним із найвпливовіших регуляторів у країні — і водночас одним із найбільш дискусійних. Саме цей баланс між контролем і довірою визначатиме, чи зможе реформа грального ринку в Україні вважатися успішною.
Раніше ми також детально розглянули тему продажу PINBank: як працює модель sale of business і чому це важливо для України.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки грошей отримали банки в управлінні ФГВФО у 2026
Скільки грошей на рахунках українців у банках
Бізнес вивів з банків 110 млрд грн: ліквідність різко просіла
